Судовій реформі дали хід - парламент прийняв у першому читанні два законопроекти — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Судовій реформі дали хід - парламент прийняв у першому читанні два законопроекти

Казна та Політика
1811
Народні депутати прийняли в першому читанні президентський законопроект “Про забезпечення права на справедливий суд” (№1656), розроблений Радою з питань судової реформи, координатором якого є заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов. “За” документ проголосувало 288 народних депутатів.
Також у першому читанні було підтримано проект закону про приведення судової влади до європейських стандартів (№1497), розроблений експертами реанімаційному пакету реформ і нардепами на чолі з Оксаною Сироїд (фракція “Самопоміч”), і зареєстрований за 9 днів раніше президентського. Його підтримали 246 нардепів.
Обидва законопроекти є свого роду “м’якою люстрацією” судової влади. Президентський законопроект робить ставку на переатестацію суддів, в процесі якої очікується, що 20% служителів Феміди покинуть судову систему, а решту 80% змінять підходи до своєї роботи.
У депутатському законопроекті №1497 акцент робиться на залучення до дисциплінарної відповідальності суддів, хоча підстави та порядок застосування до суддів дисциплінарної відповідальності практично ідентичні.
Президентський законопроект пропонує повернути систему кваліфікаційних класів суддів. Нагадаємо, більше 10 років тому існували 5 класів суддів і вищий клас. Автори законопроекту №1656 пропонують ввести 5 класів, які послужать критерієм при призначенні судді на посаду. Для отримання кваліфікаційного класу судді повинні здати атестаційний іспит, а також мати досвід роботи на посаді судді від 3 років (для IV класу) до 15 років (для I класу). П’ятий клас присвоюється суддям, які прийняли присягу.
У процесі класифікації ключову роль буде грати Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка організовує атестаційний іспит, досліджує досьє судді (Державна судова адміністрація повинна передати ВККС досьє на суддів за період з 1 січня 2010 року), а після проводить співбесіду. Суддівське досьє буде містити наступну інформацію: кількість розглянутих справ, скасованих рішень, скарг на дії судді, терміни розгляду справ, навантаження. Також в досьє буде вказано, чи живе суддя і його родина відповідно до задекларованих доходів.
Згідно з президентським законопроектом, ВККС повинна протягом 6 місяців провести атестаційну кваліфікацію суддів Верховного суду та вищих спеціалізованих судів. Протягом двох років з дня вступу в дію закону – провести атестацію суддів апеляційних судів. За допомогою атестації вищевказаних суддів можуть перевести в суди нижнього рівня, якщо їх отриманий кваліфікаційний клас не буде відповідати займаній посаді.
Президент пропонує збільшити кількість членів ВККС з 11 до 14 і розділити комісію на дві палати – дисциплінарну (розгляд питань щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності) і кваліфікаційну (призначення суддів на посади та атестація).
Після прийняття даного законопроекту повноваження більшості членів Вищої ради юстиції (крім призначених за посадою) припиняться і протягом трьох місяців відповідні суб’єкти повинні будуть обрати нових членів ВРЮ. А ось по відношенню до членів ВККС законопроект більш лояльний. Так, члени комісії, обрані за квотою З’їзду суддів України, продовжать свою роботу ще 4 роки, решта ж – до кінця своєї каденції. Таке ставлення до ВККС пояснюється лояльністю по відношенню до Президента більшій частині нинішнього складу Комісії.
Крім атестації вплинути на суддів можна буде за допомогою залучення до дисциплінарної відповідальності. Як було зазначено вище, в обох законопроектах детально розписаний його порядок. Дисциплінарне провадження проводять ВККС (по відношенню до суддів місцевих та апеляційних судів) і Вища рада юстиції (судді вищих спецсудів та Верховного Суду). Якщо на сьогоднішній день існують тільки два види дисциплінарного стягнення – догана та звільнення, то президентський законопроект пропонує збільшити їх кількість до семи:
1) попередження,
2) догана,
3) сувора догана,
4) тимчасове (1-6 місяців) відсторонення від здійснення правосуддя,
5) переведення до іншого суду (менш “престижного”) цього ж рівня,
6) зниження судді у кваліфікаційному класі (в даному випадку суддю повинні перевести в суд, відповідний до його класу),
7) направлення до Вищої ради юстиції рекомендації по звільненню з посади на підставі порушення присяги.
У проекті закону №1497 пункти 5 і 6 відсутні. У разі прийняття президентського законопроекту слід очікувати активної роботи як ВККС, так і Вищої ради юстиції. Олексій Філатов в коментарі заявив, що в планах – об’єднати ці два органи в один, де більшість членів будуть професійними юристами (суддями, обраними судами, адвокатами, представниками юридичних наукових кіл …).
За матеріалами:
Діло
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас