454
Безмовна монета: чому електронні гроші перебувають у тіні банківських карток
— Фінтех і Картки
У Національного банку амбітний план – довести до 2020 року частку безготівкових платежів в Україні до 88%. Обсяги операцій без участі паперових банкнот дійсно зростають. За даними регулятора, ще за підсумками 2010-го українці знімали готівку в 14 разів частіше, ніж розплачувалися карткою. Зараз кеш перевищує безготівкові платежі приблизно у 2,2 раза. Прогрес? Немає сумніву.
Але крім адміністративних обмежень, покликаних зменшити апетити до готівкових розрахунків, від НБУ ринок очікує більше стимулів, які сприяли б зростанню інтересу та довіри до безготівкових платежів.
І якщо до пластикових карток і тих можливостей, які вони дають, українці вже звикли, то електронні гроші наразі здаються країні екзотикою. Про це свідчить як мінімум той факт, що в усьому обсягу платежів електронні гроші займають поки не більше 1%. «Проте дослідження експертів WorldPay (одна з найбільших процесингових компаній у світі. – Forbes) показують стрімке зростання світової популярності електронних гаманців і передбачають, що у 2019 році обіг платежів через них складе приблизно $640 млрд», – розповідає Любов Сироватська, начальник управління фізичних осіб у UniCredit Bank.
І якщо до пластикових карток і тих можливостей, які вони дають, українці вже звикли, то електронні гроші наразі здаються країні екзотикою. Про це свідчить як мінімум той факт, що в усьому обсягу платежів електронні гроші займають поки не більше 1%. «Проте дослідження експертів WorldPay (одна з найбільших процесингових компаній у світі. – Forbes) показують стрімке зростання світової популярності електронних гаманців і передбачають, що у 2019 році обіг платежів через них складе приблизно $640 млрд», – розповідає Любов Сироватська, начальник управління фізичних осіб у UniCredit Bank.
Неспішним кроком
Зовні сегмент електронних грошей переживає розмірений розвиток. На сьогодні Національний банк зареєстрував 20 операторів, які мають право випускати електронні гроші. Список відкритий і доступний на сайті НБУ. Але після уважного його вивчення з’ясовується, що більша частина емітентів підв’язана під наявні платіжні системи: Visa, MasterCard або НСМЕП.
Натомість систем електронних грошей у чистому вигляді всього три: MoneXy від Фідобанку, GlobalMoney від Ощадбанку й «Максі» від Альфа-Банку. Причому, зауважимо, що популярні в Україні системи WebMoney і «Яндекс. Деньги» до цього списку не входять, оскільки їхніми гарантами є небанківські установи. А згідно з українським законодавством, саме банк може й повинен виступати емітентом електронних грошей. «Наявність банку є доцільним, оскільки він виступає гарантом і підкріплює віртуальну грошову масу реальними грошима», – вважає Віталій Богданов, заступник голови правління компанії «УкрКарт» із технічних питань.
Обмеження стосуються і криптовалюти – наприклад, біткоїна, який у всьому світі набуває дедалі більшої популярності, а Національний банк визнав його поза законом.
«Основна перешкода на шляху розвитку ринку – це закладена із самого початку спрямованість законодавства на внутрішньодержавний режим обігу. І хоча останні нормативні акти НБУ наблизили національні системи до транскордонного обігу, але для права використання електронних грошей нерезидентів такі системи мають бути зареєстровані в реєстрі Нацбанку», – пояснює Сергій Головань, операційний директор провайдера трансакційних рішень PayForce.
Зокрема, стара редакція постанови НБУ № 481, яка й регулює випуск та обіг e-money в Україні, чітко вказувала на те, що, по-перше, емітенти мають право випускати електронні гроші лише у гривневому еквіваленті, а по-друге, що оператор електронних грошей має бути виключно резидентом.
Заходьте, не соромтеся
Предмет ще однієї дискусії, яка триває вже не перший рік, – прихід в Україну небанківських дебетових систем. Насамперед PayPal, а також її європейського аналога – Skrill. І хоча подібні структури випуск електронних грошей не здійснюють, а лише гарантують безпеку трансакції між двома сторонами (покупцем і продавцем, яким може виступати як інтернет-магазин, так і фізособа), їхня присутність у нашій країні стане стимулом для розвитку безготівкових платежів та електронних грошей у принципі.
«Якщо валютне регулювання в Україні не дозволяє громадянам вільно отримувати валюту від нерезидентів, то міжнародний оператор на це вплинути не може», – зазначає Богданов.
Але наразі функціональність PayPal обмежена прив’язуванням банківської картки до особового рахунку в системі, а також можливістю платити за товари й послуги. Виведення коштів або їх надсилання іншим членам системи все ще заблоковано. «Саме те, що про переказ грошей між громадянами не йдеться, і не влаштовує представників PayPal, оскільки за їхніми заявами система створювалася насамперед для операцій між фізичними особами – серед клієнтів PayPal їх 80–90%, і тільки потім торговцями», – розповідає Микола Лихачов, радник адвокатського об’єднання «Спенсер і Кауфманн».
У сусідній Росії, наприклад, незважаючи на санкції з боку світової спільноти, усі послуги PayPal доступні в повному обсязі. Втім, влітку 2015 року в переговорах між НБУ та PayPal таки намітився прогрес. Система заявила про готовність серйозно розглядати вихід на наш ринок, а НБУ висловив згоду переглянути нормативну базу. Насамперед, ідеться про те, щоб користувачі гаманців PayPal в Україні могли приймати і відправляти валюту. Але в цьому і ховається головна перешкода, оскільки зміни до постанови Нацбанку № 492 і до згаданої вже постанови № 481 залишилися підвішеними в повітрі, а на компроміси щодо лібералізації використання іноземної валюти на електронних гаманцях регулятор не йде.
Бояться випустити
Нацбанк дозволив лише деякі послаблення. Ще наприкінці липня 2015 року регулятор збільшив ліміт розрахунків електронними грошима з 35 000 до 62 000 гривень на рік. Крім цього, він дав право проводити операції з e-money, які емітовані за межами України, у міжнародних системах інтернет-платежів.
Головна умова – щоб операція здійснювалася з використанням банківського рахунку. Крім того, максимальна сума, яку можна зберігати на електронному гаманці, зросла з 8 000 до 14 000 гривень. А у вересні 2015-го НБУ навіть повідомляв про готовність переглянути своє ставлення до біткоїна і вивчити шляхи для його легалізації в Україні.
«Будь-який маркетплейс зацікавлений у мінімізації комісій на приймання і відправлення платежів. Так що ми вже деякий час уважно вивчаємо питання роботи з електронними грошима», – висловлює думку багатьох підприємців Кирило Бігай, співзасновник та керівний партнер освітньої платформи Preply. Його підтримує співзасновник NIC.ua Андрій Хветкевич.
«Здебільшого зберігання електронних грошей є безпечнішим, ніж навіть на банківському рахунку. Практика показує, що електронні гроші менш доступні для шахрайства», – пояснює експерт. Тим не менш, обсяг одного переказу в електронних грошах між фізособами обмежений 500 гривнями на добу і 4000 гривень на місяць. А про перекази за кордон у валюті взагалі не йдеться. «Так що збільшення лімітів для розрахунків – важливе питання. Адже 500 гривень з урахуванням стрімкого зростання курсу іноземної валюти потребам ринку явно не відповідають», – говорить Анастасія Колосюк, керівник компанії GlobalMoney.
У Нацбанку позицію щодо електронних грошей офіційно не коментують – запит Forbes залишився без відповіді. Проте один із представників регулятора не під диктофон розговорився. «Всередині НБУ великі суперечності. З одного боку, ми проводимо жорстку політику з обмеження розрахунків у валюті, а з іншого – є тиск на користь їх лібералізації. Тому будь-які ініціативи проходять зі скрипом», – пояснив анонімний співрозмовник.
Павло Харламов
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
