Переділ тіньової економіки — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Переділ тіньової економіки

Казна та Політика
1303
В українській неформальній економіці проходить переділ ринку. За даними Forbes, зараз на фінансовому ринку працюють 10 банків, основною діяльністю яких є конвертація та переведення у готівку. Тоді як на початок другого кварталу кількість таких установ становила 15. НБУ, таким чином, веде кампанію по боротьбі з елементами неформальної економіки в банківській системі. Але сама неформальна частина, швидше за все, або переходить до інших банків, або перекочує до інших галузей.
10 банків-конвертаторів проти 15 на кінець весни – такими стали підсумки «хрестового походу» НБУ. В деякі з них була введена тимчасова адміністрація (наприклад, учасники ринку натякають, що подібними операціями займався Південкомбанк), деякі просто відмовилися від частини тіньових операцій перед загрозою втрати бізнесу. Наскільки ефективною є така перемога?
Частково причина скорочення кількості учасників – в стані самої економіки. Через військовий конфлікт та економічну кризу падіння ділової активності пройшло за всіма типами економіки: і білої, і сірої, і чорної. Відповідно, попит на послуги структур, які обслуговують, скоротився.
«Банки-конвертатори виконували замовлення з боку тіньової економіки. Як обслуговуючі структури вони, наприклад, видавали готівку, яка дозволяла платити зарплати в конвертах і не платити при цьому прибутковий податок і єдиний соціальний внесок. Але вартість переведення в готівку і конвертації з весни не змінювалася, – констатує аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. – Це означає, що доступ до послуги не став більш складним. Отже, якщо боротьба і ведеться, то ефекту на тіньову економіку, відчутного на вартості конвертації, ця боротьба не має». Якщо так – виникає резонне питання: а що ж відбувається насправді?
Першим про активну участь банків у відмиванні грошей заявив навесні голова Нацбанку Степан Кубів. Тоді в НБУ нарахували цілих 12 банків, які займалися підпільною конвертацією. Обсяги тіньових операцій оцінювалися в 142 млрд гривень. Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко вказує, що про такі операції та про їх учасників знають усі: «Знають в НБУ. Знають в Кабміні. Знають прем’єр-міністр і президент. Знає Фінмоніторинг. Якщо у нас обсяг тіньової економіки складає близько 50% від ВВП, то для її функціонування необхідний грошовий оборот. В умовах нестабільності курсу такою грошовою одиницею повинен бути долар».
Тіньові долари надходять в економіку по декількох каналах. З одного боку, підприємства-експортери продають частину продукції як тіньовий експорт – за валюту. «Частина виручки від легального експорту також потрапляє в тіньовий потік. Зазначу, що джерелом доларизації тіньової економіки могли бути хоч золотовалютні резерви», – підкреслює Сугоняко.
Додамо також, що реальний попит на долар з боку тіньового сектора підриває стабільність національної валюти. Але жоден держорган не застосовує ефективних заходів для того, щоб зупинити процес. Багато опитаних Forbes банкірів взагалі відмовилися коментувати цю тему – назвали її нехорошою. Хоча всі знають, як фінансова система інтегрована в тіньову економіку. Ситуація виглядає кумедно – політична еліта і вся бізнес-спільнота знає, які підприємства і на яких умовах переводять в готівку.
Одна з причин – можливий переділ схем. Така зміна потоків є природною при кожній зміні влади. Наприклад, раніше система тіньових операцій була централізована. «Регіонали змогли централізувати всі тіньові потоки, – пояснює Сугоняко. – Після 1 березня була спроба зупинити тінь, тому що ці схеми обслуговували попередню владу. Але сьогодні чиновники згадали, що обслуговування тіньової економіки – це хороший бізнес».
Крім того, при серйозній боротьбі на «ринку конвертів» вартість готівки зростає. Чого поки що не відбулося. «Раніше в Україні неодноразово були ситуації, коли одні учасники схем мінялися на інших. Потік просто «переключався», – нагадує Олександр Жолудь.
Ще одна причина для боротьби з банками-конвертаторами – підвищений інтерес до України з боку FATF. Так як держава проводила боротьбу з тероризмом, прямим обов’язком FATF було простежити за станом фінансових потоків. При всіх банках працюють представники фінансового моніторингу. По ідеї, вони бачать всі тіньові операції – і навіть візують підроблені звіти, які ці тіньові операції приховують.
Однак при наявності тероризму в державі влада зобов’язана продемонструвати боротьбу з тіньовою економікою. Що, загалом-то, і робиться. СБУ вже заявляла про те, що деякі російські банки фінансували тероризм. «У чорній кімнаті всі кішки сірі, – жартує власник Honest & Brigh Ltd Ярослав Ломакін. – Сказати, що хтось агнець, а хтось негідник, в сучасних умовах неможливо. Але якщо такі учасники є, то хто зупиняє Фінмоніторинг від будь-яких дій прямо зараз? Дуже схоже, що на ринку або йде переділ, або через тиск на одні структури влада намагається створити враження боротьби зі схемами».
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами:
Forbes.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас