Причини і наслідки китайської дефляції


Причини і наслідки китайської дефляції

Коли монетарної політики не достатньо, до гри долучаються уряди

Падіння цін на нафту на 50% цього року – без сумніву, хороша новина для всіх, крім країн, які видобувають і продають цю саму нафту. А також воно повинно нагадувати нам про те, що світова економіка схильна до ризику дефляції – по-перше, через млявий попит в Європі, Японії і деяких великих економіках, що розвиваються, і по-друге, через дефляцію в Китаї, обумовленої надлишком виробничих потужностей. Вона має структурний характер і несе явну загрозу. Стійкий, але такий, що ще не закінчився, спад темпів економічного зростання в країні супроводжується появою надлишкових виробничих потужностей, стрімким зростанням корпоративного боргу в нефінансовому секторі, і масштабним падінням інфляції. У період між 2011 роком і листопадом 2014 року, ціни виробників в Китаї впали на 10%, річний показник знаходиться на негативній території вже 33 місяці поспіль, а річний індекс споживчих цін впав з 6% до 1.4% за той же період.

Співвідношення обсягу виробництва до вільних потужностей в багатьох секторах – зокрема, в сталеливарній, скляній промисловості, в сегменті з виробництва стрітельних матеріалів, хімії, добрив, алюмінію, кораблебудування, сонячних панелей і вітряних турбін – стрімко падає. У минулому році цей показник становив 70-72%, при цьому очікується, що зниження продовжиться. Від кризи 2008 року виграла тільки сфера нерухомості, оскільки туди потекли інвестиції та кредити, цей сектор економки Китаю виріс до 16% від ВВП. Але й тут зараз намітився спад. Запаси непроданих будинків у багатьох містах за межами Пекіна, Шанхая і Шензен, значно зросли з 25 місяців до 40 місяців. Номінальне зростання ВВП в Китаї з 2011 року скоротилося приблизно в два рази до 8% в поточному році, а співвідношення сукупного боргу до ВВП зросло на 80% до 250%. Зросло боргове навантаження, що посилюється пасивною жорсткістю у вигляді підвищення реальних процентних ставок за кредитами. Воно збільшилася в два рази до 4% з урахуванням дефляції споживчих цін; і підскочило з нуля до 8% з урахуванням цін виробників. Частка процентних платежів щодо ВВП також збільшилася в два рази до 15%. Незважаючи на зниження темпів кредитної експансії, воно як і раніше в два рази вище темпів зростання номінального ВВП, при цьому велика частина позик, ймовірно, йде на підтримку вільних потужностей в спробі уникнути скорочень штату і зупинки виробництва.

Стала наявність надлишкових потужностей веде до стійкої дефляції в Китаї, яка також посилюється за рахунок незбалансованої фінансової системи, закритих капітальних рахунків і фінансових привілеїв для підприємств з держ. участю. Щоб вибратися з порочного кола, знадобиться багато сил, терпіння і часу. Ось уже кілька місяців Народний банк Китаю нарощує ліквідність, нещодавно він знизив облікову ставку – вперше за три роки. Без сумніву, він продовжить рухатися шляхом стимулювання економіки і в 2015 році, але монетарна допомога не скасує необхідність реструктуризації боргу і капітальних рахунків. Наслідки китайської дефляції очевидні і суворі – їх незабаром відчує на собі весь світ. Зниження темпів економічного зростання і стійке зниження потреби країни в сировинних ресурсах вже боляче вдарило по виробниках сировини від Перта до Перу, при цьому вже спостерігається ефект негативного мультиплікатора, пов’язаний зі зниженням виручки і скороченням інвестицій в ресурсних компаніях. Більше того, китайські компанії знижують ціни, щоб згладити наслідки надмірної пропозиції, цінову конкуренцію на світових ринках продовжує зростати, змушуючи інших виробників також скорочувати ціни.

Далі, зміна моделі зростання та економічного розвитку в Китаї призвела до різкого скорочення попиту на імпорт. Після зростання в чотири рази в період з 2006 по 2012 роки імпорт застиг на місці. В кінці 2014 року обсяг імпорту знизився на 15% порівняно з показниками на початок року. Ця ситуація впливає не тільки на експортерів сировини, але й на азіатські країни в логістичному ланцюжку Китаю, а також на багато розвинених країн, орієнтованих на продаж товарів в цю країну. Додатковий дефляційний тиск може позначитися на світовій економіці в 2015 році через девальвацію юаня. Дефляційні тенденції в економіці, ослаблення монетарної політики і зростаючий долар, швидше за все, будуть штовхати юань вниз. Девальвація японської ієни на 50%, очевидно, теж далеко не випадкова, вона теж потягне за собою цілком певні наслідки. Слабка ієна вже тисне на валюти інших азіатських країн, тому ми дуже здивуємося, якщо Китай не дозволить юаню також здати позиції, щоб згладити наслідки дешевої ієни.

Структурна дефляція Китаю на тлі таких факторів, як надлишковий борг і швидке старіння населення, буде коригувати монетарну політику в розвинених економіках. Дев’ять європейських країн, включаючи Італію і Францію, вже відчувають дефляцію в легкій формі, інші незабаром візьмуть їх за приклад. Завдяки падінню курсу ієни Японія змогла отримати лише короткий перепочинок; але до середини 2015 низька інфляція в США і Великобританії, ймовірно, опуститься до нульових значень в реальному вираженні. Федрезерв в США та інші західні центральні банки не змогли спрогнозувати загрозу дефляції і повернути показники зростання цін до своїх же цільових значень, судячи з усього, вони абсолютно безпорадні перед обличчям цього тренда. У певний момент ми задумаємося про те, чи не настав час передати відповідальність за анти-дефляційні заходи урядам.

Джордж Мангус, старший незалежний економічний радник UBS, The Financial Times

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Причини і наслідки китайської дефляції» на Finance.UA - 2.1
В Контексті Finance.UA