11835
Яким буде курс гривні до кінця року
— Валюта
Початок осені символізувалося вже традиційним для нашого валютного ринку розгойдуванням курсу гривня/долар. За минулий тиждень безготівковий курс нацвалюти скотився з 8,1225-8,1280 грн/$ до 8,1710-8,1725 грн/$, а за ним підтягнувся і готівковий курс продажу долара – 8,17-8,18 грн/$. Примітно, що водночас багато фінустанов продовжували скуповувати валюту населення за відверто заниженими розцінками – 8,12-8,13 грн/$. Банкіри розраховували заробити на простачках, які дозволять їм «піднятися» на великій різниці між курсами і купівлі, і продажу. Правда, своїми діями зайвий раз підтвердили, що реального приводу для валютного ажіотажу поки немає – ВКВ у фінустановах предостатньо (коли її не вистачає, автоматично підвищується курс скупки готівкового долара).
ЗА СТАБІЛЬНІСТЬ: ДОЛАРИ НА ПІДХОДІ
Нові валютні борги
Кабмін продовжить позичати долар, залучаючи валюту в країну: останнє рішення на щодо цього уряд затвердив постановою №592 – про розміщення єврооблігацій на $750 млн. Експерти не вірять, що влада зможе зацікавити зовнішніх кредиторів євробондами під 6,5% річних, як планує влада, однак практично не сумніваються в залученні долара під 8-9% річних. Одночасно очікується, що КМУ продовжить розміщувати внутрішньоукраїнські облігації в американській валюті, ще й таким способом обзаводиться американською валютою. Прогнози щодо обсягів таких залучень до кінця року дають різні: від $1-1,2 млрд до $2-2,5 млрд. Нарешті, за неофіційною інформацією, після підписання Угоди про асоціацію з ЄС, Захід обіцяє нам різко збільшити обсяг фінансової допомоги, в тому числі – і через дешеві кредити. Мова може йти про мільярди доларів.
Іноземні інвестиції
У липні Нацбанк вже другий місяць поспіль звів платіжний баланс України з профіцитом – $1,1 млрд: вирішальну роль зіграв приплив прямих іноземних інвестицій на рівні $905 млн. Хоча скептики тут же піддали сумніву походження цих коштів і заговорили про їх офшорні джерела. Але для валютного ринку це має вже другорядне значення, головне, що Нацбанк зафіксував сам факт надходження цих коштів на рахунки. І тепер ця ВКВ повинна опинитися на валютному ринку.
Експорт
Хоча аналітики не перестають говорити про зниження світових цін на зерно і сталь (дві ключові статті нашого експорту і валютних надходжень), проте вони все ж розраховують на збільшення обсягів поставок за кордон. «Ми очікуємо активізації експортної діяльності вітчизняних компаній, у тому числі тих, що представляють наше сільське господарство і металургію», – зазначив експерт ПАТ «Укрсоцбанк» Тантелі Ратувухері. За прогнозами експертів, цього року Україна збере небачений урожай (57,1 млн тонн зерна проти 46,2 млн тонн роком раніше) і сукупно зможе отримати за його продаж більше, ніж торік.
Спад виплат
«Важливим для валютного ринку є значне скорочення виплат за зовнішнім боргом. У вересні Україна повинна заплатити лише $301 млн, а не понад $1 млрд, як у серпні», – сказав «Вістям» казначей ПАТ «Авант-Банк»Дмитро Власов. Невеликий перепочинок дозволить владі підготуватися до жовтня-листопада, коли нашій країні доведеться виплатити майже на $700 млн і на $1,3 млрд.
Дедоларизація
Серйозну роль має відіграти й обмеження готівкових розрахунків українців 150 тис. грн, що набрало чинності з 1 вересня 2013 р. Згідно з чинним законодавством, розрахунки між фізособами в нашій країні повинні здійснюватися виключно за допомогою нацвалюти. І населенню доведеться продавати запасені для купівлі квартир і машин долари, і їх перераховувати на рахунки продавців. «Завдяки новому обмеженню доларизація української економіки може зменшитися відразу на 0,5%», – прорахувала заступник голови Нацбанку Віра Ричаківська.
ПРОТИ СТАБІЛЬНОСТІ: ВАЛЮТИ НА ВСЕ НЕ ВИСТАЧИТЬ
Прохолодні відносини з МВФ
Головний мінус – це відсутність взаєморозуміння з Міжнародним валютним фондом, який продовжує наполягати на виконанні Україною своїх вимог: насамперед – щодо різкого підвищення цін на газ для населення. Якби ми домовилися з фондом, то наша країна могла б відстрочити частину виплат по поточному боргу МВФ (цього року це $5,5 млрд ) і отримати нову позику для поповнення золотовалютних резервів Нацбанку і підтримки стабільності курсу гривні. У політичних колах ходить чутка, що МВФ після підписання все тієї ж Угоди про асоціацію з ЄС може зняти найбільш спірні вимоги (щодо газу для населення зокрема) – і ми отримаємо кредитні ресурси.
Горезвісний газ
З настанням холодів помітно зросте споживання імпортного газу. За одними оцінками, закупівлі блакитного палива зростуть на 30-40%, за іншими – на всі 50-60%. НАК «Нафтогаз» потребуватиме більше американської валюти, яку напевно продовжить скуповувати на безготівковому ринку, і провокувати подорожчання долара. Не виключене і подорожчання самого палива. «Потенційне загострення ситуації в Сирії може вилитися в неминуче подорожчання імпортних енергоресурсів для України», – вважає Олександр Паращій.
Торговельні війни
Сповільнення експортних поставок вітчизняних компаній або повноцінні торговельні війни, з ким би вони не велися (а тим більше такими великими партнерами України, як Росія – 24% всього нашого експорту), завжди будуть виливатися у сповільнення проплат за контрактами. І як наслідок – у сповільнення надходжень долара і його продажу в нашій країні.
Американський слід
На вартості валютних кредитних ресурсів (і обсягах доларових платежів по них) може позначитися поетапне згортання програми кількісного пом’якшення, яке з кінця вересня обіцяє почати влада США (QE III). Розрахунок простий: чим меншими темпами Штати будуть емітувати новий долар, тим швидше буде формуватися його дефіцит на кредитному ринку. «Згортання програми Федеральної резервної системи вплине на вартість кредитів у світі. У результаті й Україні буде складніше залучити доларові кредити за прийнятною ціною», – міркує Дмитро Власов.
ОПЕРАЦІЯ – ПРОВОКАЦІЯ
Банкіри практично відразу підтвердили «Вістям», що подорожчання долара, яке почалося у вересні, не має під собою реального ґрунту. «Ми не помітили якогось різкого сплеску попиту на долар і його гострого дефіциту. Справді, валюту стали купувати трохи активніше під імпортні проплати, це звичайна практика для початку осені. Але ніякого ажіотажу немає», – запевнив нас заступник голови правління Сбербанку Росії Дмитро Золотько.
Неофіційно фінансисти визнавали, що безготівкові операції за завищеними курсами укладались дуже рідко, неохоче дорогий долар купували і на готівковому ринку (в основному – позичальники для погашення валютних кредитів). Провокаційні котирування ставилися тільки з однією метою: щоб розхитати торги, які з літа застрягли в коридорі 8,11-8,12 грн/$.
Але, до слова, часто навіть такої провокації достатньо, щоб розбурхати компанії і громадськість. І саме цього сьогодні і побоюються сторонні спостерігачі: як тільки експортери, які отримали долари за свою сталь, зерно та іншу продукцію, побачать хоча б найменшу можливість дорожче продати валютну виручку в разі валютного ажіотажу, вони тут же почнуть притримувати заведену в країну ВКВ. За законом, на обов’язковий продаж 50% валютної виручки у компаній є до 90 днів. А от коли спекулянти відчують реальну нестачу долара, вони скористаються ситуацією на всі 100% і розгойдають курс «гривня/долар» по максимуму.
Щоб оцінити реальні передумови для зміни курсу долара на найближчі місяці, «Вісті» зважили всі «за» і « проти» курсових коливань цієї осені. Прикинули: скільки валюти ще може прийти в країну і скільки уряду доведеться заплатити за державними зобов’язаннями.
РЕЗЮМЕ
Обвал курсу гривні сьогодні невигідний нікому, крім спекулянтів, що заробляють на ажіотажі. Дуже сильно валютною стабільністю дорожить влада, якій треба виплачувати великі суми в доларах західним кредиторам. Збираючи долари під кожну зовнішню виплату, Нацбанк з Кабміном не дадуть їм подорожчати. Можливості для цього у них є: допоможуть і залучення нових позик за допомогою єврооблігацій, і надходження виручки від експортерів, і фінансова допомога Євросоюзу. Втім, це не означає, що курс гривні закріплять в одній точці і змусять його стояти. Зрештою, чиновники підуть назустріч МВФ, якому обіцяли вільний валютний ринок. Котируванням дадуть коливатися, але в міру – в рамках 8,1-8,3 грн/$.
ОЛЕКСАНДР ПЕЧЕРИЦИН: «СЕЗОННІСТЬ ВИЗНАЧИТЬ КУРС»
«Найближчим часом на курс гривні будуть впливати сезонні чинники: загальне зростання ділової активності, зростання обсягів імпорту енергоносіїв у країну, а також традиційне для початку осені зростання девальваційних очікувань з боку населення, – упевнений Олександр Печерицин, провідний економіст блоку фінансових ринків «Креді Агріколь Банку». – Якщо буде потрібно, то стабілізувати нацвалюту будуть, вводячи спецподаток на готівковому ринку і підвищуючи вимоги про обов’язковий продаж валюти експортерами».
ВОЛОДИМИР ФЕНЮК: «Девальвація гривні не передбачається»
«Нацбанк сформував золотовалютні резерви на достатньому рівні (не менше обсягу тримісячного імпорту). Тож в разі необхідності курс гривні на міжбанку будуть підтримувати за рахунок їх, – вважає Володимир Фенюк, експерт з валютних операцій казначейства «Банку Національний кредит». – Правда, поки реальних передумов для девальвації гривні я не бачу ні на безготівковому, ні на готівковому ринку. Попит на валюту з боку населення збалансований пропозицією».
АНАТОЛІЙ БАРОНІН: «НБУ МАЄ ВСЕ ДЛЯ СТАБІЛЬНОСТІ»
«Нацбанк володіє інструментами для забезпечення стабільності гривні в разі дестабілізації ринку, – вважає Анатолій Баронін, директор аналітичної групи Da Vinci AG. – Це і підвищення нормативу обов’язкового повернення валютної виручки експортерами, і посилення правил обміну валюти (у першому півріччі регулятор відійшов від оперативного втручання до адміністративного регулювання валютного ринку). Вважаю, у регулятора достатньо можливостей для утримання курсу на 8,2 грн/$».
Олена Лисенко
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
