Податок на доходи від депозитів: користь чи шкода для простих українців?

21.03.2014, 16:30 — Казна та Політика

9007

Український уряд запропонував обкласти податком відсоткові надходження з вкладів та дивіденди. Що ж, прем’єр-міністр Яценюк обіцяв провести “непопулярні заходи” – ось вони і не забарились. Але чи принесе така ініціатива відчутну користь українській казні? І чи не буде від неї великої шкоди банківському сектору?

Оподаткування відсотків з банківських вкладів пропонується ввести з 1 квітня 2014 року. Пропоновані ставки становлять 15-17%, що є загальними ставками оподаткування доходів фізичних осіб: 15% – для осіб з щомісячним доходом до 10 мінімальних зарплат, 17% – понад 10 мінімальних зарплат. Обкладати податком Мінфін пропонує ті доходи з депозитів, які перевищують 100 тис. грн. “Оподаткування вкладів до 100 тис. грн, які є наймасовішою категорією (98,5%), не передбачається. Так, якщо загальна сума вкладів не перевищує 100 тис. грн в одній фінансовій установі на кінець звітного податкового місяця, то оподаткування відсотків, нарахованих вкладнику в цій установі, не передбачається”, – йдеться в повідомленні Мінфіну.

За словами прем’єра Яценюка, його особисті доходи від розміщення депозитів за минулий рік склали 614 тисяч гривень. “Я не заплатив ні однієї гривні податку в державний бюджет. Я вважаю це неправильним”, – заявив Яценюк. “90% українців мають депозити до 50 тисяч гривень. Доходи по таким депозитам не повинні оподатковуватися. А 10% багатих мають ділитися з країною і суспільством”, – додав він.

З одного боку, в уряду зараз немає іншого виходу, як шукати гроші в банківській системі, тому що тільки там вони є. В бюджетній сфері грошей дуже мало і тому немає іншого виходу, як шукати ресурс там. “З іншого боку – в цих питаннях треба бути дуже обережними із заявами про обкладання податком депозитів від 50 тис. грн. – це зачіпає більшість депозитів. Я вважаю, що ця сума є надто низькою і якщо уряд дійсно має на меті додаткові кошти вилучати саме у найбагатших українців, починаючи від олігархів, то обкладати треба депозити починаючи хоча б від 100 тис. грн. І велике значення буде мати відсоток цього податку”, – вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Відсоток запропонованого податку повинен бути надзвичайно низьким, аби не спровокувати зняття депозитів чи їх дроблення на менші частини для того, аби уникнути податку, або переведення активів у якісь інші форми. “Наприклад, оподаткування операцій з обміну валют – 1% на користь пенсійного фонду. Це не є обтяжливим, і суспільство спокійно сприйняло цей податок і зрозуміло його суть. Тим більше, що він є цільовим. Тому схожим чином треба діяти і з цією ініціативою – податок має бути зрозумілий, прийнятний для суспільства, з необтяжливою ставкою. Тоді цей податок дійсно принесе ту користь, на яку розраховує уряд”, – пояснив експерт. “Це має бути не більше 5%, інакше це може спровокувати зняття депозитів, аби уникнути оподаткування, і переведення в інші активи чи закордон”, – підсумував він.
За звичайних обставин введення подібного податку було б не бажаним, вважає аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. “Для нашої економіки дуже бажано стимулювати заощадження. У нас населення досить активно споживає, а заощаджує мало. Це частково пов’язане просто із бідністю населення. Але частково пов’язане і з тим, що населення значною мірою живе сьогоднішнім днем і надає, наприклад, перевагу взяти кошти в кредит, але підтримати рівень споживання, аніж заощаджувати на майбутнє. І це не дуже хороша тенденція”, – переконаний він.

Однак в умовах військової загрози і кризи в економіці такий податок може принести доволі істотні кошти в казну. “Якщо ми подивимось процентні витрати банків, які вони понесли за перші два місяці цього року, і з цих процентних платежів візьмемо 15%, то це виходить понад два мільярди гривень. Тобто, сума виглядає доволі істотною. Це значно більше, ніж, наприклад, певні методи економії, які також пропонуються урядом, одночасно з цими змінами”, – підрахував експерт.

Звісно, такі заходи не сприятимуть ані додатковому залученню депозитів, ані підвищенню довіри населення до банків. Тому буде необхідна кампанія по роз’ясненню дій уряду і введенню нового податку. “Коли кажуть “податок на депозити”, дуже багато людей чують і розуміють як податок на тіло депозитів. І це безумовно викликає паніку, бо що ж це таке, я поклав гроші на депозит, а в мене заберуть з моїх грошей 15%? Але якщо нормально проведуть кампанію, яка роз’яснить, що мова йде про відсотки на депозити, про дохід на депозити, а не самі депозити, то додаткового значного відтоку це не викличе”, – вважає Жолудь.

Загалом введення податку еквівалентне зниженню ставок на кілька відсоткових пунктів. Приміром, раніше банк платив 20% за депозитом, якщо від них відняти 15% податку, в результаті виходить, що банк платитиме вкладнику 17%. “Якщо ми подивимось на банківську систему України, в нас були одночасно банки і які платили 20%, і які платили 17% і нижче – це великі банки. І сказати, аби у них відбувався через це відтік – ні, не відбувався. Але безумовно, що це не стимулюватиме значного притоку коштів”, – пояснив аналітик.

Подібний крок видасться болісним для багатьох вкладників, але на думку Жолудя, на нього доведеться піти. “Я погоджуюсь, що ця ставка дійсно виглядає досить значною і якби в Україні були зараз нормальні умови, якщо б ми не були практично на військовому положенні, то в такому випадку, я в принципі б виступав проти таких ініціатив. Але нажаль, на сьогоднішній день, коли потрібно вирішувати нагальні проблеми існування держави, то це один з кроків, який міг би дати хоч якісь гроші для того, аби держава існувала. Цілком можливо обговорити, аби цей податок не залишався постійно, а можна було б його згодом диференціювати, наприклад, скасувати оподаткування довгострокових вкладів, терміном більше, ніж на рік, аби стимулювати тривалі заощадження”, – пропонує експерт.

Ноги у цієї проблеми ростуть із злощасного бюджету, прийнятого 16 січня попереднім урядом. “Той бюджет, який був ухвалений 16 січня, не може бути виконаний через те, що в нього закладена занадто висока база зростання економіки. І якщо ми зараз не виконаємо бюджет, то не матимемо чим платити тим самим бюджетникам, чим фінансувати дефіцит пенсійного фонду. Це може викликати заборгованості, які більш небезпечні для економіки, ніж оподаткування депозитів”, – підсумував Жолудь.

Якщо зважити усі “за” і “проти”, виходить що новий податок спричинить:

- відтік або роздріблення депозитів у банках, що стане додатковим ударом по банківській системі;

- може посилити конвертацію населенням своїх збережень в інші більш стійкі валюти, у разі якщо з гривневих депозитів знімуть частину процентного доходу, який компенсує девальвацію гривні;

- поставить під питання дотримання банківської таємниці, адже для створення бази оподаткування банки можуть змусити надавати інформацію про обсяги депозитів громадян;

- додаткові витрати банків, якщо їм доведеться адмініструвати стягнення нового податку
і виконувати функції податкових агентів, які можуть бути перекладені на плечі вкладників;

- додаткові витрати уряду на роз’яснення нового податку населенню

Аргументи “проти” введення нового податку апелюють до збереження кишені, а аргументи “за” – до збереження країни. Вочевидь, зараз українцям доведеться розплачуватись за те, що так довго мовчки спостерігали як Янукович і його команда викачували всі гроші із казни, і наповнювати її доведеться зараз із своїх “кровних”.

За матеріалами:

Finance.ua

Місце для вашої реклами

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас