9982
Три способи забрати депозит з банку
— Кредит&Депозит
Неповернення депозиту або виплата вкладу не в повному обсязі, на жаль, стають все більш поширеним явищем в Україні. Затримують виплати вкладникам як відверто проблемні банки, так і ті, у кого виникли тимчасові труднощі з коштами (через відтік вкладів громадян, викликаний нестабільністю в країні). У всіх випадках, фінансисти просять клієнтів набратися терпіння і увійти в становище. Але як бути людям, які не можуть чекати або тим, хто остаточно зневірився в обіцянках банку повернути свої кошти? «Вести» поспілкувалися з юристами і з’ясували, як українцям цілком повернути свої депозити, якщо вони не готові чекати стабілізації роботи фінустанови або не можуть чекати введення тимчасової адміністрації і виплат з Фонду гарантування вкладів фізосіб (розмір компенсацій потерпілим не перевищує 200 тис. грн.).
ДОГОВІРНИЙ ОБМІН
Цієї весни почав відроджуватися так званий взаємозаліковий варіант, обкатаний ще в 2008-2009 рр. Він зводиться до обміну кредиту на депозит.
«Таких випадків стає все більше останнім часом, – підтвердила «Вістям» партнер адвокатського об’єднання «СК Груп» Юлія Курило. – Цей варіант застосовується, якщо у вкладника є депозит в тому ж банку, де у його родичів кредит. У таких випадках можна домовлятися про взаємозалік. Але необхідно пам’ятати, що такі дії необхідно здійснювати тільки за участю банку».
П’ять років тому схему обміну кредитів на депозити обкатували між сторонніми людьми. На інтернет-сайтах створювалися спеціальні платформи, де позичальник міг познайомитися і домовитися з вкладником свого банку і здійснити обмін. Проводилась багатоходова операція. Перше – власник депозиту писав довіреність на позичальника, по суті, дарував йому свій вклад. Другий крок – людина, яка отримала дарунок, писала в банк прохання зарахувати йому цей депозит в рахунок погашення кредиту і повністю гасила свою заборгованість перед фінустановою. Третій, і останній, крок теж робив позичальник – він готівкою виплачував вкладнику суму, яку заборгував був банку за кредитом. Обидві сторони залишалися задоволені: вкладник отримував живі гроші, які вже не сподівався повернути, а позичальник позбавлявся від заборгованості зі знижкою.
Розмір дисконту міг коливатися від 20% до 50%. Людям вдавалося повністю розквитатися з іпотекою при боргу в 450-500 тис. грн, виплативши лише 250-300 тис. При цьому задоволеними залишалися і вкладники, які за перепоступку півмільйонного вкладу отримували реально готівкою 250-300 тис. грн. Адже все, що вони могли п’ять років тому отримати з Фонду гарантування вкладів, – це 150 тис. грн (зараз – 200 тис. грн).
Головний мінус цієї схеми – це законодавча неврегульованість. Вона дозволяла позичальникам і вкладникам згодом у судах оскаржувати перепоступки, і в підсумку залишати партнера з носом.
«Судилися і самі банки, вони оскаржували правочинність угод клієнтів. Підстави були найрізноманітніші, часом просто елементарні: банкіри посилалися на те, що клерк, який підписував документи з боку фінустанови, просто не мав для цього відповідних повноважень», – зазначив у розмові з «Вестями» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.
Саме з цієї причини юристи радять користуватися цією схемою лише близьким людям, які у разі зриву обміну точно повернуть один одному віддану суму і не допустять обдурення.
ПІД НАТИСКОМ
Іноді працює банальний метод натиску на банк – через чиновників. Достатньо продемонструвати у фінустанові правильно оформлену скаргу до Національного банку, і вона поверне вклад вже наступного дня.
«У нас був випадок з клієнтом одного з так званих заангажованих банків (за чутками, у його власників виникли проблеми з новою владою), який затримував повернення депозиту. В принципі, не дуже довго – кілька тижнів. Але щойно ми продемонстрували копію скарги, з якою ми дійсно збиралися до НБУ, вкладник отримав виплату. Пізніше колеги пояснили, що цей банк, так само як і ще десяток інших фінустанов, потрапив до «чорного списку» Нацбанку (і його менеджери знали про це). А тому робили все, щоб не спровокувати позачергову інспекцію нацбанківців. А така скарга – це привід», – розповіли «Вістям» в одній з київських юрфірм.
СУД – ВСЬОМУ ГОЛОВА
Найбільш дієвий і все більш популярний механізм повернення депозиту – це судовий позов (його можна подати і валютним вкладникам, оскаржуючи чинні обмеження НБУ на видачу депозитів у ВКВ). І юристи радять до нього готуватися заздалегідь – починати спілкування з проблемним банком виключно у письмовій формі.
«Потрібно звернутися до фінустанови із заявою про припинення дії депозитного договору в строки, зазначені в договорі. При цьому заява має бути подана або через пошту цінним листом, або навмисно, де на другому екземплярі банк повинен поставити вхідний номер, дату. Якщо після припинення дії договору банк не видає гроші за будь-якої з причин (відсутність грошей у касі на момент виплати тощо), то необхідно звернутися зі скаргами до голови банку і до НБУ (всі відповіді послужать додатковими доказами під час тяжби). А потім – з позовною заявою до суду», – розповів «Вістям» керуючий партнер юрфірми “Можаєв і Партнери” Михайло Можаєв.
Причому юристи радять вказувати в позові не тільки вимогу щодо повернення суми вкладу та відсотків за ним, але ще наполягти на виплаті пені за прострочену виплату: зазвичай це 0,001% невиплаченої суми на день, але не більше 10% від розміру внеску. А також на компенсацію моральної шкоди. Також варто наполягти на виплаті банком штрафу за несвоєчасну виплату коштів: можна відсудити 3% затриманої фінустановою суми плюс поточний розмір інфляції.
Судитися юристи радять вкладникам з великими депозитами: коли розмір депозиту перевищує гарантовані державою 200 тис. грн. І одразу радять готуватися до тривалої тяжби: в найкращому випадку вона затягнеться на 2-3 місяці, в гіршому – на роки. І спричинить витрати.
«У цьому випадку нормативні витрати – це судовий збір (1% від суми позову, але не менше 243,6 грн і не більше 3654,00 грн), але він може бути стягнутий з відповідача. Далі йдуть витрати на правову допомогу, де розкид цін величезний, щоправда, теж є шанс стягнути з відповідача витрати на допомогу адвоката», – повідомив «Вістям» юрист юркомпанії «Тарасов і Партнери» Павло Кириченко.
СУМНІВНА АЛЬТЕРНАТИВА
Нове керівництво Нацбанку нещодавно озвучило для вкладників ще один спосіб повернення коштів – конвертація депозитів в акції проблемного банку і видача їх замість вкладу (тим клієнтам, чиї вкладення перевищують гарантовані 200 тис. грн). Але сумнівна альтернатива не викликала ентузіазму людей: зокрема, від неї навідріз відмовилися клієнти банку «Форум», в якому в березні ввели тимчасову адміністрацію. Юристи впевнені, що не зацікавляться нею й інші вкладники.
«Для початку: навіщо людині акції проблемного банку, що з ними робити? Сподіватися, що коли банк постане на ноги, ці папери почнуть чогось коштувати? Коли це відбудеться і чи відбудеться в принципі? Ані Нацбанк, ані, думаю, будь-хто інший, не зможе переконливо відповісти на всі ці запитання людям, яких залишили без заощаджень», – резюмував Ростислав Кравець.
Активне просування владою сумнівної схеми, яку вже охрестили кіпрською (після її реалізації на проблемному острові), можливо ще більше насторожують українських вкладників, які продовжують з побоюванням нести свої заощадження до банків. Навіть на Кіпрі, де до кризи фінансовий сектор був досить розвинений, новина про конвертацію вкладів у цінні папери була сприйнята негативно. А в Україні з її слабким фондовим ринком вона може спровокувати новий відтік вкладів з банків.
ПОСЕРЕДНИКИ БЕРУТЬ ПЕРЕДОПЛАТУ І КИДАЮТЬ
«Коли мій «Ерде Банк» перестав видавати депозити, вкладники влаштували маніфестацію. Там незнайомий чоловік відвів мене вбік і сказав, що допоможе швидко витягнути вклад. Запросив третину від моїх 180 тис. грн. Я погодився, за умови, що заплачу з депозитних грошей. Але швидко повернути вклад не вийшло. Чекав три місяці, поки працювала тимчасова адміністрація, а потім ще місяць стояв у черзі Фонду гарантування. Потім про посередників чув, що вони вимагають передоплату і оббирають людей», – розповів Віталій Пожидаєв.
Олена Лисенко
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
