4775
Тимчасова адміністрація буде введена ще в 2 банки
— Кредит&Депозит
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) готується ввести тимчасову адміністрацію одразу у дві фінустанови: CityCommerceBank (Міський комерційний банк) і Актив-Банк. Про це «Капіталу» повідомили кілька джерел у фонді. Отримати більш детальну інформацію з цього приводу ні в НБУ, ні в ФГВФО не вдалося.
У прес-службі фонду на момент підготовки матеріалу підтвердили лише, що тимчасова адміністрація може бути введена в банки тільки після отримання відповідної постанови НБУ. Однак такі документи можуть надходити в ФГВФО і після закінчення робочого дня. В свою чергу, начальник управління маркетингу та реклами Актив-Банку Інна Богуш заявила, що керівництву банку про швидке введення тимчасової адміністрації нічого не відомо.
Погане управління
За даними НБУ, на 1 липня CityCommerceBank займав 43-є місце з активами 4,4 млрд грн. Фінансова установа була створена в 2006 р. і до 2012 р. належала російському мільярдерові Володимиру Антонову. Два роки тому у банку з’явився новий власник – компанія «Глобал Фінанс Менеджмент Груп», що належить декільком фізичним особам. Володимир Антонов раніше стверджував, що нинішні власники відібрали його фінустанову незаконно. Актив-Банк за підсумками першого півріччя займав 47-е місце з активами 3,5 млрд грн. Він був створений в 2001 р. братами Андрієм і Сергієм Клюєвими, в 2012 р. вони продали фінустанову Данилу Волинцю та Оксані Маркаровій, відомим в інвестколах. Однак навесні 2014 р. банк у них нібито викупили структури, пов’язані з Антоновим.
Крім загального власника, два банки об’єднує їх неплатоспроможність. Експерти вважають, що основна причина цього – погана якість активів фінустанов. За словами старшого партнера адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислава Кравця, коли власниками Актив-Банку були брати Клюєви, фінустанова фактично не йшла на реструктуризацію позик. «Найімовірніше, така неграмотна політика роботи з проблемною заборгованістю і привела до плачевного результату», – припустив юрист.
Також для обох банків характерною рисою є високий рівень концентрації кредитного портфеля, каже начальник відділу рейтингів фінансової сфери рейтингового агентства IBI-Rating Анна Апостолова. На 1 липня значення нормативу Н7 (максимальний розмір ризику на одного контрагента) у CityCommerceBank склав гранично допустимі 25% регулятивного капіталу, а у Актив-Банку – 34,89%, перевищивши таким чином встановлений НБУ рівень майже на 10 п. п. Це ж підтверджується і значенням нормативу Н8 (великі кредитні ризики): CityCommerceBank – 624,45% регулятивного капіталу, Актив-Банк – 696,29%, при максимально допустимих 800%. «Цей рівень концентрації несе високі ризики неповернення, який відповідно відображається на ліквідності банків», – констатує Апостолова.
За даними НБУ, на 1 липня кредитний портфель CityCommerceBank склав 2,44 млрд грн, з яких 2,43 млрд грн – позики юросіб і тільки 9 млн грн – борги населення. Портфель позик Актив-Банку на ту ж дату – 2,95 млрд грн, з яких 1,89 млрд грн-борги юросіб і 1,06 млрд грн – позики фізосіб.
Приватна проблема
З початку року, на тлі політичної дестабілізації і зниження рівня ділових очікувань, почався відтік клієнтських коштів, що негативно позначилося на показниках ліквідності обох банків, говорить Апостолова. Багато вкладників заявляли про невиконання банками зобов’язань. «До нас зі скаргами про неповернення депозитів ще чотири місяці тому почали звертатися вкладники цих банків», – підтверджує Кравець. В Єдиному держреєстрі судових рішень також можна знайти безліч позовів вкладників по відношенню до фінустанов.
На 1 липня депозитний портфель CityCommerceBank склав 2,69 млрд грн, з яких 539 млн грн – кошти юросіб і 2,15 млрд грн – фізосіб. Депозитний портфель Актив-Банку на ту ж дату – 2,39 млрд грн, з яких 613 млн грн – кошти підприємств та 1,78 млрд грн – населення. «Депозитні портфелі цих банків в більшій мірі сформовані за рахунок фізосіб. Це, з одного боку, покращує показники диверсифікації, але з іншого – робить банк більш чутливим до негативних настроїв на ринку і можливих ризиків подальшого відтоку вкладів», – відзначає Апостолова. За її словами, важливу роль відіграють і терміни залучення та розміщення коштів – депозити в основному залучаються на більш короткі терміни, ніж кредитуються підприємства. Через це у банку виникають проблеми з ліквідністю.
Віддати задешево
Експерти вважають, що найбільш вірогідним для цих банків способом виведення з ринку є або ліквідація, або продаж частини активів і пасивів. «Якщо акціонери не вивели привабливі активи та завдатки з банків, то, думаю, фонд зможе знайти інвестора. У цьому плані у ФГВФО намітився певний прогрес», – підкреслив провідний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. Але кредитні портфелі двох фінустанов вимагають доформування значних сум резервів, а також відрізняються високим рівнем концентрації, вказала Апостолова. В існуючих умовах, на її думку, ймовірність знаходження для цих банків інвесторів вельми невисока, тому що «ціна продажу таких банків буде значно нижче капіталу».
Марк Поллок
За матеріалами: Капітал
Поділитися новиною
