Податками єдиними?


Податками єдиними?

Європа зволікає з виділенням фінансової допомоги для проведення Україною реформ. Причина — немає очевидного прогресу в проведенні КМУ потрібних змін. Щоправда, єврочиновники м’якші в своїх офіційних формулюваннях. «Ми готові і хочемо надати Україні безпрецедентний рівень фінансової підтримки. Але мені видається зрозумілим, що умовою такої підтримки є проведення реформ, адже без них Україна не зможе вийти на стійкий розвиток», — заявив на підсумковій конференції у Брюселі після зустрічі з українським прем’єром Арсенієм Яценюком комісар ЄС з питань розширення та політики сусідства Йоганес Ган.

«Фінансова допомога нам потрібна «на вчора». Ми зробили все можливе. Але ми не можемо впоратися з ситуацією лише фіскальними інструментами», — намагався виправдатися Яценюк. Мовляв, для проведення реформ потрібні гроші, які є в пакеті фінансової допомоги ЄС. «Тому ми очікуємо, що в рамках нашої програми реформ ми отримаємо їх», — наполягав прем’єр.

Втім Європа стоїть на своєму: ввечері гроші, зранку — стільці. Водночас, за інформацією джерел «Дня» в уряді, якщо Кабмін серйозно візьметься за проведення реформ, то ЄС пообіцяв виділити на їх проведення майже 40 мільярдів євро!

Фінальним тестом на реформи та останнім шансом повернути європейське фінансування для уряду стане написання податкової та бюджетної реформ. Їхні результати мають з’явитися до старту міжнародної Донорської конференції, яку перенесли на 2015 рік. Бюджетну реформу КМУ частково показав громадськості. А от фіскальна — ще за ширмою. Втім «Дню» вдалося отримати проект податкової реформи, який Міністерство фінансів України розробило і наразі погоджує з депутатами, різними міністерствами та міжнародними фінансовими організаціями.

В презентації, розробленій Мінфіном змін сказано, що загальна кількість податків та зборів скоротиться з 22 до 9. Як неефективні скасовується шість зборів та податків: за впровадження деяких видів підприємницької діяльності (сплачують 123 тисячі платників): цільова надбавка до діючого тарифу на природній газ; рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними трубопроводами; за паркування авто; туристичний; на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства. Ще 13 податків згруповуються в п’ять: акцизний (власне акцизний податок, екологічний (з палива), збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збір за першу реєстрацію транспортного засобу), екологічний (входить діючий екологічний, але крім сплати з палива), рентна плата (за користування надрами, збір за радіочастоти, за спеціальне використання вод, лісових ресурсів), податок на нерухоме майно (плата за землю та діючий податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), єдиний податок (доповнюється фіксованим сільськогосподарським податком). Передбачається й зміна нарахування єдиного податку. Зокрема, наразі діє шість груп платників цього податку, а Мінфін пропонує залишити тільки чотири: 1-ша (фізичні особи) з річним обсягом доходу до 300 тисяч гривень зі ставкою до 10 МЗП, 2-га (фізичні особи) відповідно з доходом до 1,5 мільйона гривень та ставкою до 20%, 3-тя (фізичні та юридичні) — до 20 мільйонів і 2% (у разі сплати ПДВ) та 4% доходів (без сплати ПДВ) і 4-та стосується сільгоспвиробників (75% і більше річного доходу формує продаж агропродукції) — ставка від 0,03 до 1% за 1 га нормативної грошової оцінки землі. Тож уряд таки вирішив змінити частково оподаткування АПК, при цьому зберігаючи до 2018 року пільговий режим акумуляції ПДВ для сільгоспвиробників.

Є у розробленій Мінфіном презентації податкових новацій, копію якої має «День», й посилення прогресивної шкали оподаткування зарплатні, інших заохочувальних чи компенсаційних виплат фізосіб: 15% — для щомісячних доходів до 12,5 тисячі гривень, 17% — від 12,5 до 42 тисяч гривень, 20% — 42—83 тисячі гривень і 25% — понад 83 тисячі гривень. Пропонується провести й добровільне разове «нульове» декларування великих доходів громадян. Іншими словами — це податкова амністія. З’являться нові фіскальні джерела поповнення місцевих бюджетів: акциз на роздрібний продаж (тютюнових виробів, алкоголю, пива, пального) ставкою 2—5% від обсягу реалізації та податок на нерухомість.

Як оцінює бізнес податкові новації? Про це «День» запитав експертів.

КОМЕНТАРІ

«АПК ВІДЧУЄ ПОСИЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ»

Олександр ЯРОСЛАВСЬКИЙ, заступник генерального директора Української аграрної конфедерації:

— В податкових змінах пропонується диверсифікація сільгоспвиробників за розмірами: великих таки переведуть на загальну систему оподаткування (при збереженні спецрежиму з акумуляції ПДВ), а на єдиному лишаться ті, річний прибуток яких не перевищуватиме 50 мільйонів гривень і обробляють вони до 10 тисяч га землі. З урахуванням складної фінансово-економічної ситуації в країні, єдиним джерело підтримки для АПК буде спецрежим для оподаткування ПДВ. Тому добре, що його зберігають. Адже — це важливий механізм утримання нашої конкурентоздатності української сільгоспродукції. Зважмо: на 1 га в Греції в середньому державна підтримка становить 700 євро, у Румунії — 100, в Україні — 20 євро. Так от, в змінах пропонується до 1 січня 2018 року зберігається спецрежим, але в парламент до 1 червня 2017 року мають внести зміни в цю процедуру. Скоріше за все, практика сплати ПДВ змінюватиметься. Крім того, податковою реформою пропонується ввести четверту групу платників єдиного податків, куди віднесуть сільгоспвиробників. Для них фіксований податок замінять єдиним податком і його ставка, найпевніше, встановлюватимуть місцеві органи влади, як це відбувається для спрощеної системи оподаткування для малого і середнього бізнесу. Як результат, потрібно чекати індексації фіксованого податку: наразі до 1 січня 2015 року вони сплачуватимуть близько 6 гривень з гектара, а з урахуванням підвищення нормативної оцінки землі ставка збільшиться в середньому по Україні до 35—40 гривень. Тобто АПК відчує посилення податкового навантаження — це факт. Ми боремось за те, аби лишився єдиний джерело підтримки у вигляді акумуляція ПДВ, яка щороку дає 14—15 мільярдів гривень на рік агросектору. Загальна сума сплати за 2013 рік фіксованого податку по країні склала 130 мільйонів гривень на рік, а після податкової реформи виросте до 600—700 мільйонів гривень.

«ПРОПОНУЮТЬ ЛИШЕ ГРУПУВАННЯ ПОДАТКІВ»

Андрій НОВАК, голова Комітету економістів України:

— Йдеться не про скорочення, а лише про групування податків за видами. Чи покращить це життя бізнесу? Не думаю. Чому? Спробуймо дати відповідь на питання чи буде децентралізація. Аби вона відбулася потрібно не нові податки, а щоб хоча б половина від тих, які збираються на містах і формують основну масу збору, лишалася в місцевому бюджеті. Є це? Немає. Основне питання податкової реформи — в бюджет якого рівня перераховуватимуться згруповані податки і чи покращиться їх адміністрування. Поки що у проекті бачимо лише передачу на місця податків, які формують не значну частку податкових надходженнях. Але очевидним від всіх цих змін буде ускладнення на кілька місяців механізмів сплати податків. Адже для освоєння нових правил бізнесу потрібно щонайменше півроку, а влада планує починати жити наступний рік одразу з новими податковими правилами.

«ЗБІЛЬШИМО ДОХОДИ НА 20 МІЛЬЯРДІВ»

Мирослав ПІТЦИК, виконавчий директор Асоцації міст України:

— Пропозиції ці узгоджена при попередньому уряді, і тому були подані до Ради. Це компромісний варіант. Ясно, що це він на 100% нас не влаштовував та не влаштовував. Але є розуміння, що доходи бюджету на третину менші, аніж видатки, і треба шукати десь ресурси, окрім того, що запозичувати в міжнародних фінансових організацій. Це нас певною мірою переконало, що треба вводити нові податки. Як наслідок, так з’явилась ідея податку нерухомість, передачі 10% податку на прибуток приватних підприємств з податку на підприємства, зробити податок на землю муніципалітетам, щоб місцева влада встановлювала його ставки і список тих, хто від його сплати звільнятиметься. А також виторгували 60% податку на прибуток з громадян. Оцей весь фінансовий ресурс покращує стан місцевого самоврядування: отримаємо збільшення доходів до місцевих бюджетів майже на 20 мільярдів та наростимо загальну частку до 93 мільярдів гривень. Цей компроміс з нами погоджений, хоча ми хотіли, щоб зростання було не вдвічі, а в 10 раз, як у Польщі. Але наразі не вдалося це зробити, бо не було ресурсу.

Наталія Білоусова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:Мінфін України
Рейтинг популярності матеріалу «Податками єдиними?» на Finance.UA - 2.8
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.UA