9519
16+ або чому банків-банкрутів в Україні буде ставати лише більше?
— Казна та Політика
Українські банки за підсумками липня 2014 року отримали 3,261 млрд грн. сальдованих збитків (без урахування банків із тимчасовою адміністрацією). В цілому ж, за підрахунками НБУ, за січень-липень збиток банків склав 2,011 млрд грн. У порівнянні з попереднім роком ця статистика – невтішна. “Доходи банків України за січень-липень 2014 р. в порівнянні з відповідним періодом 2013 р. збільшилися на 30,8% і склали 121,4 млрд грн. Витрати… зросли на 35,7% і склали 123,4 млрд грн.”
В НБУ зазначили, що на ситуацію в банківському секторі вплинули перерви в роботі банків на територіях, де проходить АТО – в Донецькій і Луганській областях, – та збитки неплатоспроможних фінустанов. Від початку року такими визнали аж 16 банків. Останні “поступлення” до списку банків-банкрутів відбулись зовсім нещодавно: 15 серпня тимчасову адміністрацію ввели у банк “Український фінансовий світ” (93 місце за розміром активів із 173 діючих банків), а в п’ятницю 22 серпня упав “Терра Банк” (42-е місце). До цього неплатоспроможними визнали “Єврогазбанк”, “Фінростбанк”, “Старокиївський банк”, “АвтоКразБанк”, “Західінкомбанк”, “Південкомбанк”, “Промекономбанк”, “Інтербанк”, “Форум”, “Меркурій”, “Брокбізнесбанк”, “Реал Банк”, “Даніель” і банк “Золоті Ворота”.
Останні тенденції
Українська банківська система залишається доволі слабкою і факторів, які б сприяли її зміцненню, на разі немає – так оцінив ситуацію аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
“Щодо тих тенденцій, які спостерігаються в банківській системі, ми маємо з одного боку триваюче зростання ставок по депозитах. Особливо на основні – тримісячні гривневі депозити населення. Це частково пов’язане із прискоренням інфляції, яке є. Але треба розуміти, що вони і були на достатньо високому рівні, і зараз є. Висока вартість депозитів призводить до того, що кредити також доволі дорогі”, – відзначає експерт. А дорогі кредити означають досить великі складнощі у фінансуванні якихось проектів, особливо довготермінових.
“Відповідно, гроші зазвичай йдуть зараз на кредити короткотермінові і значна частина таких кредитів – це високоризиковані кредити. Наприклад, споживчі кредити фізичним особам, де людина може умовно кажучи купити мобільний телефон і тут є певні ризики: що людина надала не свої дані, або надала свої, але не має можливості сплачувати цей кредит, тощо. Тут значно більші ризики, ніж у фізичних осіб з авто-кредитами чи іпотекою. Але такі кредити зараз майже не беруть саме через те, що в країні є великі проблеми з тим, що ставки високі, а очікування щодо майбутніх доходів через доволі негативну ситуацію не є певними. Якби у людей була ця впевненість, що вони дійсно за рік будуть заробляти вдвічі більше, то вони могли б брати кредит під такі ставки, через те, що за рік у них буде можливість повернути його, і при цьому нарощувати споживання”, – підсумував він.
На думку голови Комітету економістів України Андрія Новака, у банківській системі України зараз панує регуляторний хаос.
“Усе вирішується по мірі лобістської активності окремих власників окремих банків. На жаль, Національний банк України не запропонував жодної системи: по яких критеріях видається рефінансування і по яких критеріях банки визнаються неплатоспроможними. І нажаль платоспроможність чи неплатоспроможність, надання рефінансування чи його ненадання вирішуються керівництвом НБУ в ручному режимі”, – вважає він.
“Не дивлячись на те, що за останні півроку вже двічі змінювалось керівництво НБУ, ані попереднє керівництво, ні діюче, досі не оприлюднило власної стратегії Національного банку України і щодо курсової політики, і щодо політики стосовно банків. Тому логіку віднайти неможливо – її немає в рішеннях НБУ. Усе відбувається просто в ручному режимі”, – підкреслив він.
Банкопад триватиме
Зростання кількості неплатоспроможних банків, яке спостерігається від початку року – це не лише наслідок девальвації, зазначає Олександр Жолудь.
“Національний банк України як регулятор більш жорстко підходить до банків. Якщо раніше дуже часто була ситуація, коли банк міг не обслуговувати клієнтів, не сплачувати вчасно кошти, і до нього окрім якихось вербальних претензій з НБУ нічого не надходило, то зараз стосовно таких банків, особливо, якщо це не значні банки, відповідно, які не вплинуть своїм закриттям на банківську систему в цілому, якщо вони усе ж неплатоспроможні, оголошується процедура ліквідації”, – пояснив він.
Тому кількість неплатоспроможних банків буде зростати, але це будуть в першу чергу незначні за розміром та обсягом активів банки. “І це не вплине на банківську систему в цілому. Негативних системних шоків для банківської системи від ліквідації таких банків не очікується”. – додав експерт.
Однак, спрогнозувати які банки “впадуть” і скільки їх буде неможливо з двох причин. “По-перше,це відсутність стратегії і чітких критеріїв роботи у самому НБУ. А по-друге, багато власників українських банків були активними учасниками або членами попередньої влади, і зараз у кожного з них своя доля: хтось виводить капітал з України і втікає на Захід чи в Російську Федерацію, хтось намагається залишитись у бізнесі в Україні. Ситуація по кожному банку і його власниках є індивідуальною. Тут немає якось системи чи закономірності, яку можна застосувати до банківської системи в цілому”, – вважає Андрій Новак.
Болюче кредитне питання
Удар по банках може надійти і з боку Мінфіну. Міністр фінансів України Олександр Шлапак вчора заявиви, що закон про реструктуризацію іпотечних валютних кредитів буде прийнятий в цілому на початку вересня. Однак, експерти вважають, що приймати його у такому вигляді неможна, адже це означатиме великі збитки для банківських установ.
“Я вважаю, що в тій версії, яку пропонує Міністерство фінансів цей закон не можна ухвалювати, тому що там пропонується з одного боку перевести ці валютні кредити в гривню по курсу 8 до 1, в той час як не пояснюється, а де банки мають взяти різницю. Банки є посередниками – вони взяли валютний депозит і видали валютний кредит. Це значить, що вони мають обміняти цей валютний кредит на гривні по такому курсу і чи мають вони тепер право сказати тому клієнтові, який поклав валютний депозит, “Я вам також віддам ці гроші, які вклали у валюті, в гривні по курсу 8 до 1”? Я вважаю, що більш коректний підхід був би дозволити людям робити сплати на рівні того, як вони робили в гривні минулого року, але продовжити відповідно сам термін кредитного договору, аби банки на цьому не втрачали. Тому що якщо буде сплата така ж, але не буде продовжено термін, то банки будуть нести втрати”, – вважає Олександр Жолудь. Однак, значних проблем для системних банків у цьому році експерт не прогнозує.
Банкам краще не піднімати шуму навколо своїх можливих втрат, переконаний Новак. Інакше вони можуть спровокувати нові відтоки депозитів. “В будь-якому випадку в нашій економічній та військово-політичній ситуації усім учасникам економічного процесу, в тому числі і в банківському секторі, треба зрозуміти, що втрати будуть. І будуть в обох сторін: і в банків, і в клієнтів. Єдине що, українські банки, особливо їх власники, не звикли до того, що вони чимось ризикують, що вони щось втрачають. Вони звикли тільки до надприбутків. Тому що практично усі ризики відносин між банком і клієнтом у нас переносяться на клієнта. І зараз нашим банкірам треба зрозуміти, що втрати будуть і в них також. І вони повинні бути до цього готовими, а не піднімати з цього приводу зайвий шум. Тому що він у банківській системі не потрібен і піднімає тільки зайві панічні настрої та провокує зняття вкладів, надмірну активність на валютному ринку”, – підкреслив експерт.
Спрогнозувати, як закінчить непростий 2014-й рік банківська система, можна хіба лише на кавовій гущі. Єдине що зрозуміло вже зараз – із 173 діючих банків 16 банкрутів далеко не межа. І в таких умовах наймудріше, що можуть робити клієнти банку – це уважно дивитись, куди вони кладуть гроші. Аж надто під роздуті відсотки – це очевидний сир у мишоловці.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
