Чи здатна Франція провести реформи?


Чи здатна Франція провести реформи?

Коли Франсуа Олланд звільнив свого прем’єр-міністра в березні 2014, всі сприйняли рішення президента-соціаліста, як розворот на 180 градусів, зокрема відхід від політики заздрості і каральних податків і готовність знижувати державні витрати і підтримувати приватний бізнес.

При Мануеле Вальсі (новому прем’єр-міністрі і прихильнику помірної політики) риторика змінилася, на радість тих, хто був дуже роздратований політикою лівих. Але скептики все ж сумніваються, що красиві слова співпадуть з реальними справами.

У державних фінансах уряд тепер намагається знизити дефіцит, не підвищуючи податки (що заважали інвестуванню та зростанню), а урізуючи витрати. Крім того, кабінет обіцяє не збільшувати податки і в 2015 р. Непомітно зник і запропонований Олландом скандальний податок в 75% для багатих французів.

Проте всього цього явно не достатньо для консолідації бюджету в 2015 р, на чому так завзято наполягає Брюссель. Париж обіцяє домогтися зниження дефіциту до 3% до ВВП лише в 2017 р І хоча доведеться чекати ще два роки, принаймні, це рух у правильному напрямку, вважає британський журнал The Economist.

Найбільше сумнівів викликає план уряду щодо підвищення конкурентоспроможності економіки, який грунтується на двох стовпах. По-перше, прем’єр Вальс планує знизити для компаній податки на фонд заробітної плати, обсяг яких в 2015 р може скласти 12 млрд євро. Бізнесу подобається ця ініціатива, хоча фірми поки не поспішають зі створенням нових робочих місць, на що так сподівається уряд.

По-друге, великі надії покладаються на проект закону щодо лібералізації економіки, оприлюднений 10 грудня міністром економіки Емманюелем Макрона. У документі пропонується пом’якшити правила щодо роботи роздрібної торгівлі у неділю, скасувати державне регулювання міжміського автобусного сполучення, прискорити роботу арбітражних судів по трудових спорах і ліквідувати всі обмеження на ринку закритих професій.

Деякі розділи нового закону можуть, на думку експертів, привести до появи значної кількості нових робочих місць. Згідно з існуючими правилами (які відверто захищають монополію залізниць) приватні міжміські автобусні компанії не можуть перевозити пасажирів у ті міста, куди є залізничне сполучення.

Тому, щоб, наприклад, добратися з Перекью в Клермонт-Ферранд пасажир повинен витратити п’ять годин і дві пересадки на поїзді, хоча якщо їхати по автомобільній дорозі, то буде потрібно всього три години. Уряд розраховує, що тільки ця реформа може створити 10 тис. нових робочих місць.

Інший позитивний ефект може принести дозвіл для рітейлерів працювати у неділю. Макрон хоче, щоб магазини були відкриті одну неділю на місяць (сьогодні можна лише п’ять разів на рік) і щонеділі і всі вечори в “міжнародних туристичних зонах” і на залізничних вокзалах.

Проблема в тому, що всі ці, безумовно, корисні й економічно виправдані пропозиції характеризуються партією Маркона, як відмова від фундаментальних соціалістичних принципів.

“Лівим більше нічого запропонувати для поліпшення нашого життя, як недільний похід в торговий центр і покупка непотрібних товарів?”, – написав у газеті Le Monde лівий мер Ліля Мартін Обру.

Для багатьох соціалістів вихідний у неділю це історична перемога робітничого руху, а будь-які спроби скасувати цей привілей розглядається як атака на прогрес.

Коли законопроект надійде до парламенту в січні 2015, він, безперечно, зіткнеться з сильним опором не тільки з боку правих депутатів, але з роздратованого політикою Олланда лівого парламентської більшості. Швидше за все, деякі статті доведеться скасувати. Так, наприклад, аптекам збережуть монополію на ліки безрецептурного відпуску.

Що стосується реформування ринку праці, то від цього поки також вирішили відмовитися. Таким чином, у Франції збережеться 35-годинний робочий тиждень, яку, до речі, так часто критикує Макрон.

У той же час уряд заявляє, що наступного року дозволить компаніям змінювати кількість робочих годин і розмір зарплати в обмін на збереження робочого місця. В даний час це дозволяється, тільки якщо компанія відчуває “серйозні економічні труднощі”. Але в 2015 р відбудуться вибори до місцевих органів влади і, на думку спостерігачів, вони вгамують запал головних реформаторів в уряді Вальсу.

В останній франко-німецькій доповіді, підготовленій керівником відділу економічної стратегії при французькому уряді Жаном Пісані-Феррі і німецьким економістом Генриком Ендерлейнем, про Францію говориться наступне: “Ми побоюємося нестачі сміливості в питанні рішучих реформ”.

Сьогоднішні проблеми мають коріння у вчорашніх помилках. Олланд бездарно витратив перші два роки, не отримавши мандату на все те, що необхідно сьогодні робити з економікою. На думку експертів, законопроект Макрона найбільше демонструє обмеження, за які не можна переступити навіть з найкращими реформаторськими намірами, якщо політичний грунт не підготовлено.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Чи здатна Франція провести реформи?» на Finance.UA - 2.0
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.UA