Кредити просять повернутися


Кредити просять повернутися

Поправки до законопроекту про конвертацію іпотечних кредитів, підготовлені Незалежною асоціацією банків України, не змінюють механізм переведення валютної заборгованості в гривневу. Як і раніше, мова йде про конвертацію кредитів за ринковим курсом, а не пільговим, хоча після прийняття законопроекту в першому читанні долар подорожчав майже на 30%. Учасники ринку пояснюють консервативність банків їхнім небажанням нести збитки, пропонуючи державі взяти на себе частину втрат.

Технічні пропозиції

Банки не планують йти на істотні поступки позичальникам в ході прийняття закону про конвертацію валютних іпотечних кредитів. Це випливає з поправок до другого читання законопроекту № 4185а-2 «Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню», які підготувала Незалежна асоціація банків України. Цей проект Руслана Князевича був прийнятий у першому читанні ще в липні, але через дострокові вибори він не був розглянутий у другому.

У НАБУ пропонують внести технічні доповнення в текст: вартість оцінки з визначення ринкової ціни об’єкта нерухомості, яка є заставою по кредиту, не зможе перевищувати 300 грн; кредитор зможе прийняти у позичальника його нерухомість за ринковою ціною тільки після проведення конвертації і при подальшій неможливості позичальником обслуговувати борг. Решта умов конвертації залишаються такими ж, як і спочатку: тобто переклад позик повинен бути здійснений за офіційним курсом на день проведення реструктуризації.

Однак у липні, коли законопроект був прийнятий у першому читанні, офіційний курс гривні до долара США становив 11,84 грн/$, а тепер 15,05 грн/$. У зв’язку з цим гривневий еквівалент валютних кредитів позичальників з тих пір подорожчав на 27%. Але на першому етапі позичальники цього не відчують. Відповідно до законопроекту, прийнятого у першому читанні, спочатку позичальник буде платити тільки частину тіла кредиту, порахували за курсом 7,99 грн/$. Різниця між курсом на початок року (7,99 грн/$) і курсом на момент конвертації буде погашатися позичальником у другу чергу або ж може бути списана банком. Кредитна ставка повинна залишитися незмінною.

Небажані результати

Банки не прагнуть пропонувати позичальникам більш прийнятні умови переведення кредитів через небажання терпіти збитки. «Банки не готові фіксувати великі збитки за пільговим курсом, оскільки банківська система і так страждає від рецесії. Системне рішення за пільговим курсом створить прецедент і може спровокувати корпоративних позичальників вимагати такі ж програми. Крім того, фізособи, які можуть обслуговувати кредит в поточних умовах, хочуть отримати пільгу, користуючись ситуацією», – говорить начальник відділу методології та організації процесів контролю за кредитними ризиками ОТП Банку Євген Ратушнюк.

Тому банкіри називають «системні рішення про лояльну конвертацію» неприйнятними. «Банки і клієнти намагаються знайти індивідуальні рішення, і роль регулятора як гаранта стабільності національної валюти повністю знецінена», – констатує пан Ратушнюк. До того ж банки постійно наголошують на тому, що можливості провести конвертацію у позичальників були з 2009 року. «Можливостей було багато. Ось уже кілька років банки пропонують клієнтам змінити валюту заборгованості на гривню. Є такі програми і зараз. Але не варто розраховувати, що кредитна установа буде конвертувати позику за істотно заниженим курсом, адже для нього це буде означати збитки », – відзначає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.

Глава НБУ Валерія Гонтарєва визнає, що після прийняття схваленого МВФ законопроекту Руслана Князевича «ситуація в країні змінилася». «Інших ініціатив з цієї проблеми від банків і банківських асоціацій НБУ поки не отримував. Якщо буде запропоновано новий механізм, ми готові активно підтримати консолідовану ініціативу банків », – заявила Валерія Гонтарєва агентству«Українські новини». «Якщо банкам буде потрібна допомога від НБУ, Мінфіну чи Державної фіскальної служби, допомога буде надана», – сказала вона.

Розподіл відповідальності

Учасники ринку вважають, що держава могла б взяти на себе частину втрат кредиторів і позичальників. Наприклад, НБУ може видати фондування банкам під видачу нових гривневих кредитів. «Правильним було б виділення державою цільового рефінансування під реструктуризовані кредити під рівень облікової ставки НБУ. Для клієнта банк міг би в цьому випадку встановити при реструктуризації плаваючу ставку в розмірі облікової плюс 1% для покриття витрат по супроводу кредитної заборгованості», – вважає директор фінансово-економічного департаменту банку «Фінанси і Кредит» Дмитро Балун.

Не менш важливим є і питання списання частини конвертованого кредиту, якщо позичальник повністю погасить його частину, перекладену в гривню за курсом 7,99 грн/$. У цьому випадку рішення про списання різниці між курсом 7,99 грн/$ і, умовно кажучи, 15,05 грн/$ прийматиметься банком індивідуально в кінці терміну дії іпотечного договору. «Таким чином збитки розподіляються між банком, в частині втрати ним планової прибутковості операції і відкладеним визнанням втрат від девальвації по закінченню терміну дії договору, і позичальником, для якого підвищується вартість обслуговування заборгованості до вартості гривневого рефінансування», – говорить Дмитро Балун.

Олена Губар

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Кредити просять повернутися» на Finance.UA - 2.1
В Контексті Finance.UA