Тривожна валіза — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Тривожна валіза

Кредит&Депозит
1842
Всесвітній банк виділив Україні кредит у розмірі $ 500 млн., які будуть спрямовані до державного бюджету. Але голова НБУ Валерія Гонтарєва вже заявила, що практично всі ці гроші (більше 6 млрд. грн.) будуть перераховані до Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) для розрахунку по вкладеннях банків, які збанкрутують в найближчому майбутньому.
Всесвітнє тяжіння
Зовсім недавно ФГВФО вже отримав гроші від Нацбанку – в середині червня регулятор виділив фонду кредит у сумі 4,2 млрд. грн. Тепер фонд отримає додаткові 6 млрд. грн. При цьому загальний обсяг коштів, який ФГВФО мав станом на 1 серпня, вже становить 7,1 млрд. грн.
В ФГВФО також розраховують на надходження коштів від Світового банку. «З початку року тимчасові адміністрації були введені в 17 банках, поки ми справляємося за рахунок тих грошей, які у нас є. Але це не межа, тому ми очікуємо, що обсяг наших коштів буде збільшено», – говорить заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.
Можливість виділення фонду цих грошей означає, що за помилки менеджменту і ризикову діяльність потенційно неплатоспроможних фінустанов фактично заплатить держава. Однак банкіри поки не бачать іншого виходу з ситуації. «Якщо в Фонді гарантування вкладів не вистачає грошей, для вирішення проблеми є тільки три можливих варіанти. Можна не компенсувати втрати вкладникам банків-банкрутів, але це неможливо, оскільки призвело б до ще більшого невдоволення населення і остаточно підірвало б довіру до банківської системи. Також є варіант поповнювати фонд за рахунок «здорових» банків, наприклад за допомогою якогось податку, що теж було б неправильно і економічно несправедливо. Або ж можна поповнити фонд за рахунок держави, що і реалізується зараз, – говорить голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач. – Я вважаю це справедливим, тому що банкрутство багатьох банків – це результат управлінських помилок і провалу регулятора. І вже не важливо, з якого саме джерела держава ці гроші бере – з казни або кредиту».
Чистка рядів
Цього року неплатоспроможними, за деякими винятками, були в основному невеликі банки. Середній обсяг депозитів, який підлягає компенсації ФГВФО, становить від 400 млн. грн. до 1,5 млрд. грн. по кожному із збанкрутілих банків. Якщо такий тренд збережеться, то з урахуванням запланованих шестимільярдних надходжень до фонду можна очікувати появи ще від чотирьох до п’ятнадцяти неплатоспроможних фінустанов.
«Це зовсім не означає, що у банків, що мають тимчасові труднощі, немає шансів. Але якщо того вимагає ситуація і реальний стан справ у фінустанові, НБУ вважає ліпше закрити питання радикально. Альтернатива цій позиції – націоналізувати або рефінансувати проблемні активи. Але обидва варіанти дуже обтяжливі для бюджету і, мабуть, в ситуації, що склалася не на часі», – говорить радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
Проте якщо серйозні проблеми виникнуть хоча б в декількох великих банках, ситуація відразу погіршиться. Такий розвиток подій може спровокувати загострення системної кризи на ринку. Це вже спостерігалося в 2008 році, коли через проблеми з поверненням вкладів у великого Промінвестбанку люди почали масово забирати свої гроші і з інших установ. У цьому випадку навантаження на ФГВФО миттєво збільшиться.
«Якщо фонд зможе забезпечити своєчасну і безпроблемну виплату відшкодувань вкладникам, відхід з ринку ще кількох десятків невеликих банків не викличе паніки у вкладників. Але якщо похитнеться один з великих гравців, можливостей ФГВФО буде недостатньо – знадобиться пряма участь держави. Такий сценарій передбачається і в оновленому меморандумі з МВФ. Так, на рекапіталізацію проблемних банків закладається 23,5 млрд. грн. до кінця 2014 року, – говорить директор департаменту організації, стратегії Кредобанку Роман Лепак. – Важливо, що при цьому чітко визначені критерії банків, для яких може розглядатися варіант рекапіталізації державою. Такі установи повинні утримувати не менше 2% активів або депозитів сектору».
Втім, учасники ринку сподіваються, що нічого подібного більше не трапиться, оскільки такий варіант розвитку подій може виявитися згубним для системи.
«Серед топ 15 банків, які складають основу фінансової системи, я не бачу кандидатів на банкрутство: іноземні та російські банки користуються і будуть користуватися підтримкою акціонерів, українські державні банки просто не підлягають банкрутству, так як вони вже на забезпеченні у держави. А такі установи, як ПриватБанк або Банк Дельта, – це занадто великі установи, і, яким держава просто не може дозволити збанкрутувати», – пояснює Тамаш Хак-Ковач.
Олена Губарь
За матеріалами:
Коментарі
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас