Бездоказові збитки


Бездоказові збитки

Державна іпотечна установа не змогла домогтися стягнення з банку «Надра» збитків і недоотриманого прибутку на загальну суму 480 млн грн через несвоєчасний розрахунок банку за кредитом 2008 року. Вищий госпсуд прийняв сторону банку, оскільки позивач не зміг переконливо довести реальність розрахованих цифр недоотриманого прибутку. Відсутність єдиної методики розрахунку таких збитків часто заважає кредиторам домагатися справедливості в судах, кажуть юристи.

Недоплаченний кредит

Державній іпотечній установі (ДІУ) не вдалося через суд стягнути з банку «Надра» збитки на суму 230, 16 млн грн, що виникли через несвоєчасне погашення кредиту, і 249580000 грн недоотриманого доходу, випливає з постанови Вищого господарського суду України від 1 грудня по справі № 910/4927/14.

Конфлікт полягав в наступному. У жовтні 2008 року банк «Надра» звернувся в ДІУ за кредитом. Однак діяла на той момент ставка рефінансування в розмірі 13,5% була занадто висока для нього, тому установа вирішила купити облігації ДІУ 2007 року випуску з прибутковістю 9,4% річних, щоб під них отримати рефінансування вартістю 9,9%. Після цього ДІУ і банк підписали угоду про продаж цінних паперів і надання кредиту рефінансування на 700 млн грн терміном до 10 квітня 2009 року. Своєчасно банк «Надра» повернув лише 6,4 млн грн, а решту – 31 січня 2013 року.

ДІУ заявило, що банк безкоштовно користувався кредитними коштами і не платив відсотки. Якби банк вчасно повернув кредит, то установа могла б надати ці кошти іншим банкам і отримати дохід у розмірі 249, 58 млн грн. При цьому ДІУ виплачувало відсотки по облігаціях до моменту їх погашення, заплативши в підсумку 230160000. грн. Тому ДІУ вирішив в суді стягнути свої сумарні втрати 479,74 млн грн.

Питання доказів

Суд відмовився прийняти сторону позивача. У своєму рішенні він послався на те, що ДІУ не довело, що могло отримати доходи саме на суму 249 580 000 грн у разі належного виконання відповідачем свого зобов’язання, а неправомірні дії банку стали єдиною і достатньою причиною неотримання таких доходів. «Позивач не надав жодного кредитного договору, в той час як самі по собі заяви про надання кредитів рефінансування не свідчать про обов’язкове укладання відповідного договору на підставі цієї заяви. До того ж є суперечливими доводи позивача щодо цілей, на які він планував використовувати кредитні кошти у разі їх своєчасного повернення: на достроковий викуп облігацій (обгрунтування реальних збитків) і на подальше рефінансування інших іпотечних кредиторів (обгрунтування упущеної вигоди), що неможливо одночасно по одній і тій же сумі коштів », – йдеться в постанові Вищого госпсуду.

У банку «Надра» вказують на неспроможність вимог ДІУ. «У січні 2013 року основний борг по кредиту був повністю повернений ДІУ. Решту платежів – а саме пеня, компенсація інфляційних втрат, 3% річних, відсотки, нараховані за строк, передбачений кредитним договором, визначеннями Господарського суду Києва, вступили в законну силу, розстрочені на періоди від 2 до 5 років і виплачуються відповідно до графіка розстрочки без будь-яких порушень », – повідомили в прес-службі банку« Надра ». У ДІУ поки не змогли прокоментувати ситуацію, що склалася.

Передбачувані збитки

Юристи кажуть, що в подібних справах кредитор має сенс намагатися повернути недоотриманий прибуток. «Втрачена вигода, вона ж недоотриманий прибуток, відноситься до категорії« збитків ». Тобто, недоотримання прибутку – це фактично збитки для компанії. І якщо внаслідок порушення зобов’язань контрагентом компанія недоотримала прибуток, є всі підстави для звернення до суду з відповідним позовом. Для такої категорії справ важливо правильно сформувати свою правову позицію і якісну доказову базу », – говорить партнер правової групи «Домініон» Михайло Гончарук.

Однак позови про збитки від упущеної вигоди часто не підтримуються судами. «Дуже складно довести всі необхідні компоненти цивільного правопорушення, зокрема розмір збитків і наявність причинно-наслідкового зв’язку між порушенням договору і збитками у вигляді неотриманого прибутку. Сума неотриманого прибутку, як правило, є розрахункова величина. При цьому позивач виходить з того, що одержав би прибуток, якби зобов’язання боржника були виконані належним чином. Тобто він виходить з передбачуваних, а не реальних обставин. Суд рідко бере до уваги подібні аргументи », – пояснює адвокат, партнер адвокатського об’єднання «СК ГРУП» Юлія Курило.

Учасники ринку визнають, що питання захисту прав кредиторів залишається одним з найактуальніших. «Основне питання, яке потребує негайного вирішення – посилення захисту прав кредиторів і підвищення відповідальності позичальників за несвоєчасне повернення кредитних коштів. Без цього активізувати програми кредитування, зокрема іпотечні, дуже проблематично. Суми проблемної заборгованості позичальників обчислюються вже сотнями мільярдів гривень. Недосконалістю законодавства користуються і цілком платоспроможні позичальники, які на багато років затягують розгляд справ у судах», – говорить начальник управління загальнобанківських ризиків банку «Фінанси та Кредит» Микола Войтків.

Олена Губар

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Кредит&Депозит Нерухомість
Все, що ми знаємо про:Надра
Рейтинг популярності матеріалу «Бездоказові збитки» на Finance.UA - 2.4
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.UA