381
Кабмін продовжив НС в енергетиці
— Енергетика
Цього року Україна вперше опинилася в ситуації, коли Кабмін змушений вирішувати проблему дефіциту всіх основних енергоресурсів (газу, вугілля та електроенергії) в період їх пікового споживання – під час опалювального сезону. Її спровокували ускладнення у взаєминах з Російською Федерацією. Крім того, на ринку все більше говорять про посилення протистояння президента Петра Порошенка і прем’єра Арсенія Яценюка в боротьбі за контроль над паливно-енергетичним сектором, що також не сприяє ефективному держуправлінню в цій сфері.
Вжитих урядом заходів виявилося недостатньо, щоб відмовитися від імпорту російського газу. Тривала антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей, де вівся основний видобуток вугілля, призвела до гострої його недостачі для виробництва електроенергії. Українська влада, не підготовлена до подібного повороту подій, тепер змушена домовлятися з Москвою не тільки про закупівлю газу, а й про придбання вугілля та електроенергії. Але переговори не проходять просто, політичне та економічне українсько-російське протистояння посилюється, відносини між країнами в глибокій кризі.
Усвідомлюючи ризики ситуації, що склалася, Кабмін продовжив до кінця поточного року дію постанови про тимчасовий надзвичайний стан на ринку електроенергії. Велика ймовірність, що цей документ, який діяв останні три місяці, з настанням 2015 також збереже свою актуальність: новопризначений міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин повідомив, що в пікові періоди споживання дефіцит потужності енергосистеми України перевищує 10%, близько 20 енергоблоків теплоелектростанцій знаходяться в ремонті через поганий технічний стан.
Він визнав, що така ситуація виявилася для уряду несподіваною. Тому ще в жовтні, перед початком опалювального сезону, Кабмін не розглядав варіанти покриття дефіциту електроенергії на внутрішньому ринку за рахунок зарубіжних поставок. Чиновники оцінювали тільки імпорт природного газу і вугілля.
Але тепер в Кабміні усвідомили, що без імпорту російської електроенергії також не обійтися. За словами Володимира Демчишина, Україна має намір узгодити з Москвою умови поставки близько 1,5 тис. МВт електроенергії. Він також сподівається на відновлення поставок вугілля з державних шахт, які знаходяться в зоні АТО. А це, за словами міністра, до 5000 тонн щодня – достатній обсяг, як він оцінив, щоб збалансувати енергосистему. «Обсяг там є, вивозити його можна … Принципову схему розрахунків погодили з тими шахтами, які зареєструвалися на території, яку контролює Україна», – зазначив Демчишин.
Паралельно ведуться переговори про закупівлю вугілля в Росії. Це питання стало особливо актуальним після скандалу з поставками з Південно-Африканської республіки, який послужив причиною арешту керівника держкомпанії «Укрінтеренерго» Володимира Зіневича, який підписала відповідний зовнішньоторговельний контракт. Його підозрюють у необґрунтованій розтраті бюджетних коштів, оскільки законтрактоване вугілля нібито непридатне для використання на українських ТЕС і дуже низької якості. Через це поставки вугілля з ПАР в Україні з нового року будуть припинені, а альтернативних домовленостей у Міненерго досі немає.
За оцінкою екс-міністра палива та енергетики Івана Плачкова, Україна, щоб благополучно пройти зиму і виробляти достатню кількість електроенергії, до квітня повинна імпортувати не менше 12 млн тонн вугілля. Причому закуповувати його треба «якомога більше і де тільки можна». «Насамперед треба власне вугілля завезти на власні електростанції і купувати вугілля у Південної Африки, у Австралії, в Росії», – вважає Плачков.
Для оперативного вирішення поточних проблем він пропонує створити Міжвідомчу надзвичайну енергетичну комісію, в якій будуть представники всіх гілок влади, «щоб енергетика не була політизована». Одним з ключових завдань такої комісії Плачков назвав підвищення тарифів на електроенергію до економічно обґрунтованого рівня, що передбачено угодою України про асоціацію ЄС, а також є однією з умов відновлення фінансування з боку Міжнародного валютного фонду. «У Західній Європі тарифи колосальні, – вказує екс-міністр. – Наприклад, у Франції на їх оплату йде до 30% доходів громадян. В Україні ж за користування мобільним телефоном люди платять в два рази більше, ніж за електроенергію. Це соціальний популізм».
Вартість електроенергії для населення в Україні – 30,84 коп. КВт/год при споживанні в місяць до 150 КВт. У Нацкомісії регулювання енергетики і комунальних послуг підрахували, що економічно обґрунтовані тарифи повинні бути вище не менше ніж на 75%.
Схожа ситуація і з тарифами на газ для населення – наймасовішої категорії побутових споживачів, які використовують його, головним чином, для приготування їжі та підігріву води. На потреби таких споживачів йде не тільки близько 18-20 млрд куб. м газу для безпосереднього використання в побуті, але і порядку 10 млрд куб. м – через підприємства теплової комунальної енергетики. При цьому газ для даної категорії споживачів реалізовується за ціною нижче ринкової, а різниця в ціні (більше половини) компенсується компаніям з держбюджету.
Як показала вітчизняна практика попередніх років, небажання державних менеджерів підвищувати вартість для приватних домогосподарств до комерційно обґрунтованого рівня призводить до необхідності політичного врегулювання проблем на енергоринку і породжує кулуарні домовленості. Крім того, низькі тарифи на енергоресурси провокують їх нераціональне використання.
У програмі діяльності Кабміну, розробленій Мінекономіки та представленій прем’єром Арсенієм Яценюком на урядовому засіданні 9 грудня, на питанні скорочення споживання енергоресурсів акцентів не робиться. Зате йдеться про підвищення до ринкового рівня тарифів на газ та електроенергію для населення до кінця 2017 року.
Також документом передбачається синхронне впровадження механізмів компенсації для малозабезпечених громадян. Крім того, в розділі «Нова політика енергетичної незалежності» двічі згадується про енергоефективність. У першому випадку йдеться про її підвищення за рахунок реалізації проектів з використанням альтернативних джерел енергії, а в другому – про будівництво та реконструкцію житла відповідно до нових стандартів енергоефективності. Що мається на увазі під такими «новими стандартами» – поки не відомо: уряд ще має їх розробити і затвердити.
Світлана Долинчук
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
