15 найбільших банків пройшли «тест»


15 найбільших банків пройшли «тест»

Нацбанк завершив вивчення фінансової стабільності 15 найбільших банків країни. «За попередніми оцінками, обсяги їх докапіталізації цілком реальні, зокрема, у нас є конкретні плани та взаєморозуміння щодо ситуації з найбільшими системними банками, які мають значний вплив на банківську систему», — озвучуючи результати заявив перший заступник голови Національного банку Олександр Писарук.

При цьому, додав він, попри очевидну необхідність у докапіталізації зараховувати банки, які її потребують, до категорії неплатоспроможних немає потреби. «Рішення про конкретні банки та обсяги їх докапіталізації буде прийняте тільки після ретельного опрацювання та офіційного затвердження правлінням Національного банку відповідно до встановленої процедури», — сказав Писарук, відмовившись називати суми вливань. Коментуючи результати стрес-тестів, Писарук не назвав тих, хто на черзі на докапіталізацію. У ЗМІ ж з’явилася інформація, що претензій у НБУ немає тільки до п’яти банків (Приватбанк, Райффайзен Банк Аваль, Альфа-банк Украина, Сбербанк Россії, ПУМБ).

Тим часом на початку тижня стало відомо, що Національний банк України ввів кураторів і надав стабілізаційні кредити на суму близько 2 мільярдів гривень двом системним банкам. За даними НБУ, вони належать до першої групи за розміром активів і потребують ресурсів через відтік депозитів. Крім того, НБУ збирається створити на постійній основі інститут тимчасових кураторів (вони ведуть проблемні банки).

На які тенденції в банківському секторі вказують результати стрес-тестів? Та які сценарії подальшого розвитку ситуації можливі? Про це «День» запитав експертів.

КОМЕНТАРI

Олександр САВЧЕНКО, заступник голови НБУ (1991 — 1992 і 2005 — 2009), заступник міністра фінансів:

— На банківському ринку буде тягнучка, банкрутство, зокрема й середніх установ. У мене таке відчуття, що криза в секторі може закінчитися в середині 2015 року. По-перше, на таку думку мене наштовхують парламентські вибори і пов’язані з ними очікування кадрового посилення структури НБУ та економічного блоку уряду. Тому можна сподіватися на старт реформ, бо зараз, крім розмов та впровадження нових податків нічого не робиться. По-друге, я на 100% упевнений, що військові дії до кінця року закінчаться і в середині наступного року почнуть заходити приватні інвестиції. Тож буде додатковий кисень для банківської системи. Щодо проведених стрес-тестів: ситуація насправді гірше, аніж декларується. Якщо чесно порахувати резерви і частку поганих кредитів, то реально позитивний капітал мають 10 — 15% усіх банків, решта — негативний. Але банки можуть існувати роками з негативним капіталом. І якщо буде позитивна хвиля, то вони можуть виплисти, хоч і не всі. Я на це сподіваюся. Щоби ринок до кінця року не поповнився новими «потопаючими», НБУ потрібно якнайшвидше закрити найслабкіші банки, залучити міжнародних аудиторів до банківського нагляду і перейти до політики інфляційного таргетування.

Анатолій ГУЛЕЙ, голова правління «Української міжбанківської валютної біржі»:

— Скептичний прогноз: НБУ прикрашує картину, коли каже, що сьогодні з 15 банків п’ять не має проблем із докапіталізацією. Це погляд із минулого. Чому? Адже стрес-тести проводилися станом на 1.08. А ситуація в секторі та економіці змінюється динамічно, валютний курс рухається активно. Тому я закликаю НБУ до більшої об’єктивності та не тримати уряд у рожевих окулярах. І курс 14 гривень за долар вказує на те, що 70% усієї банківської системи потребує докапіталізації. За моїми оцінками, ця сума залежить від розміру валютного курсу і коливається від 50 (12 гривень) до 90 мільярдів (14 гривень) гривень… Загальна сума вже виданої фінансової підтримки банку для сектору — 100 — 120 мільярдів гривень. Це обсяг портфелю допомоги НБУ банківській системі через різні інструменти (рефінансування, стабілізаційні кредити та докапіталізація). При цьому докапіталізацію не вважаю ефективним механізмом, бо 2008 рік показав: у нас немає позитивної практики в цьому питанні. Із трьох націоналізованих тільки Укргазбанк можна умовно назвати вдалим, а «Київ» та «Родовід» — невдалі спроби.

Оптимістичний прогноз: на ринку з’явилися ньюз-мейкери, які починають опікуватися валютним курсом. Йдеться про інститут маркет-мейкерів, що днями анонсувала голова НБУ Валерія Гонтарєва. Через них проходить 80 — 90% усієї валюти країни (експорт — імпорт), а решту купує населення через маленькі банки (1-2 тисячі доларів). Як правило, на цих маленьких об’єктах продажів (але з великою ціною купівлі валюти) формується курс, далі він переростає у загальний і у банків виникають надспекуляції. Цей інститут має розірвати це хибне коло. Восьмого вересня 15 маркет-мейкерів провели перший валютний аукціон, але курс поки що 14,1 гривні за долар. Тобто поки немає єдності та погодженості їхніх позицій. Це потребує трохи часу. Із іншого боку, Нацбанк прийняв постанови, які дають можливість адміністративно управляти валютними ринком. І тепер лишилося питання механіки: як швидко казначеї цих 15 банків знайдуть взаємодію між собою і повернуть керованість валютному курсу. Адже вже сформувався тіньовий ринок валюти і він кидає виклик маркет-мейкерам.

Я схвалюю введення НБУ інституту кураторів. Вони потрібні, щоб попереджати неприємності в банках. Якщо протягом 10 днів банком затримується 10% платежів і виникають проблеми з платежами у бюджет, то терміново треба вводити тимчасового адміністратора в таку фінустанову. Інша справа поточний чи попередній контроль для банку, якому видали стаб-кредит. Поява таких кураторів на постійній основі — це посилення контролю в банківській системі, щоб потенційно зменшити кількість проблемних банків, і, як результат — фінансових вливань з боку НБУ. Адже 17 банків з тимчасовою адміністрацією мають рефінансування та стаб-кредити НБУ. І не факт, що їх повернуть. Куратор має не допустити видачі рефінансування та стаб-кредиту банкам, які «тонуть», а не просто відчувають тимчасові фінансові проблеми.

Віталій ШАПРАН, головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг»:

— Стрес-тест — це миттєва фотографія стану справ у банку. Якщо результати дуже погані, це не означає, що банк буде неплатоспроможним. Це як у лікарні: якщо діагностували хронічне захворювання, то не відправляють автоматично в морг. Є низка інструментів, як вийти з цієї ситуації. Так і з тестами: це інформація більше для регулятора та акціонерів, від яких менеджмент банку міг щось приховати… Один із найбільших викликів НБУ військові дії і нестабільна економічна кон’юнктура. І він погано справляється зі зменшенням спровокованих цим фактором панічних настроїв. НБУ не дуже прикладає зусиль, щоби реально, а не формально працювати з вкладниками на повернення довіри до системи. Зараз люди нервують, валютний курс скаче, у багатьох валютні депозити, притоку вкладів у банках немає. Оце проблема. А те, що стосується результатів стрес-тестів, то ні один із 15 банків не оголосить дефолту в найближчій час.

Наталія Білоусова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Фондовий ринок Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:НБУ
Рейтинг популярності матеріалу «15 найбільших банків пройшли «тест»» на Finance.UA - 2.0
В Контексті Finance.UA