1171
Переговорний глухий кут
— Кредит&Депозит
Банкіри і позичальники вчора спробували виробити єдиний механізм конвертації валютних кредитів у гривню. Всі проекти реструктуризації, яку обговорюються, вигідніше нинішніх комерційних пропозицій банків, але позичальники не йдуть на компроміс, вимагаючи курс конвертації кредитів на момент їх отримання у 2007-2008 роках.
Кредитори і позичальники продовжують шукати компромісний варіант переведення валютних кредитів у гривневі. Ще в липні Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект № 4185а-2 «Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню» депутата Руслана Князевича. Але в другому читанні його так і не розглянули. З тих пір офіційний курс долара, який на початку року становив 8 грн/$, зріс з 11,7 до 15,8 грн/$. Вчора в Нацбанку відбулася чергова зустріч, на якій регулятор і банки з найбільшими іпотечними кредитними портфелями хотіли узгодити підсумковий варіант реструктуризації.
Позичальники не згодні
Пізно ввечері НБУ оприлюднив основні положення проекту «Меморандуму про врегулювання питання реструктуризації споживчих в іноземній валюті». Всі вони ідентичні нормам, які обговорювалися позичальниками в НБУ в минулу п’ятницю. Мова йде про конвертацію кредиту за ринковим курсом; списання різниці між конвертованою сумою і кредитом, порахувати за курсом 7,99 грн/$, пропорційно погашенню боргу (на частину, що списується нараховується 0,01% річних); збереження кредитної ставки на три роки; реструктуризація іпотечних кредитів на суму до 2,5 млн грн за курсом на початок 2014; повне списання всіх пені та штрафів; перехід від ануітетної до класичної системи погашення.
Відповідальність позичальника буде обмежена предметом іпотеки: якщо банк стягне заставу, він не зможе вимагати погашення залишку по кредиту. Якщо банк захоче продати кредит факторингової компанії дешевше номінальної вартості, він повинен буде запропонувати самому позичальникові викупити борг за такою ціною. Спеціальна комісія при НБУ буде стежити за виконанням меморандуму. А в Податковому кодексі мають бути прописані пільги для банків і позичальників.
НБУ готовий до компромісу, оскільки вважає всіх відповідальними за цю проблему. Перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук визнав, що провина НБУ полягає в тому, що він «вчасно не передбачив масштаби можливої проблеми і не заборонив кредити в іноземній валюті», банки винні в «надмірно агресивну кредитну політику», а позичальники «не оцінили валютні ризики».
Один з учасників зустрічі сказав FinMaidan, що банки згодні конвертувати кредити в гривню за нинішнім курсом з наступним «розбиттям» позики на дві частини. Але вони не спишуть 50% боргу (різниця між 16 грн/$ і 8 грн/$). В одному з варіантів меморандуму вказувалося списання 25% боргу. Також обговорювалася цифра 33% (при ринковому курсі в 18 грн/$, мова йде про оплату боргу по 12 грн/$).
При цьому банкіри захотіли отримати компенсацію від держави. «Незрозуміло, за рахунок яких коштів потрібно переводити частину позики під майже нульовий відсоток. Тому обговорювалося, що банки, які проводять реструктуризацію, можуть отримати рефінансування Нацбанку. Ставка таких кредитів може бути на рівні 1,5 облікової ставки (21%. – FM) », – сказав заступник голови одної з кредитних установ. У меморандумі ця ставка вказувалася як ставка гривневої позики на перші три роки. Підкреслювалося, що позичальник не повинен мати боргів на початок 2014 або погасити їх до конвертації позики. Через три місяці після прийняття закону має бути скасований мораторій на примусове стягнення застави по кредиту.
Член Громадської ради при НБУ Ярослава Авраменко повідомила після зустрічі, що позичальники згодні виключно на конвертацію по курсу видачі кредиту – 4,6-5,05 грн/$. Тому ні банкіри, ні позичальники не підписали документ.
Депутатські ініціативи
Непоступливість позичальників пояснюється тим, що вони вже заручилися підтримкою ряду депутатів «Народного фронту» і «Радикальної партії Олега Ляшка» (РПОЛ). Пакет підготовлених позичальниками законопроектів вже поданий до парламенту від імені депутата Сергія Мельничука (РПОЛ). Вчора їх розглядав комітет з питань фінансової політики, який також очолює представник РПОЛ.
Законопроект № 1558 «Про захист споживачів фінансових послуг від наслідків девальвації гривні» Сергія Мельничука пропонує конвертувати всі валютні споживчі кредити на суму до 2 млн грн. Переведення за курсом банку на день укладення кредиту (4,6-5,05 грн/$), ставка незмінна. Схожа ініціатива – законопроект № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» п’яти депутатів «Народного фронту» – пропонує не обмежувати суму кредитів. Курс колишній, ставка колишня, а якщо позичальник не зможе її платити, то банк повинен її знизити. Погашення за класичною схемою, штрафи та пені списуються.
Ще два законопроекти звільняють громадян від податків при списанні частини боргу і вводять заборону на здійснення стягнення житла тільки лише на одній підставі виконавчого напису нотаріуса.
Банкам потрібна підтримка
Кредитори розуміють, що реструктуризувати валютні позики необхідно, і вже роблять це з власної ініціативи. Але вони розраховують на підтримку держави в цьому питанні, щоб мінімізувати втрати. «Якщо конвертувати валютні кредити за курсом від 5 до 8 грн, то у банків не буде можливості виплачувати депозити. Ми хочемо, щоб ризики були пропорційно розподілені. Ми підтримуємо конвертацію валютних кредитів за поточним курсом із збереженням процентної ставки на рівні валютних кредитів. Але тоді Нацбанк повинен надавати адресне фінансування для компенсації різниці процентних ставок », – говорить керівник юридичного департаменту ПУМБ Олег Заморський.
Питання конвертації валютних позик потрібно вирішувати якнайшвидше. «Портфель іпотечних валютних кредитів фізосіб, які до цього ще якось погашалися або реструктуризувалися, тепер значно погіршиться. За найскромнішими підрахунками, в категорію таких, що не можна погасити може перейти від 50% таких кредитів, під які знову-таки потрібно буде створити резерви. Але тут банку доведеться вирішувати проблему з кожним позичальником індивідуально. Ми цим і займаємося, намагаючись розробити оптимальний алгоритм обробки безлічі заявок на реструктуризацію», – говорить голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач.
Олена Губар
За матеріалами: FinMaidan
Поділитися новиною
