Андрій Попов: M&A в країні, що воює: тенденції та перспективи — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Андрій Попов: M&A в країні, що воює: тенденції та перспективи

Фондовий ринок
1523
Ринок злиттів і поглинань в Україні в 2014-2015 рр. характеризувався досить низькою активністю. Угоди, хоч і мали місце практично у всіх галузях, були нечисленні, і не стали драйвером для інвестиційної активності. Це зрозуміло – до традиційних негативних чинників української економіки у вигляді дорогого фінансового ресурсу, високого ступеня корупції та низької купівельної спроможності населення, додалася втрата контролю над частиною території країни, бойові дії на Донбасі і майже триразова девальвація національної валюти.
Але у зв’язку з цим ще більш цікавим стає аналіз угод, що відбулися за останній час, з метою виявлення тих чи інших тенденцій.
1. Відносна активізація M&A в банківській сфері.
- У 2014-2015 рр. збанкрутувало понад 60 українських банків, приблизно третина від їх докризового числа. Ряд українських та міжнародних інвесторів проявили інтерес до активів і ліцензій банків-банкрутів в ході конкурсів, що проводяться ФГВФО. Втім, реальних угод поки небагато: у липні 2015 компанія AgroHoldings (Ukraine) Limited придбала «Астра банк»; в серпні 2015 компанія Primestar Energy FZE придбала «Укргазпромбанк». На жаль, велика частина неплатоспроможних банків не знайшла покупця, і перейшла в стадію ліквідації.
- Серед угод з діючими банками можна відзначити покупку співвласником кондитерської корпорації «АВК» Володимиром Авраменком невеликого банку «Траст» у російських акціонерів. Операція була закрита у вересні 2015 року.
- Крім «Трасту», російським перестав бути банк «Петрокоммерц-Україна» – у травні 2015 року банк був проданий неназваним українським інвесторам.
- Примітною новиною для банківського ринку стало анонсоване в серпні 2015 злиття «Альфа Банк» і «Укрсоцбанк». У випадку якщо операція між ABH Holdings (Альфа-Груп) та італійської UniCredit відбудеться, в Україні відбудеться найбільше після кризи 2008 року банківське M&A, і буде створено третє за величиною активів банківське об’єднання.
2. Догляд або «маскування» російського капіталу
Зіткнувшись з економічними та політичними ризиками, ряд російських компаній в Україні останнім часом також формували порядок денний на ринку M&A. Крім перерахованих вище угод у банківській сфері, варто відзначити наступні події, пов’язані з компаніями з російським капіталом:
- У 2014 році російський «ЛУКОЙЛ» продав активи в Україні (мережа з 240 АЗС і 6 нафтобаз) на користь австрійської компанії AMIC Energy Management GmbH (AMIC). У чиї інтересах діє нещодавно створена компанія AMIC, невідомо – за однією з найбільш правдоподібних версій, в інтересах самого «ЛУКОЙЛу».
- У липні 2015 року свої українські активи СК «ІНГО Україна» і «ІНГО Україна Життя» продала російська страхова компанія «Інгосстрах». Покупцем пакетів акцій виступила група кіпрських компаній.
- У грудні 2014 російська «Северсталь» домовилася про продаж підприємства «Дніпрометиз» (Дніпропетровськ) німецькій компанії Emi Deutschland GmbH. У зв’язку з тим, що Emi Deutschland GmbH нікому не відома і більш ніде себе не проявила (незважаючи на співзвучну назву із звукозаписною компанією EMI), дана угода також, ймовірно, здійснена з метою захисту прав власності від можливих проблем, викликаних політикою Росії в Україні.
3. Продаж непрофільних активів
Зіткнувшись з падінням ринків і браком фінансових ресурсів, компанії оптимізують діяльність, продаючи непрофільні активи, щоб зосередитися на ключових для себе напрямках:
- У червні 2015 турецька телекомунікаційна компанія Turkcell викупила частку СКМ Ріната Ахметова в ТОВ «Астеліт» – операторі мобільного зв’язку life :). Раніше Turkcell і СКМ володіли мобільним оператором практично в рівних частках.
- Якщо після продажу частки в «Астеліті» мобільний зв’язок вже не входить до бізнес-інтересів Ріната Ахметова, то цього не можна сказати про фіксований зв’язок. У квітня 2015 мобільний оператор «МТС Україна» продав частину бізнесу фіксованого зв’язку оператору Vega (ПрАТ «Фарлеп-Інвест»), який входить в СКМ. Крім того, раніше Vega придбала ряд місцевих провайдерів – у Житомирі та Одесі.
4. Інтерес до IT і проектів в інтернет-комерції.
- Влітку 2015 року американська корпорація Oracle придбала українську компанію Maxymiser – провайдера хмарного софта. Сума угоди не розголошувалася, але експерти оцінювали її в $ 170-200 млн., що стало абсолютним рекордом в галузі.
- Настільки ж рекордну за українськими мірками суму в $ 150 млн. у вересні 2015 заплатила американська компанія Snapchat за український стартап Looksery – додаток для смартфонів, здатний змінювати або накладати різноманітні фільтри на відеозображення людини прямо під час зйомки.
- Не відстає і M&A в інтернет-комерції: у липні 2015 фонд Horizon Capital увійшов в капітал найбільшого інтернет-магазину в Україні Rozetka.UA; у вересні 2014 року Chernovetskiy Investment Group інвестував 2,5 млн. дол. в міноритарну частку сервісу доставки їжі з магазинів Zakaz.ua; в лютому 2015 Prom.ua придбала український стартап «Метнись кабанчиком», що дозволяє розмістити на сайті оголошення про роботу і знайти виконавців для всіляких завдань: від кур’єрської доставки до ремонтних робіт.
5. Збереження активності в M&A в аграрній сфері.
В умовах, коли АПК складає більше третини валютної виручки і близько 12% ВВП України (дуже високий показник навіть для економік, що розвиваються), аграрна галузь продовжує бути цікавою для інвесторів:
- У вересні 2015 р. змінилися власники Групи «Креатив», яка входить до ТОП-3 найбільших українських виробників масложирової продукції. Для колишніх акціонерів це стало, власне, вимушеним продажем через плачевні фінансові показники на тлі високого боргового навантаження (більше $ 600 млн.). Перший квартал 2015 «Креатив» завершив з чистим збитком UAH 4,5 млрд. при валовому прибутку UAH 158 млн., що на 81% менше в порівнянні з першим кварталом 2014 року.
- Ряд гравців українського АПК (наприклад, агрохолдинг «Астарта», АПГ «Пан Курчак» та ін.), продовжували нарощувати свої земельні банки шляхом купівлі інших, менш великих аграрних компаній.
6. Інтерес до фармацевтичного ринку.
Незважаючи на нестабільну економічну та політичну ситуацію, фармацевтичний ринок в європейській країні з 45-мільйонним населенням зберігає привабливість для іноземних компаній. Перш за все, через те, що місцеві виробники ліків можуть більш гнучко реагувати на негативні наслідки девальвації гривні, ніж компанії-імпортери.
- У жовтні 2015 швейцарська фармацевтична компанія Acino Pharma AG закрила угоду з купівлі української компанії “Фарма Старт”, дев’ятого за величиною виробника ліків в Україні. У перспективі, швейцарські інвестори планують експансію Acino Pharma Start на ринки країн СНД, а також не виключають нових придбань в Україні в майбутньому.
- Крім входу стратегічного іноземного інвестора в особі Acino Pharma AG, фармацевтичний ринок M&A був також примітний угодою з муніципальним майном – у березні 2015 року Корпорація «Дарниця» за 171, 8 млн грн придбала у міста Києва комунальний пакет акцій (29,95%) Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу (БХФЗ).
7. Провал плану «великої приватизації» державних активів у 2015 році.
Озвучуючи плани з приватизації на 2015 рік, керівництво України декларувало бажання «виставити на продаж все, що можна», і виручити від продажу держактивів не менше 17 млрд грн. Згідно із затвердженим переліком, під приватизацію в 2015 році було відведено більше 300 підприємств, в числі яких «Одеський припортовий завод», «Сумихімпром», «Центренерго», «Київенерго», 13 портів та інші.
Після того, як з ряду причин дана програма була зірвана, Кабінет Міністрів України у жовтні 2015 офіційно продовжив на прийдешній 2016 рік дію базової урядової постанови про проведення «великої приватизації».
***
Таким чином, поки що угоди M&A в Україні носять епізодичний характер, і велика частина з них пов’язана не з новими інвестиціями та створенням нового продукту, а з перерозподілом існуючої власності. Осібно тут стоять покупки українських IT стартапів іноземними компаніями, але специфіка даних угод дозволяє відносити їх до M&A з натяжкою, оскільки після угоди проектна команда, як правило, виїжджає з країни разом з напрацюваннями.
На жаль, в короткостроковій перспективі в Україні відсутній ряд базових умов для активізації ринку злиттів і поглинань.
По-перше, до встановлення стабільного миру говорити про якихось серйозних інвесторів, особливо зарубіжних, передчасно. Сам президент Петро Порошенко в березні 2015 року заявляв, що він не може продати Roshen, оскільки «поки немає миру, в країну не хочуть йти інвестори і покупці».
По-друге, як потенційні покупці українських активів раніше традиційно виступали росіяни. Але в умовах нинішніх україно-російських відносин, російський капітал більше турбується про збереження наявних активів через дорогі схеми, а не переймається новими придбаннями.
По-третє, внутрішній український інвестор в особі найбільших фінансово-промислових груп, які раніше брали активну участь в M&A, зараз насилу обслуговують свої поточні зобов’язання, і змушені звертатися до держави і своїх кредиторів за підтримкою. Отже, від них (за рідкісним винятком) також не варто очікувати інвестиційної активності.
Андрій Попов, Партнер Kreston GCG
За матеріалами:
Файненс.ЮА
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас