1836
Складний кошторис: що уряд заклав у Держбюджет-2015
— Казна та Політика
В Україні стартував бюджетний процес. Проект основного фінансового документа «у першому наближенні» наприкінці минулого тижня отримали депутатські групи і фракції, а вчора його розглядали на закритому засіданні Кабміну. Проект держбюджету, який є в розпорядженні Forbes, передбачає доходи на рівні 432,35 млрд гривень (у тому числі, доходи загального фонду – 411,92 млрд гривень, спеціального – 20,42 млрд гривень), витрати – 485,31 млрд гривень (у тому числі видатки загального фонду – 463,89 млрд гривень, спеціального – 21,42 млрд млн гривень). Бюджетний дефіцит закладено на рівні 65,097 млрд гривень.
Де-юре проект Державного бюджету – внутрішньоукраїнська справа й не узгоджується з МВФ. Але де-факто рекомендації Фонду мали принциповий вплив на підготовку цього документа. «Документ написаний знизу вгору. Спочатку взяли цифру бюджетного дефіциту, узгоджену з МВФ, – 65 млрд грн. А потім навколо неї склали весь бюджет», – пояснює логіку процесу Віталій Хомутиннік, голова депутатської групи «Економічний розвиток».
При цьому на сьогодні серед депутатів, навіть, тих, які належать до коаліції, немає одностайного схвалення цього проекту. «Ще немає єдиної позиції і розуміння», – сказав Forbes глава комітету парламенту з питань бюджету Андрій Павелко, висловивши сподівання, що вже сьогодні вона може бути вироблена.
Що заважає депутатам узгодити документ і що відрізняє його від аналогічних проектів минулих років?
Невідомий курс
Закладену цифру дефіциту держбюджету експерти характеризують як оптимістичну. «Якщо буде такий дефіцит – це буде чудово. Не скажу, що це буде легко виконати, – вважає Ерік Найман, керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times. – Поки сумнівним виглядає виконання дохідної частини». За його словами, багато що залежатиме від інфляції, яка збільшує «на папері» доходи бюджету. «При інфляції в 20% можна буде виконати закладену дохідну частину. Якщо інфляція буде близько 12% – вкрай важко, якщо 15%-18% – я б оцінив імовірність виконання як 50/50». При цьому навіть дефіцит на рівні 90 млрд гривень, на який держбюджет виходить при показнику інфляції в 12-15%, він вважає «непоганим результатом».
15 грудня курс гривні на міжбанківському валютному ринку знизився на 9 копійок – до 16,00 гривень/$. З початку 2014 року курс гривні на міжбанку знизився на 93,4% – з 8,2730 гривень/$. Однак щодо курсу у майбутньому році проект держбюджету жодних орієнтирів не дає. «Бюджет підготовлений таким чином, що ні курс долара, ні вартість газу на нього не вплинуть, – каже Віталій Хомутиннік. – Уряд має право коригувати відповідні показники у ручному режимі і, за необхідності, збільшувати граничну суму запозичень, як для рефінансування старих боргів, так і для покриття дефіциту НАК «Нафтогаз України».
Ерік Найман погоджується, що у поточних умовах валютного ринку і негативного зовнішнього середовища фіксація валютного курсу – явно провальне завдання. «Правильніше фіксувати той курс, який був на початок року, можливо, з урахуванням різниці прогнозованої інфляції у США і в Україні, – говорить він. – Зараз щодо курсу я волію сам прогнози не давати, ну і в бюджет по ньому досить важко щось закладати».
Теоретично, державний кошторис може існувати і без закріпленого у ньому курсу долара. Практично ж відсутність такого орієнтиру ставить під питання планування роботи НАК «Нафтогаз України». «З одного боку, курс гривні низький, але з іншого, ціни на нафту падають, а це повинно привести до зниження цін на газ. Теоретично можна не дивитися на курс. Економія на газі може зіграти нам трохи у плюс», – каже Найман, висловлюючи впевненість, що якийсь курсовий орієнтир все ж буде закладено.
«Оптимістичний варіант – будуть закладати 16 гривень. Песимістично я б закладав 25. Занадто багато факторів впливу. На жаль, психологія сьогодні вийшла на перший план», – пояснює експерт.
Олег Устенко, виконавчий директор фонду Блейзера, зазначає, що проект не дає відповіді на запитання, яким же буде дефіцит державних фінансів у Україні в 2015 році. «Україна, по суті, живе з трьома великими бюджетами, кожен з яких окремо є дефіцитним. Йдеться безпосередньо про державний бюджет, про дефіцит НАК «Нафтогаз» і про бюджет Пенсійного фонду».
Очікування – у тому числі і міжнародних кредиторів – полягає в тому, що Україна повинна знизити дефіцит державних фінансів до поточної позначки в 12% ВВП і досягти показника мінімум 6-7% ВВП. «Це означає кардинально змінити підхід до НАК «Нафтогазу», який є найбільшою дірою у системі держфінансів. Але що там [в НАКу] відбувається, не зрозуміло з документа, які зараз тиражується», – підкреслює Устенко.
«Питання в тому, чи враховує держбюджет «Нафтогаз», адже НАК – наша основна діра розміром більш ніж 100 млрд. [У бюджеті] зазвичай дуже хитрі цифри малювали», – доповнює Найман.
Урізана децентралізація
Процес децентралізації, анонсований ще напередодні президентських виборів у травні, а потім – зважаючи на помітний прогрес у цьому питанні – і напередодні парламентських, знайшов відображення і у проекті держбюджету. Щоправда, децентралізацією запропонований варіант назвати можна тільки умовно.
Проектом пропонується передати для фінансування на місця близько тисячі установ, зокрема – технікуми, відомчі лікарні, спортивні товариства. Наприклад, якщо в 2014 році умовний коледж N фінансувався з держбюджету, то наступного року його передадуть на баланс міста чи району, в якому він розташований.
Проектом пропонується передати для фінансування на місця близько тисячі установ, зокрема – технікуми, відомчі лікарні, спортивні товариства. Наприклад, якщо в 2014 році умовний коледж N фінансувався з держбюджету, то наступного року його передадуть на баланс міста чи району, в якому він розташований.
Проектом пропонується передати для фінансування на місця близько тисячі установ, зокрема – технікуми, відомчі лікарні, спортивні товариства. Наприклад, якщо в 2014 році умовний коледж N фінансувався з держбюджету, то наступного року його передадуть на баланс міста чи району, в якому він розташований.
Також на місця буде передано фінансування значної частини соціальних виплат і пільг, зокрема, з ЖКГ і транспорту. «Якщо у міста є гроші, то місцеве транспортне підприємство отримає субсидії для безкоштовного перевезення пенсіонерів, якщо ні, то пенсіонери змушені будуть платити», – пояснює Віталій Хомутиннік.
За його словами, така «децентралізація» більше схожа на перекладання урядом своїх обов’язків на місцеві органи влади. «При цьому механізмів, яким чином у місцевих бюджетах з’являться на це гроші, Кабінет міністрів поки не запропонував», – констатує він.
Олег Устенко також підкреслює, що разом з повноваженнями (поки ілюзорними) і обов’язками (навпаки, дуже широкими) Києву потрібно передати на місця і фінансові потоки. «В іншому випадку виникнуть ризики, які були у Мексиці, коли передали питання, пов’язані з освітою, на рівень штатів, а потім виявилося, що гроші туди передати забули, – говорить експерт. – Це призвело до масових демонстрацій і страйків».
Ганна Ковальчук, Богдан Хлимоненко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
