Україна в режимі аварійних відключень — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Україна в режимі аварійних відключень

Енергетика
844
Майже два тижні Україна змушена жити в режимі аварійних відключень електрики. Дефіцит потужностей об’єднаної енергосистеми (ОЕС) тримається на рівні 3000–3500 МВт. Це майже сьома частина від споживаної потужності. Найближчим часом перспективи їхнього збільшення не передбачаються, насамперед тому, що так і не розв’язане питання з постачанням вугілля.
Із режимом добровільної економії електроенергії в областей теж не все гладко: іноді виділені ліміти перевищують на 50%, що ще більше посилює ризик аварійних відключень. Хоча ті ліміти, які виділяють, усе одно не дають можливості великим підприємствам нормально працювати.
Незважаючи на відкритість і доступність інформації щодо проблем в енергетичній галузі країни, а також попередження Міністерства енергетики та вугільної промисловості про введення режиму НС у галузі, і місцева влада, і підприємства виявилися не готовими до аварійних відключень.
Неготовність №1
Коли на початку грудня пішла перша хвиля відключень, промисловість перебувала у стані шоку. Федерація роботодавців України тоді заявила, що низка заводів зазнала суттєвих матеріальних збитків, тому що вийшли з ладу електронні верстати. Розбалансувалися агрегати – і пішов брак. Без управління та контролю залишилися небезпечні процеси на хімічних виробництвах.
Не можна сказати, що наші підприємства взагалі не готувалися до таких ситуацій. Асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром», за словами її голови Тетяни Ізовіт, ще два місяці тому намагалася запобігти такому сценарію. 30 вересня вона зверталася до директора «Укренерго» Костянтина Ущаповського із проханням повідомити: чи визначено регіони, які можуть потенційно потрапити під режим тимчасового вимкнення; як застосовуватимуть аварійне вимкнення щодо промислових підприємств; чи узгоджуватимуть ці графіки і в який термін буде попереджено промисловців.
Відповідь надійшла 15 жовтня: згідно з інструкцією Мінпаливенерго від 2006 року, є графіки, які погоджують із місцевими органами влади, і туди підпадають споживачі групи «промисловість». «І ми повідомили нашим підприємствам, що, згідно з цією інструкцією, вам має надати графіки місцева влада. Треба завжди бути готовим до аварійних відключень. Ідіть до ваших органів влади, доводьте, погоджуйте, переносьте часові терміни, якось знаходьте спільну мову», – розповідає Тетяна Ізовіт.
Проте все сталося «як завжди»: місцева влада не підготувала жодних графіків. А якщо й готувала, то без урахування думки виробників, і не завжди їх надавала. На сьогодні карта відключень за регіонами України дуже строката: когось вимикають ледь не що дві години, а хтось тримається без повних відключень. Але об’єднує регіони одне – майже все вирішують у ручному режимі. І місцева влада в основному відразу ж киває на Київ і радить розбиратися «там».
У підсумку оператор ОЕС, компанія «Укренерго», щодня визначає дефіцит потужностей і оголошує графіки аварійних відключень. Найчастіше їх переглядають декілька разів на день, тому що дефіцит зростає.
Графіки, що вислизають
Вимагати точних і повних графіків аварійного відключення не зовсім коректно. Як пояснили Forbes у «Київенерго», споживачі часто плутають віялові й аварійні відключення. А це дві різні речі. Віялові передбачають складання повного графіка відключень, коли цілі райони, зокрема і промисловість, соціальні об’єкти і, звичайно ж, населення, сидять без світла.
Аварійні ж застосовують тоді, коли збільшується споживання потужності. Якщо це відбувається різко, то система сама просто вимикається. Але, як правило, диспетчери спостерігають за споживанням електроенергії в динаміці і, як тільки воно наближається до критичного значення, у ручному режимі відключають промислові підприємства. При цьому населення залишається зі світлом.
Попередити про відключення з точністю до хвилини диспетчери просто не можуть. Тому встановлюють часові проміжки, на які припадає максимальне споживання, – ранкові та вечірні години пік, коли населення збирається на роботу чи відпочиває ввечері після роботи.
Щоб ще більше знизити навантаження на генерацію, минулого тижня Міністерство енергетики та вугільної промисловості звернулося до великих промислових підприємств із проханням максимально перейти на нічний режим роботи або ж знизити навантаження на 15% із 8.00 до 11.00, а також із 17.00 до 22.00 щодня. Ті, хто може це зробити за технологією, почали переходити на нічний режим. Але в нашій країні є чимало підприємств, наприклад металургійних і машинобудівних, які й так працюють цілодобово.
«Нам доводиться скорочуватися, зупиняти певне енергоємне обладнання. Учора, щоб забезпечити зниження споживання, ми у другу зміну зупиняли ковальську лінію-309, це 1 МВт потужності. Звичайно, ми втрачаємо у виробництві. Але міністр попросив у дуже ввічливій формі. Якби це була просто вимога чи повідомлення, можливо, ми б і не дотримувалися її, але оскільки це було дуже коректно зроблено, ми знайшли можливість», – описує ситуацію Володимир Цибульський, генеральний директор АТ «СКФ Україна» (Луцьк). Його підприємство виробляє підшипники широкого профілю.
Втрачені потужності
У НЕК «Укренерго» скорочення потужностей пояснюють відсутністю вугілля на станціях і нестачею гідроресурсів. Фактично все навантаження нині лежить на атомній генерації. Третій блок Запорізької АЕС вимкнувся саме тому, що різко зросло споживання – і система не витримала навантаження.
2014 року проти нас зіграла ще й природа. Вперше за 45 років через малосніжну зиму 2013–2014 років, а відповідно – і маловодну весну, у водосховищах гідроелектростанцій бракувало води. Крім того, у постійних ремонтах перебуває і Дністровська ГАЕС, там по черзі виходять із ладу ротори ледь не з моменту запуску. Тож вона не розв’язує тих проблем, заради усунення яких її й запускали. У підсумку 2014 року ГЕСи виробили електроенергії на 37% менше, ніж 2013 року.
Це означає, що Україна залишилася без значної частини маневрених потужностей. Вони, як правило, включаються в періоди пікового споживання електроенергії: ГЕС і додаткові блоки ТЕС видають необхідний обсяг. «За тієї енергосистеми й економіки, яку будували в Україні, маневрені потужності мають становити не менш як 15%, а в нас їх із самого початку було закладено на рівні 9%. Тож навіть за хороших природних показників нам не вистачає маневрених потужностей», – розповідає Ольга Кошарна, директор з питань інформації та зв’язків із громадськістю, дирекція асоціації «Український ядерний форум».
Більше того, на 1 грудня, за даними «Укренерго», 19 блоків теплоелектростанцій перебували в аварійному ремонті. Через декілька днів таких було вже 26 – це майже третина від усіх блоків на всіх 14 ТЕС України. Причому блоки простоювали як на ТЕС у зоні АТО, так і на станціях «ДТЕК-Західенерго», таких як Ладиженська і Добротвірська. «В історії України ніколи не було такого, щоб узимку ремонтували теплові блоки», – каже Ольга Кошарна. – «Минулого року взимку вони видавали понад 50% потужностей, а ось атомні блоки були в простої, по 3–4 блоки стояло».
У своїх подальших повідомленнях «Укренерго» почала зазначати, що вугільні блоки простоюють не через аварійні ремонти, а у зв’язку з браком вугілля. Forbes вислухав декілька версій від гравців ринку, чому склалася така ситуація з вугільними блоками: кому це вигідно і що в підсумку хочуть отримати. Звинувачення серйозні, та оголошувати їх анонімно ми не наважилися. Наведемо лише одну фразу наших співрозмовників: «Ось побачите, як нині швидко вирішиться питання із закупівлею вугілля на окупованих територіях».
Утім, якщо воно не вирішиться, то Україні доведеться жити в режимі аварійних відключень як мінімум до кінця зими. До того ж уряду незабаром необхідно буде відповісти на запитання, чому аварійні відключення і зниження потужностей стосуються тільки промисловості? Чому у великих містах вечорами на повну потужність сяють торговельні центри, ресторани, вітрини магазинів, фасади цілої низки будівель?
Це запитання вже вголос озвучують власники підприємств, які змушені платити своїм працівникам за робочий час у період аварійних відключень, а також за нічні зміни. Його ставитимуть і безпосередньо громадяни. Так, світло в квартирах начебто є, але за зниженої потужності перестають працювати деякі побутові прилади. А соціальну відповідальність у такий важкий час мають нести всі споживачі.
За матеріалами:
Forbes.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас