739
Кого кредитують банки
— Кредит&Депозит
У першому півріччі 2014 року обсяг гривневих позик, виданих банками юрособам, знизився на 38,4 млрд гривень – до 415,86 млрд гривень. За аналогічний період минулого року банки наростили гривневі позики на 4,81 млрд гривень. Загальний обсяг кредитів, виданих банками юрособам, збільшився більш ніж на 55 млрд гривень – до 747,57 млрд гривень. Втім, це зростання обумовлене девальвацією нацвалюти. Понад 44% кредитного портфеля юросіб – це валютні позики.
Вибірковий підхід
Банки скоротили кредитне фінансування більшості галузей. Максимально знизилося кредитування компаній оптової та роздрібної торгівлі – до 176,02 млрд гривень. За аналогічний період минулого року банки наростили фінансування цієї галузі на 2,83 млрд гривень. Залишки за кредитними рахунками підприємств переробної галузі зменшилися на 5,6 млрд гривень – до 58,44 млрд гривень (проти приросту минулого року на 3,59 млрд гривень). Помітне зниження портфеля відбулося і в будівельній галузі: -1,9 млрд гривень.
Лише три сектори зуміли наростити банківське кредитування. Максимальні обсяги позик отримали сільгосппідприємства. За перші шість місяців 2014 року банки збільшили кредитування аграріїв на 1,2 млрд гривень – до 38,28 млрд гривень. Правда, це менше, ніж торік. За перші шість місяців 2013 року обсяг кредитів сільгосппідприємствам збільшився на 3,92 млрд гривень. Крім аграріїв, банки трохи збільшили кредитний портфель підприємствам, що поставляють електроенергію (на 0,8 млрд гривень) та навчальним закладам (0,01). Торік фінустанови скоротили обсяг кредитування цих галузей на 0,7 млрд гривень і на 0,03 млрд гривень відповідно.
«АПК – один з небагатьох секторів економіки, який за нинішніх умов розвивається, генерує прибуток, і не лише потребує позикових ресурсів, але і здатний обслуговувати кредити», – пояснює лояльність банків до аграріїв директор з корпоративного бізнесу банку «Надра» Тетяна Кононова. Одним з пріоритетних напрямів для банків є вирощування, переробка та реалізація продукції сільськогосподарського виробництва – як рослинництва, так і тваринництва. «У цій сфері є компанії, яким за останні роки вдалося вибудувати вертикально інтегровані структури, що ефективно працюють, і завоювати довіру населення до їхніх торгових марок», – стверджує головний економіст управління корпоративних кредитів ОТП Банку Роман Дюг.
Аграрії отримують фінансування й від міжнародних фінансових корпорацій. Так, від початку року ЄБРР уже заявив про надання кредитів підприємствам тваринництва «Даноша» та «Нива Переяславщини» на більш ніж $65 млн, а також понад $50 млн – агрохолдингам, що спеціалізуються на вирощуванні та зберіганні зернових (NCH New Europe Property Fund LP, «українські аграрні інвестиції»). IFC повідомила про надання кредиту «Миронівському хлібопродукту» на суму до $250 млн цього року. Компанія CHS Inc. спільно з банком «Креді Агріколь» запустила партнерську програму з кредитування аграріїв на посівну або жнива.
Погані умови
Зменшення обсягів кредитування сталося внаслідок зменшення кількості банків, які надають позики юрособам. Через підвищення ризиків неповернень практично всі банки призупинили надання позик новим клієнтам. До середини літа лише деякі фінустанови відновили активне кредитування. «Ризик-апетити банків зменшуються прямо пропорційно ескалації конфлікту в країні», – стверджує директор центру з роботи з великими корпоративними клієнтами департаменту корпоративного бізнесу УкрСиббанку BNP Paribas Group Ігор Лохів. Банки віддають перевагу не фінансувати підприємства, розташовані в зоні дії АТО. Крім того, фінустанови остерігаються компаній, у яких основні ринки збуту знаходяться на території конфлікту. Водночас, за словами голови правління Укргазбанку Сергія Мамедова, з боку компаній, розташованих на Сході, просто немає попиту на кредити. «Людям зараз не до цього. Я вважаю, що зараз потрібно думати про окремі програми, які дозволять відновити ці регіони, і ділову активність там, але це після завершення АТО. Скоріше б війна закінчилася», – говорить банкір.
На зниження обсягів кредитування впливають і жорсткі умови. «За новими кредитами: ризики переглянули, вимоги до клієнтів збільшили», – перераховує Сергій Мамедов. Від початку року ставки за заставними кредитами для юросіб зросли на 1-3 в.п. – до 20-23% річних. Щоправда, підвищення ціни позик на декілька пунктів не особливо відбилося на обсягах надання. Більшою мірою на скорочення кредитування вплинуло посилення оцінки платоспроможності позичальників.
Банки почали застосовувати суворі нормативні підходи, проводити детальну оцінку фінансового стану й бізнес-моделей, включаючи прогнозні сценарії та стрес-тести підприємств. Деякі іноземні фінустанови особливо вибагливі. «Пильну увагу ми приділяємо звітності. Вона має відповідати міжнародним стандартам, і бажано, бути перевіреною, переважно – представниками «великої четвірки» аудиторів», – ділиться нюансами аналізу платоспроможності клієнтів Ігор Лохов. За словами Романа Дюга, ключову роль в ухваленні рішення з кредитування починає відігравати репутація акціонера та менеджменту потенційного позичальника. Лохов вважає, що у банків відбувається зміщення пріоритетів під час перевірки клієнтів із застави на користь якісної дебіторської заборгованості.
Банки готові приймати як забезпечення активи, які, власне, і є матеріальною стороною бізнесу потенційного клієнта. Це може бути нерухомість, обладнання, сировина та готова продукція. Щоб простимулювати власника повертати кредити, банки намагаються зачепити його інтереси і беруть як заставу приватне майно власника бізнесу. «Для нас важливі як ліквідність забезпечення, так і ступінь залученості підприємства і його власника до угоди. Те, наскільки власник готовий розділити ризики за проектом, говорить про те, чи вірить він сам в успіх компанії», – вказує Тетяна Кононова.
Мізерні перспективи
У наступному півріччі підприємствам не варто розраховувати на поліпшення нинішнього тренда. Банки будуть кредитувати вибірково, і на жорстких умовах. «На початку року з країни було виведено значний капітал, завдавши тим самим удару по платоспроможності банків у всіх валютах. Ситуація почала посилюватися навесні, коли невеликі банки почали втрачати депозити і деяким гравцям на ринку знадобилося рефінансування від Нацбанку, щоб залатати діри на потопаючих кораблях», – пояснює Ігор Лохов.
«Активне кредитування звузиться до виконання вже чинних договірних зобов’язань», – прогнозує Тетяна Кононова. Банки будуть розглядати проекти у тих галузях, які припускають швидку оборотність коштів і є прибутковими протягом трьох-п’яти років. Начальник управління середніх корпоративних клієнтів ВТБ Банку Олег Савін вважає, що пріоритетними для банків будуть позичальники – представники агробізнесу, оптової і роздрібної торгівлі та харчової промисловості.
Тетяна Писана
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
