6909
Світ на порозі кліматичної катастрофи - Нобелівський лауреат
— Енергетика
Світова фінансова криза стала причиною того, що більшість країн відклали заходи, спрямовані на зниження викидів вуглекислого газу в повітря.
На думку лауреата Нобелівської премії, економіста Майкла Спенса, подібні дії лише погіршують становище і сприяють тому, що майбутні витрати на нейтралізацію екологічного збитку стануть “непідйомними” для глобальної економіки.
Спенс зазначає в своїй статті на Project Syndicate, що розумніше було б почати поступово переходити до джерел енергії, які виробляють мало вуглекислого газу, ніж просто ігнорувати проблему.
РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ НОВОГО КЛІМАТУ
Лауреат Нобелівської премії, економіст Майкл Спенс:
“Заходи щодо зниження викидів вуглекислого газу в атмосферу з метою сповільнення темпів зміни клімату довгий час сприймалися як додаткові бар’єри для економіки.
На цьому тлі проблеми глобального відновлення економіки часто наводяться як обґрунтування для затримки проведення таких заходів. Але в нещодавно опублікованій доповіді Глобальної комісії з економіки і клімату “Економіка нового клімату: кращий розвиток кращий клімат” наводиться неспроможність цього обґрунтування. У доповіді робиться висновок, що заходи з боротьби зі зміною клімату не тільки не сповільнюють економічне зростання, а й можуть значно його прискорити, і притому в найближчому майбутньому.
Всім, хто вивчав економічні показники після настання фінансової кризи 2008 року, стало ясно, що збитки в балансових звітах (такі як надмірні борги або не забезпечені зобов’язання) можуть призвести до сповільнення зростання економіки і навіть до дефолту. Фахівцям, які працюють у країнах, що розвиваються, відомо, що брак фінансування в людський капітал, інфраструктуру, недолік економічних знань і технологій призводять до появи таких балансів активів і пасивів, які не можуть забезпечити постійне зростання економіки.
Проблема зміни клімату не дуже відрізняється від цих прикладів нестійкого або невдалого розвитку. Тут теж вкрай важливим є питання балансу активів і пасивів, але ґрунтуються вони на обсягах двоокису вуглецю в атмосфері.
Існуюча тенденція розвитку свідчить про те, що людство має три-чотири десятиліття (або менше) до того моменту, коли вміст двоокису вуглецю в атмосфері досягне таких рівнів, що вони призведуть до руйнування існуючих кліматичних умов і катастрофічних наслідків у навколишньому середовищі, що в свою чергу позначиться на економічних та соціальних системах.
Якщо допустити руйнування фундаменту цих економічних і соціальних систем, а саме природних багатств нашої планети, то це не що інше, як інша форма руйнівного недофінансування. Згідно з концепцією “Економіки нового клімату” недофінансування – надто згубний чинник. Ґрунтовне вивчення останніх досліджень, досвіду та інновацій привело до однозначного висновку про те, що проведення робіт сьогодні буде коштувати набагато менше, ніж просте вичікування. Практично сьогоднішні дії не варті якихось витрат.
Забезпечення економічного зростання з застосуванням технологій викиду малих обсягів двоокису вуглецю не дуже відрізняється від забезпечення економічного зростання з застосуванням технологій викиду великих обсягів двоокису вуглецю.
Але забезпечення економічного зростання з викидом великих обсягів двоокису вуглецю веде безпосередньо до катастрофи. Іншими словами, чиста вартість витрат по скороченню викидів двоокису вуглецю (з точки зору економічного зростання, підвищення доходів та інших показників економічного і соціального розвитку) не така вже й висока в короткостроковому і середньостроковому періодах.
Беручи до уваги відомі нам сьогодні наслідки викиду великих обсягів двоокису вуглецю з точки зору впливу на навколишнє середовище і відповідно на здоров’я та якість життя людини, ці витрати в дійсності можуть бути від’ємною величиною.
Але при цьому необхідно виконати важливу умову: роботи зі зниження викидів мають виконуватися в терміновому порядку. Економічні витрати на зниження швидкості зміни клімату ростуть в залежності від часу не в лінійній залежності. Якщо затримати початок такої роботи на 15 або більше років, поставлених задач не можна буде досягти за жодних затрат.
Як же вийти на екологічно чисту (низьковуглецеву) економіку? У доповіді Глобальної комісії вказується на переваги будівництва енергоефективних будівель та іншої інфраструктури для створення фундаменту низьковуглецевої економіки до 2050 року, необхідність впровадження нових низьковуглецевих стратегій при місцевому плануванні, підключенні потенціалу інтернету. Додайте до цього зниження витрат на отримання енергії з альтернативних джерел і постійне вдосконалення технологій – і створення екологічно чистої економіки не здасться такою вже віддаленою (або сильно витратною) метою.
Після вивчення технологій, альтернативних варіантів і аналітики, викладеної в звіті, можна зробити висновок, що вартість заходів з переходу до низьковуглецевої економіки в короткостроковому періоді дещо занижена в порівнянні зі здійсненням звичайної економіки з високими викидами двоокису вуглецю. Проте, беручи до уваги середньострокові і довгострокові переваги, перехід до низьковуглецевої економіки необхідний.
В звіті обговорюється й інший найважливіший аспект кліматичних дебатів: чи є критично необхідним всесвітнє співробітництво в здійсненні заходів щодо переходу до екологічно чистої економіки? Якщо проводити ці заходи в окремій країні – чи не призведе це до втрати конкурентоспроможності виробленої в даній країні продукції? Якщо відповідь “так”, то міжнародна координація є обов’язковою попередньою умовою для забезпечення успіху всіх заходів щодо переходу до низьковуглецевої економіки.
Але в даному випадку відповідь негативна. Якщо в програмі розвитку конкретної країни приділяється значна увага переходу на екологічно чисту економіку (зокрема, з упором на енергоефективність), то така політика не призведе до сповільнення економічного розвитку; навпаки, це може дати більш високі темпи розвитку, ніж робота в режимі звичайної економіки з викидом великої кількості двоокису вуглецю. При попередній оцінці, домінуючою стратегією має стати перехід до низьковуглецевої економіки, що дозволить застосувати абсолютно інші і більш вигідні форми діяльності.
Це означає, що хоча міжнародне співробітництво і буде важливим чинником у забезпеченні успіху довгострокової роботи зі зменшення змін клімату, воно не буде – і не повинно стати – причиною затримки цієї роботи. Беручи до уваги складнощі у підготовці та виконанні такої глобальної діяльності, це добра новина.
Наукові дослідження вже виключили всі сумніви про масштаб ризиків, які несе зміна клімату. Тепер, з публікацією дослідження Глобальної комісії з економіки і клімату, доведена неспроможність економічних аргументів для обґрунтування бездіяльності в роботах з переходу до екологічно чистої економіки. Якщо додати до цього зростання занепокоєння світової громадськості щодо питань зміни клімату, створено всі необхідні умови для початку рішучих дій”.
За матеріалами: Вєсті Економіка
Поділитися новиною
