Банківське майбутнє vs стагнація економіки
Сьогодення фінансового ринку України не тільки переживає нагальні проблеми виживання, що цілком обумовлено умовами воєнної економіки, стагнацією всіх макроекономічних показників, великим відтоком вкладів бізнесу і населення, втратою платоспроможності надзвичайно значною кількістю банків. Наразі ситуацію можна назвати економікою очікування, коли до стрибкоподібних інфляційних хвиль і низьких соціальних стандартів, що можуть спричинити дедалі зростаючу соціальну напругу, важким тягарем додається відсутність будь-яких життєво важливих реформ, яким немає розумної альтернативи. Підсумки десяти місяців цього року поки що невтішні: обсяги кредитування у національній валюти, за даними НБУ, знизилися на 8,4% (дані 9 місяців), банківський капітал – на 15%, загальний збиток банківської системи перевищив 13 млрд грн.
Комерційні банки продовжують працювати на перспективу, опікуючись своїм майбутнім тут і зараз. Вони, залишаючись консерваторами у класичних банківських операціях кредитування та інвестування, прагнуть бути інноваційнішими, мобільнішими, дедалі частіше нагадуючи наукових дослідників з впровадження цифрових і cloud-технологій, ніж фінансовий інститут, головне завдання якого – забезпечити коштами економіку, аби гарантувати безпеку держави.
Нещодавно натрапив на досить цікаві результати дослідження чиказької організації BAI, яка займається наданням фінансових сервісів, а також консолідацією інформації, необхідної для впровадження інновацій у банківській сфері. Незважаючи на загальне затишшя ділової активності у США, американські банки дедалі частіше інвестують кошти у сучасні технологічні рішення, у тому числі мобільний та онлайн-банкінг, аби відповідати зростаючим потребам клієнтів.
95% з 400 опитаних респондентів зазначили, що клієнти банку можуть перевіряти баланс свого рахунку за допомогою мобільного телефону, близько 75% – що їх фінансовий партнер дозволяє вкладнику переводити гроші на інший рахунок теж по телефону, 70% опитаних також повідомили про можливість мобільної оплати рахунків тощо. При цьому, враховуючи зростаючу популярність дистанційних каналів обслуговування, банки стрімко розвивають додаткові мобільні функції. Протягом найближчих трьох років 34% опитаних американських банкірів готові впровадити p2p платежі, 25% – можливість віддаленого переказу балансу між рахунками різних банків, ще 25% – послугу відкриття рахунку через мобільні додатки та ін. Крім мобільних сервісів, банки мають намір активно просувати свої послуги в мережі інтернет. Так, більше 80% опитаних заявили, що вже використовують соціальні мережі для зв’язку з клієнтами, інтерактивного спілкування і реклами своїх послуг.
Гарні цифри, чи не так? Проте багато з того, чим можуть похвалитися американські банкіри, вже існує в українській фінансовій системі, може, просто не у таких масштабах впровадження. Причини цього лежать на поверхні, і найголовніші з них – це необхідність виживання за умов стагнації економіки, валютної лихоманки, стрімкого банкопаду замість спрямування зусиль і коштів на розробку і впровадження тих чи інших новітніх технологій, побудову інноваційної культури як фундамента всієї нової фінансової архітектури і філософії. Без цього процеси стабілізації вітчизняної банківської системи будуть ще довго перебувати під загрозою “дамоклова меча” українських макроекономічних тенденцій, які у наступаючому 2015-му не вбачаються легшими порівняно з поточним роком.
Я вважаю, що процес оновлення технологій, що застосовуються в банках повинен стати константою і ключовим фактором еволюції вітчизняного банкінгу, а потреба клієнтів фінустанов в сучасних банківських сервісах – каталізатором інноваційних процесів. Я впевнений, що інновації повинні починатися з людей – і тих, на кого розраховані ці інновації, і тих, хто повинен поставити їх на потік, і тих, хто щодня зустрічається з потребами та запитами клієнтів. Можливо, банк майбутнього і стане банком без офісу, а ключовою точкою входу в банк – комп’ютер, ноутбук, Айпад, айфон або будь-який інший гаджет, адже мобільні технології дозволять банку «дотягнутися» до свого клієнта, де б він не знаходився. Але особисте спілкування з тими, хто потребує фінансового порадника, якому довіряєш, особливо в умовах низького рівня фінансової культури в нашій країні, ще довго залишиться затребуваним серед наших клієнтів – і корпоративних, і приватних.
Синергетичне поєднання нових і традиційних технологій проведення банківських операцій (не космічних, а вивірених потребами клієнтів!) буде формуватися на основі методологічної та структурно-технологічної перебудови роботи head, front- і back-офісів банку, з чітким розподілом повноважень і функцій. При цьому новітньою повинна бути і управлінська технологія, що дозволяє створити в банку таку інноваційну культуру, яка допоможе у щоденній роботі позбутися непродуктивних процесів та неефективного використання часу і простору, задіюючи всю команду в пошуку шляхів для вирішення завдань будь-якої складності за принципом question storming (пошук правильно поставлених питань) на відміну від brain storming (пошук правильних відповідей). Інноваційність корпоративної культури, тобто сприйнятливість співробітників до нових ідей, їх готовність і здатність підтримувати і реалізовувати нововведення спричинить за собою і нову філософію підготовки та перепідготовки банківського персоналу, і нові банківські професії, такі як продукт-менеджер, консультант, аналітик, бренд-менеджер та ін.
Проте довіра як важлива емоція в спілкуванні з людьми, які вручають банкірам практично власне майбутнє, все ж залишиться пріоритетом у банківському обслуговуванні, а онлайн-банкінг буде розвиватися не наосліп, а за чітко вивіреної стратегії із залученням навіть несподіваних комунікативних каналів. Не дарма ж 67% американських банкірів надають перевагу просуванню своїх послуг через Facebook, а 24% – через Twitter.
Дмитро Гриджук, голова правління банку Хрещатик
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною