Чим годувати бюджет в 2015 році


Чим годувати бюджет в 2015 році

Намагаючись вскочити в останній вагон 2014 року, Кабінет Міністрів нарешті представив парламенту проект Державного бюджету на наступний рік. Документ розроблений виходячи з прогнозу зниження ВВП в наступному році на 4,3% (номінальний ВВП передбачається на рівні 1721 млрд гривень) та інфляції 13,1%. Фактично, в основу фінансового документа закладені цифри, близькі до озвучених раніше песимістичними прогнозами Мінфіну (зниження ВВП на 4,5% при інфляції 13,4%). За підсумками 2014 уряд очікує зниження ВВП на 7%, а інфляція за 11 місяців вже склала 21,2%.

Уряд заклав в проект бюджету-2015 досить амбітні доходи на рівні 475, 2 млрд грн.

Для порівняння, в бюджет нинішнього року спочатку були закладені доходи на рівні 395, 3 млрд грн, але відповідний план, очевидно, не буде виконаний. Цифра наступного року вимагає внесення змін до Податкового кодексу, які повинні бути прийняті разом з бюджетом.

А зміни плануються значні. Зокрема, пропонується поетапно знизити ставку ЄСВ до 15% (до 2017 року), підвищити ставку податку на доходи фізосіб, які перевищують 10 мінімальних зарплат, з 17% до 20%, підвищити ставку податку на пасивні доходи (проценти, роялті і т. д.) з 15% до 20%.

Крім того, пропонується включити до переліку підакцизних товарів електроенергію, ввести акцизний податок з реалізації через роздрібні торговельні мережі алкогольної, тютюнової продукції та палива.

Запропоновано також збільшити рентну плату за користування природними ресурсами: при заляганні до 5 км – з 28% до 55%, при заляганні глибше 5 км – з 15% до 20%. В той же час, в ході реалізації договорів про спільну діяльність, незалежно від глибини залягання, пропонується встановити рентну плату на рівні 70%.

Чим годувати?

За словами Дмитра Боярчука, виконавчого директора CASE Ukraine, фактично Мінфін заклав збільшення доходів більш ніж на 100 млрд грн. З цієї суми 28,1 млрд грн має бути отримано за рахунок ПДФО, а інше – перерахування коштів до бюджету від НБУ і очікуване зростання доходів від підвищення ставок податків.

Податок на додану вартість в наступному році повинен принести Україні 156,1 млрд грн (у 2014 році – 177,1 млрд грн), залишаючись основним джерелом поповнення бюджету. Податок на доходи фізосіб у 2015 повинен принести бюджету 42,3 млрд грн (у 2014 році – всього 8,4 млрд грн), а податок на прибуток підприємств – 33,5 млрд грн (в 2014 – 49,6 млрд грн).

“Бюджет розрахований з урахуванням слабких очікувань по надходженнях від податку на прибуток підприємств. При цьому на надходження від оподаткування фізичних осіб покладаються великі надії, ніж на надходження від прибутку підприємств, – зазначає Тантелі Ратувухері, начальник управління макроекономічних досліджень банку UniCredit. – Таке очікування виправдане тільки в разі реального забезпечення заходів щодо дерегуляції, зниження обсягу соціального навантаження на підприємства, виведенню економіки з тіні, а також щодо стримування корупції “.

Як зазначає Ілля Несходовський, експерт реанімаційному пакету реформ, рівень надходжень від ПДВ в новому бюджеті не цілком обгрунтований, оскільки залежатиме від ефективності боротьби з махінаціями в даній сфері. “Якщо продовжиться нинішня практика, коли при місцевих податкових є конвертаційні і влада на них не реагує, тоді це сумнівно. Наповнення бюджету тільки за рахунок чесного бізнесу призведе до падіння економіки і зменшення надходжень. Тільки тиск на порушників і заохочення чесного бізнесу може допомогти бюджету” , – упевнений експерт

Плановані доходи від рентної плати та плати за користування надрами в 2015, як передбачається, виростуть до 35,8 млрд грн з 14,3 млрд грн у 2014 році. На думку аналітика UniCredit, дії влади у сфері регулювання даного податку дають сигнал про те, що держава планує якимось чином обмежити або покінчити з практикою заробляння невиправданого або неврахованого надприбутку у видобувних і базових галузях економіки. Тим не менш, виконання плану надходжень у цій сфері багато в чому залежить від розвитку ситуації у видобувних регіонах Донбасу.

На 65,4 млрд грн держбюджету в 2015 році повинен профінансувати Національний банк. У 2014 році Нацбанк має перерахувати 22,8 млрд грн. “Фактично, – підкреслює Дмитро Боярчук, – в бюджеті вже закладено емісійне фінансування доходної бази (допомога від НБУ), також існують дуже великі ризики того, що заплановане зростання від підвищення не вийде. Загалом, запропоноване зростання доходів буде покриватися емісією”.

Емісійне забезпечення бюджетних доходів, у свою чергу, загрожує значним зростанням інфляції. Дмитро Боярчук вважає, що закладена в проект держбюджету-2015 інфляція не враховує такої емісії, тому поки складно припустити реалістичні масштаби зростання цін.

На думку Іллі Несходовського, можуть виникнути складнощі і з перерахуванням Нацбанком до держбюджету в 2015 році запланованої суми. “Я сумніваюся, що за 2014 доходи НБУ перевищили витрати на 65 млрд грн, щоб їх можна було перерахувати до бюджету, – вважає експерт. – Це завищена сума і для її виконання НБУ дійсно може піти на емісію, що негативно вплине на інфляцію. при цьому, Бюджетним кодексом заборонено фінансувати бюджет за рахунок емісії коштів “.

Передбачається, що акциз з вироблених в Україні товарів у 2015 році принесе держбюджету 36,3 млрд грн, а з імпортних підакцизних товарів – 23,6 млрд грн. Ще 31,4 млрд грн має надійти від ввізного мита.

Крім того, Наталія Яресько, міністр фінансів України у своєму виступі під час презентації держбюджету-2015 зазначила, що стабілізувати платіжний баланс пропонується шляхом введення імпортного збору на рік на всі товари, крім критичного імпорту. За словами Тантелі Ратувухері, введення даної міри відповідає міжнародній практиці в умовах критичного кризового стану торговельного і платіжного балансів країни. Однак, цей захід, з одного боку, може виявитися зайвим в умовах депресивного стану імпорту. Але її зворотним, несподіваним ефектом може виявитися активізація внутрішнього ринку та внутрішнього товаровиробника.

Спробуємо злетіти

Експерти по-різному оцінюють реалістичність виконання заявлених планів, але питання до нового проекту бюджету виникають в усіх.

Наприклад, аналітик банку UniCredit впевнений, що існує значний резерв не тільки виконання, але й перевиконання бюджету-2015. Він криється в підготовлюваних (але не до кінця визначених) міжнародних пакетах фінансово-економічної допомоги. Разом з тим, не виключена коригування бюджету за рахунок уточнення показників по багатьом дохідним позиціями, які на сьогодні не визначені. Це, наприклад, стосується оподаткування доходів у шахтарських регіонах, військового збору, і т.д.

“Так чи інакше, залишаються певні ризики з виконанням цієї програми, – констатує експерт. – Зокрема, надходження від експортного мита можуть бути не виконані як в силу втрати експортних потужностей на Донбасі, так і в силу неоднозначних перспектив сільськогосподарського експорту. Досить проблематичним виглядає та обсяг надходжень від приватизації (на 2015 передбачаються на рівні 17 млрд грн), особливо за наявності сумнівів навіть у Міністерства економіки в можливості або доцільності швидкої реалізації програми в умовах економічної кризи і спаду “.

В цілому ж, на думку аналітика, бюджетні сценарії уряду досить реалістичні як у базовому, так і в песимістичному варіанті.

У той же час, екс-міністр фінансів, депутат Верховної Ради Віктор Пинзеник (фракція партії “Блок Петра Порошенка”) вважає нереалістичним виконання проекту держбюджету на 2015 рік.

“Доходи держбюджету в наступному році, згідно з проектом, повинні скласти 452 млрд гривень (за загальним фондом – ред.), тоді як цього року ми отримаємо 290 млрд гривень. Як можна збільшити доходи при зниженні ВВП (на 4,3%)? “- Сказав він.

Екс-міністр зазначив, що він враховував при своїх розрахунках збільшення фінансування Національним банком держбюджету та інші джерела доходів, однак вийти на обсяг доходів, прогнозований Кабміном, йому не вдалося.

Ілля Несходовський вважає, що показник доходів держбюджету цілком реалістичний, проте важливо проаналізувати його формування. “Є два важливих моменти, – відзначає експерт. – По-перше, зростання економіки в наступному році не передбачено. По-друге, гривня продовжує девальвувати. Подальша девальвація призведе до зростання цін, і відповідно, зростанню ВВП. Це призведе до зростання надходжень до держбюджет “.

Крім того, в законопроекті про внесення змін до Податкового кодексу є норми, з якими експерт категорично не згоден. “Я не згоден зі скороченням ЄСВ, тому що це буде пільга для багатих. Якщо подивитися на зарплати в регіонах, то там люди отримують по 3-4 тис, і для них зниження ЄСВ не відбудеться, а відбудеться тільки для тих, хто отримує високі зарплати. Щодо ПДВ та його електронного адміністрування – тут я теж категорично проти, бо, якщо не прорахувати наслідки його введення, цей інструмент тільки погіршить становище України. Негативно я ставлюся і до прописаних у податковому кодексі нормах: перевірки будуть за рішенням податкової, перевіряти будуть всі активи, аж до входу в житло “.

За словами експерта, згідно з новими нормами, людина повинна доводити, скільки коштує той чи інший актив. “Абсолютно недопустима норма про те, що якщо задекларована сума коштів понад 200 тис грн, то ви повинні внести її на якийсь банківський рахунок і рік не забирати, а якщо ж ви її не внесете або заберете, то від цієї суми ви повинні заплатити 3%. Що це за 3%? це штраф? “- питає аналітик.

Підприємець Павло Себастьянович, член громадської групи ДП “Нова Країна” також не згоден з пропозицією уряду про введення ПДВ-рахунків. “Уряд сподівається ввести ПДВ-рахунки і вичавити щось додатково з бізнесу – але це не спрацює. Якщо рахунки запровадять – економіка просто зупиниться”, – прогнозує він.

На думку експерта, при відсутності реформ України в 2015 році очікує найсильніший спад економіки, в умовах якого доведеться жорстко контролювати витрати.

Валерія Давидова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:Кабмін
Рейтинг популярності матеріалу «Чим годувати бюджет в 2015 році» на Finance.UA - 2.5
В Контексті Finance.UA