1082
Криму нічим платити за націоналізацію стратегічних підприємств
— Фондовий ринок
Кримська влада отримала змогу примусово викуповувати підприємства, які сама визнає стратегічними, але грошей на це в бюджеті півострова немає. Проте вчора чиновники вже почали інвентаризацію місцевої інфраструктури “Укртелекому” українського олігарха Ріната Ахметова.
Законопроект, який кримські парламентарії прийняли цього тижня, передбачає можливість викупу стратегічних компаній. Юристи, які ознайомилися з документом, відзначали, що відсутність в ньому визначення, що таке “стратегічні активи”, створює загрозу для власників будь-яких кримських компаній, що не перереєструвалися в російській юрисдикції. В.о. глави республіки Сергій Аксьонов пояснював, втім, що мова йде тільки про природні монополії, які були створені, коли Крим входив до складу України, в секторі зв’язку, енергетики і т.д., “від діяльності яких залежить забезпечення життєдіяльності кримчан”.
У законопроекті йдеться, що викуп має проводитися за ринковою ціною, визначеною незалежним оцінювачем, за рахунок коштів регіонального бюджету. Голова Держради Криму Володимир Константинов сказав РБК, що в регіональному бюджеті на 2014 рік грошей на це немає. Якщо республіці буде потрібно вдатися до примусового викупу, то гроші доведеться просити у федерального центру, пояснив він. “У разі потреби будемо опрацьовувати різні варіанти: позики, кредити або інші способи, в бюджеті грошей на викуп компаній немає”, – додав він, висловивши сподівання, що вдаватися до викупу не доведеться.
Представник віце-прем’єра Дмитра Козака Ілля Джус каже, що зараз немає навіть проектів того, як може здійснюватися фінансування подібних витрат з федерального центру. Він також підкреслює, що законопроект є деякою страховкою від непередбачених дій стратегічних компаній. “Поки до нас не надходило жодних запитів, коли надійдуть, ми зможемо приймати якісь рішення”, – сказав він.
Раніше заступник голови Ради міністрів Криму Євгенія Бавикіна називала “Російській газеті” три компанії, які мають стратегічне значення та з якими у кримської влади є проблеми. За її словами, “Крименерго” не виконує свої поточні зобов’язання і фактично фінансується з бюджету республіки, а українська сторона не виконує свою інвестиційну програму з поточного та капітального ремонту мереж, не виплачує навіть зарплату працівникам. При цьому вся виручка від продажу електроенергії йде в Україну. “Наші спроби поговорити з її власниками ні до чого не призвели”, – сказала Бавикіна. Така ж ситуація, за її словами, склалася з “Укртелекомом” і “Кримгазом”.
“Крименерго” торгується на Українській біржі, її поточна капіталізація становить в перерахунку 931,1 млн руб. Статутний капітал компанії становить 162,6 млн руб. “Укртелеком” також торгується на біржі в Києві, капіталізація компанії – близько 9,8 млрд руб. Акції ПАТ “Кримгаз” були виключені з торгів на Українській біржі в травні 2012 року, оскільки протягом двох місяців за ними не було здійснено жодної угоди. Статутний капітал компанії становить 33,75 млн руб.
Незважаючи на відсутність грошей на викуп, вчора в.о. губернатора Севастополя Сергій Міняйло підписав постанову про проведення інвентаризації об’єктів інженерної інфраструктури, створених для розміщення кабелів зв’язку, повідомляє Кримінформ. “Документальних свідчень, хто насправді власник інфраструктури зв’язку міста Севастополя, у нас немає, – сказав Міняйло. – Ми стурбовані ситуацією, що склалася і розберемося, хто, за яку ціну, чи на законних підставах заволодів міською інфраструктурою. У цій справі повинен бути наведений порядок”.
Інвентаризація розпочалася після того, як компанія “Укртелеком”, що належить Рінату Ахметову, відмовилася проводити переговори з кримською владою про продаж своїх активів новоствореному підприємству “Севастополь телеком”. Замість цього була створена компанія “Наш телеком”, проте ця компанія також буде українською. Це, на думку кримських чиновників, створює загрозу інформаційній безпеці Севастополя.
“Перехідний період передбачає гармонізацію кримського законодавства з російським, а не вигадування правил, яких у російському законодавстві немає. Створюється величезне поле для корупції, рейдерських захоплень та інших порушень. Власники, вважаю, підуть до російського або міжнародного суду залежно від потреб”, – обурюється адвокат Вадим Клювгант.
“Не думаю, що активи будуть відбирати зовсім безкоштовно. Але не можна виключати тиск на компанію, яка відмовляється йти на угоду з новою владою”, – говорить голова московської колегії адвокатів “Князєв і партнери” Андрій Князєв.
Юлія Забавіна
За матеріалами: РБК
Поділитися новиною
