«Замкнені» потужності: в Україні проблема не з генерацією, а з ЛЕП


«Замкнені» потужності: в Україні проблема не з генерацією, а з ЛЕП

2015 року, згідно з програмою уряду, видання потужностей із діючих АЕС має збільшитися на 3000 МВт за рахунок будівництва нових ліній електропередачі (ЛЕП) та реконструкції частини наявного обладнання. Фактично цю потужність можна прирівняти до спорудження трьох нових атомних блоків. І вона трохи менша за нинішній дефіцит.

Дефіцит потужності об’єднаної енергосистеми України на сьогодні в середньому становить 3500 МВт. Про це повідомив новопризначений заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Олександр Светелік. Щоправда, він уточнив, що ця цифра може коливатися залежно від дня тижня і, відповідно, кількості споживання електроенергії. Наприклад, споживання у вихідні зменшується, а ось із пониженням температури, та ще й у будні, НЕК «Укренерго» змушена збільшувати дефіцит навіть до 5000–5300 МВт.

Як обіцяє прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, збільшення видання потужності відбудеться з усіх АЕС: Хмельницької, Рівненської, Южно-Української та Запорізької. За допомогою кредитів ЄБРР та ЄІБ побудують нові магістральні мережі в напрямку Центральної та Південної України. Forbes з’ясував, чи реально втілити все це в 2015 році.

Без проводів

Останні атомні блоки в Україні було запущено 2004 року. Другий блок Хмельницької АЕС – 8 серпня 2004 року, напередодні 66-річчя тодішнього президента країни Леоніда Кучми. Четвертий блок Рівненської АЕС запустили 8 жовтня, хоча спочатку планували до Дня Незалежності. Потужність кожного блоку становила 1000 МВт. За ці будівництва міністр палива та енергетики Сергій Тулуб здобув тоді зірку Героя України.

Щоправда, «забули» про споживачів: не передбачено, як цю енергію доставляти жителям центральних регіонів і Києва. «За 10 років наші держчиновники так і не побудували магістральні лінії електропередачі, які давали б змогу брати ці додаткові потужності. У нас по черзі працюють рівненський блок на 1000 МВт і хмельницький на 1000 МВт. У результаті в західному регіоні сьогодні залишаються замкненими 1000 МВт потужності», – зазначає Ольга Кошарна, директор з питань інформації та зв’язків із громадськістю асоціації «Український ядерний форум».

Проблему вже намагалися розв’язати. У липні 2006 року почалося будівництво підстанції «Київська», яка мала стати таким собі «диспетчерським пунктом» із розподілу електроенергії в дефіцитних регіонах. Передбачалося, що підстанція замкне на собі наявну лінію 750 кВ «Хмельницька АЕС – Чорнобильська АЕС» і нову ЛЕП 750 кВ із Рівненської АЕС, яку мали збудувати на 1 січня 2008 року.

На проект підстанції «Київська» гроші (а це 739 млн гривень) виділили за рахунок спецфонду держбюджету і тарифу НЕК «Укренерго». А ось джерела фінансування будівництва нової ЛЕП у розмірі 1,7 млрд гривень тоді так і не знайшлося.

Така ж ситуація склалася і з Запорізькою АЕС. «У нас шість енергоблоків Запорізької АЕС по 1000 МВт кожний, вони не можуть працювати на свою повну потужність, тобто 6000 МВт, дають лише 5300 МВт. А близько 700 МВт залишаються замкненими на станції», – описує ситуацію Ольга Кошарна.

Особливо гостро проблема видання додаткових потужностей у південні регіони України та Крим проявилася наприкінці 2000-х. Тому проект передбачав, крім будівництва ЛЕП 750 кВ «Запорізька АЕС – Каховська», спорудження самої підстанції «Каховська» із двома заходами на неї ЛЕП 330 кВ та реконструкцію підстанції «Новокаховська». Проте грошей у повному обсязі ні в бюджеті, ні в тарифах енергокомпаній закладено не було.

Європа прийшла на допомогу

Кредитні кошти в розмірі 500 млн євро погодилися виділити Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) після активних посилів України про вступ до Європейського енергетичного співтовариства. Підписання кредитних угод між банками, Міністерством палива та енергетики України і НЕК «Укренерго» відбувалося впродовж 2008–2010 років. Але реалізовувати проекти ніхто не поспішав.

Проект із будівництва ЛЕП 750 кВ «Рівненська АЕС – Київська» мав стартувати 2009 року і закінчитися 2012-го. Проте лише наприкінці 2013-го Кабмін Миколи Азарова розглянув і затвердив скоригований проект будівництва цієї повітряної лінії з розширенням підстанції 750 кВ «Київська» і заходами ЛЕП 750 кВ загальною вартістю 4,83 млрд гривень.

На сьогодні проект частково реалізовано: підстанцію «Київська» побудували, і на деяких ділянках від Рівненської АЕС уже стоять потужні опори для магістральних ЛЕП. На 2015 рік НЕК «Укренерго» внесла у свою інвестпрограму 1,89 млрд гривень на будівництво повітряної лінії електропередачі 750 кВ «Рівненська АЕС – Київська», з яких 1,575 млрд гривень – кошти ЄБРР і ЄІБ, ще 318 млн гривень – із власного прибутку компанії. Її мають здати влітку 2015 року.

Проект будівництва ЛЕП 750 кВ «Запорізька АЕС – Каховська» мав тривати теж два роки – із 2011-го по 2013-й. Його проектна вартість була затверджена 2011 року і становила близько 4,9 млрд гривень.

Проте будівництво йшло сяк-так, хоча земельні ділянки під опори відводили, а обладнання та будматеріали закуповували. Однак НЕК «Укренерго» обіцяє закінчити цей проект лише до літа 2015 року. На добудовування направлять 2,33 млрд гривень, із них 2,2 млрд гривень – кошти ЄБРР і ЄІБ, а 130,7 млн гривень – із власного прибутку компанії.

Крім будівництва повітряних ліній, зараз на Хмельницькій і Рівненській АЕС розпочалася реконструкція електротехнічного обладнання – відкритих розподільних пристроїв (ВРП), яка повинна завершитися до середини осені 2015 року. Загальна вартість проекту 258 млн гривень, основна частина фінансування закладена в тарифі на 2015 рік.

«Реконструкція ВРП-750 на РАЕС і ХАЕС дозволить здійснити підключення лінії електропередачі «РАЕС – підстанція Київська» і збільшити видачу електроенергії на центральні регіони країни на 1053 МВт щорічно», – зазначає Юрій Недашковський, президент НАЕК «Енергоатом України».

Така ж реконструкція запланована і на Запорізькій АЕС. Її вартість – 322 млн гривень, термін реалізації – 2016 рік. Незважаючи на те, що в компанії очікують, що кошти на цю реконструкцію будуть закладені в тарифі на 2015 рік, підготовчі роботи вже почалися. Реконструкція ВРП Запорізької АЕС допоможе зняти мережеві обмеження на видачу ще 741 МВт. Таким чином, за найсприятливіших обставин загальне збільшення потужності в 2016 році може скласти 1794 МВт.

Все вирішують гроші

На жаль, подальше збільшення видачі потужностей з діючих АЕС так просто не вирішується. У НАЕК «Енергоатом» є план реалізації інвестпроектів, який передбачає збільшення потужностей на майже 5000 МВт упродовж найближчих п’яти років. Є там і показник збільшення на 3300 МВт в 2016-2017 роках. Схоже, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк сконцентрував свою увагу саме на оптимістичному варіанті, «не помітивши» при цьому питання фінансування.

Серйозні резерви є на Південно-Українській станції. «Південно-Українська АЕС не може працювати на повну потужність в літній період. Це південний регіон, там спека, і вода, яка охолоджує блоки, в градирнях належною мірою не охолоджується. Необхідно проводити реконструкцію градирень і водойм. Проте стара Нацкомісія з регулювання електроенергетики (НКРЕ) ніколи не давала грошей в тарифі на ці заходи», – розповідає Ольга Кошарна.

В НАЕК «Енергоатом» Forbes підтвердили інформацію, що в літній період через такий технологічний казус працювати можуть лише два блоки з трьох. З рішенням проблеми охолодження води виробництво електроенергії на ПУ АЕС може зрости на 700 млн кВт-год. Вартість проекту 802 млн гривень, термін реалізації, у разі наявності коштів – 2016 рік. До того ж потрібно отримати затвердження нового проекту від Кабінету міністрів. А добудова Ташлицької ГАЕС може дати ще 906 МВт потужності від Південно-Української станції, але для цього необхідно знайти 6,7 млрд гривень і вести роботи до 2019 року.

Крім того, у НАЕК «Енергоатом» є програма підвищення потужності всіх енергоблоків на 4%. Це світова практика, якщо взяти 4% від блоку-тисячника – це 40 МВт. «У США був період, років 20 вони нічого не будували, але за рахунок підвищення потужності шляхом реконструкції електротехнічного цеху, не реакторного, вони додали 21000 МВт з розрахунку на 105 блоків», – наводить як приклад досвід американської атомної галузі Ольга Кошарна.

Деякі блоки Запорізької АЕС за результатами листопада-грудня вже видавали по 1050 МВт. НАЕК сподівається розпочати цю програму в 2015 році. «Реалізація програми підвищення встановленої потужності на 4% дасть можливість збільшити відпуск електроенергії на 510 млн кВт-год у 2017 році, на 1020 млн кВт-год у 2018 році і 2040 млн кВт-год у 2019-му. Таким чином, за рахунок усіх перерахованих інвестпроектів до 2020 року ми можемо відпускати в ОЕС України додатково 4834 млн кВт-год щорічно», – підводить підсумок Юрій Недашковський.

Словом, будуть гроші – буде розвиток. Але поки за підсумками 11 місяців 2014 року ДП «Енергоринок» заборгувало «Енергоатому» 3,6 млрд гривень. А з урахуванням попереднього періоду – понад 7 млрд гривень. І жодних перспектив повернення цих боргів поки не видно.

Латаємо мережі

Залишається підвищувати потужність, а заодно і надійність вітчизняної енергосистеми за рахунок капітального будівництва та технічного переоснащення ліній електропередачі по всій країні. Тому що втрати в українських мережах іноді досягають 30% електроенергії. 22 грудня рада директорів Світового банку та Фонд чистих технологій ухвалили рішення про надання Україні кредиту в розмірі $378,5 млн на розвиток магістральних електромереж у рамках реалізації «Другого проекту з передачі електроенергії».

У 2015 році в українські мережі НЕК «Укренерго» має намір інвестувати 5,5 млрд гривень. У капітальне будівництво – 4,78 млрд гривень, з яких близько 1 млрд гривень власного прибутку і 3,78 млрд кредитних коштів. На технічне переоснащення піде 670,2 млн гривень, з яких 613,2 млн гривень – за рахунок амортизації, та 57 млн гривень – з прибутку компанії від інших видів діяльності.

Як повідомляє Міністерство фінансів України, кредит Світового банку на енергетику наданий Україні у розмірі $330 млн під 0,6-0,75% річних на 18-20 років. Пільговий період – п’ять років. Також МБ дав можливість у рамках позики здійснювати конверсії процентних ставок і валюти позики, що потенційно дозволить мінімізувати витрати на обслуговування цього кредиту.

Позика Фонду чистих технологій – $48,5 млн – залучений на 20 років з 10-річним пільговим періодом, процентна ставка – 0,75%. Він буде спрямований на підвищення рівня надійності постачання електроенергії за допомогою реабілітації передавальних підстанцій та оновлення мережі передавання електроенергії.

Ще в 2006 році при підготовці Енергостратегії-2030 була прописана необхідність будівництва в найближчі п’ять років до 5000 км ліній електропередачі різного рівня. При перегляді Енергостратегії в 2012 році виявилося, що з плану було виконано лише 5%. Гроші на ці потреби просто не виділялися.

Сьогодні ми розплачуємося за це падінням потужностей, аварійними і віяловими відключеннями, необхідністю вводити нові генеруючі потужності. Навряд чи всі ці мільярди будуть реалізовані впродовж наступного року. Швидше за все, йдеться про початок масштабних проектів. Принаймні, плани з їх будівництва вже є.

Інна Коваль

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Рейтинг популярності матеріалу ««Замкнені» потужності: в Україні проблема не з генерацією, а з ЛЕП» на Finance.UA - 2.6
В Контексті Finance.UA