Юрій Савченко: Шляхи, якими українські банки йдуть в онлайн

07.12.2015, 12:00 — Фінтех і Картки

1173

В Україні набирають популярність послуги дистанційного банківського обслуговування. В умовах загальної кризи і слабкої прогресивної активності банківської сфери, в ній спостерігається боротьба за “цифрових” клієнтів. І хоча на тлі основних портфельних-касових банківських інтересів обсяг прогресивних клієнтів малий, все ж критична маса онлайн-розташованих клієнтів на нашому ринку сформувалася і тренди її розвитку мають характер швидкого і стійкого зростання.

Криза підштовхує банки до розвитку більш оптимальних каналів доходу і транзакційний бізнес за допомогою інформаційних технологій відмінно задовольняє ці очікування. До того ж, з погляду клієнтського досвіду, від регулярних платежів і покупок до заощаджень і кредитування – один крок. А формування історії своїх витрат та облік доходів в одному місці закладають потенціал для зміцнення довгострокових взаємин на базі як персонального фінансового планування з настільки необхідними рекомендаціями з управління своїми фінансами, так і партнерських програм лояльності. Значить, банкам вже сьогодні цілком доцільно не тільки приєднуватись до конкурентної боротьби за прогресивних клієнтів майбутнього, але і підвищувати цифрову грамотність існуючих клієнтів.
Як результат цього розуміння, сьогодні ми також бачимо, що все більше конкуренції для технологічного ПриватБанку складають десятки інших банків, які активно розширюють штат своїх співробітників експертами з області електронного бізнесу та фінансових технологій, розробниками веб-ресурсів і мобільних додатків, фахівцями з юзабіліті і клієнтському досвіду, сучасними digital-маркетологами та аналітиками даних, а також активно розвивають навички служб адміністрування серверних архітектур і інформаційної безпеки.

Середньостатистичному українському банку набагато простіше конвертувати існуючих клієнтів в користувачів власного онлайн-банкінгу ніж залучити нових клієнтів. Найчастіше новим клієнтам запропонувати щось дійсно гідне зміни свого банку досить не просто, в силу звички і небажання ризикувати, міняючи те, що “якось працює і нормально”.

Винятком є перехід прогресивного клієнта з банку, що не має онлайн-каналу обслуговування в банк, що має такої, з причини гострої необхідності в регулярному обслуговуванні. Це ті випадки, наприклад, коли ваш банк віддаляється від вас, закриваючи найближчі відділення або взагалі покидаючи ваш населений пункт. Але й тут є нюанси, оскільки часто клієнт прив’язаний до банку корпоративним зарплатним проектом, довгостроковим депозитом або кредитом. У першому випадку клієнтові простіше підв’язати свою зарплатну картку в онлайн-систему якої-небудь платіжної платформи або мобільного додатку, що дозволяє проводити платежі. Також можна переводити зарплатні кошти на свій рахунок більш технологічного банку. Знаючи і вітаючи це, банки-акцептори намагаються не стягувати комісію за зарахування коштів на свої рахунки. Далі, отримуючи доступ до статистики витрат, банк-акцептор зможе “КРОС” клієнта своїми продуктами і послугами, таким чином, наявність дистанційних каналів обслуговування відіграє роль залучення й утримання цільового трафіку.

Детальніше про маркетингові механіки у сфері онлайн-банкінгу ми поговоримо в наступних публікаціях. Сьогодні ж я хотів би лише звернути увагу на потенціал поведінкової статистики в дистанційних каналах обслуговування, він вельми великий, а головне цифрові дані простіше накопичувати і обробляти, застосовуючи методи машинного навчання. У результаті грамотної побудови цих процесів банківські системи зможуть постійно самовдосконалюватися, в майбутньому банки зможуть змагатися IQ штучних інтелектів своїх систем клієнтського обслуговування.

Савченко Юрій,
експерт в галузі FinTech і E-commerce

За матеріалами:

Файненс.ЮА

Місце для вашої реклами

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас