Європа в поміч?


Європа в поміч?

Тривалі торговельні суперечки між Росією та Україною позначаються не тільки на двосторонніх відносинах. Потенційно третьою стороною конфлікту може стати ЄС. Як з’ясувалося, надавати Києву моральну підтримку в Європі почали відразу ж. Але поки важко сказати, чи може ця підтримка виявитися вагомішою, ніж просто моральна.
З того моменту, коли Україну залихоманило через проблеми з експортом на російському кордоні, не вщухають суперечки з приводу геополітичного сенсу того, що відбувається. На рівні урядів двох країн офіційна позиція не відходить далеко від тези “Ніякої війни немає”. Але, як вже писали “Подробиці”, вітчизняний політикум поспішив пов’язати те, що відбувається з можливим підписанням у Вільнюсі Угоди про асоціацію з ЄС. Втім, далеко не тільки вітчизняний.
Головним поясненням пильних перевірок українських товарів і раніше залишаються “процедурні моменти”, що не мають жодних політичних “відтінків”. “Прем’єри одностайно відзначили, що ускладнення при митному оформленні українських вантажів ні в якому разі не пов’язані з інтеграційними процесами в обох країнах”, – запевняв ще 20 серпня прес-секретар українського прем’єра Віталій Лук’яненко. Але при цьому в Кремлі визнали, що обкатка “ризикових” процедур на адресу українських постачальників є свого роду репетицією. “Російська митниця досі не ставила Україні високий рівень ризику, просто не бажаючи порушувати тих операційних зв’язків, які ще підтримуються в нашому економічному співробітництві. Але якщо Україна підписує угоду про асоціацію з ЄС і бере на себе зобов’язання сліпо виконувати всі норми європейського регулювання та без контролю пропускати європейські товари, це призведе до чергового реімпорту плюс до витіснення українських товарів, які не будуть витримувати конкуренції”, – роз’яснив ще 18 серпня радник Володимира Путіна Сергій Глазьєв. Реекспортні аргументи – аж до натяків на обмеження українських можливостей у зоні вільної торгівлі з країнами СНД – Москва озвучує не вперше. Але от “європейський” аспект цих заяв стурбував не тільки Україну.
Неофіційна і напівофіційна реакція Заходу на митні проблеми Києва не змусила себе чекати. Як і в багатьох інших випадках, одним з перших те, що відбувається прокоментував глава МЗС Швеції. “Росія починає тиху торговельну війну проти України, щоб блокувати її відносини з ЄС? Це може бути дуже серйозно”, – відразу ж занепокоївся Карл Більдт. У тому, що мова йде про методи економічного тиску не сумнівається і ряд європарламентарів. “Нещодавні дії російської влади проти України, зокрема, проти українського імпорту в Росію, абсолютно неприйнятні. Очевидно, що Росія хоче утримати Україну від зміцнення своїх відносин з Європейським Союзом. Як суверенна країна, Україна повинна мати повну незалежність вирішувати її зовнішню політику. Україна повинна мати право без будь-якого зовнішнього тиску підвищувати її відносини з ЄС, і Європейський Союз повинен підтримувати амбіції України в плані зближення з ЄС”, – висловився від імені фракції соціалістів Ханнес Свобода. Зайнятися підтримкою українських “амбіцій” в ЄП вирішили невідкладно. Планується, що українське питання, поряд із загостренням ситуації в Єгипті, обговорюватиметься на терміновому засіданні комітету з питань закордонних справ, наміченому на 28 серпня. “Ми також повинні оцінити політичні наслідки недавніх погроз з боку Росії, які можуть обмежити торгівлю з Україною у разі підписання країною Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС. Це – серйозний розвиток, який може кинути тінь на майбутній саміт у Вільнюсі”, – підкреслював значимість того, що відбувається глава комітету Елмар Брок.
Дещо більш м’яко, але все ж у дусі “Україні повинні забезпечити простір для самовизначення” стану справ встигли торкнутися і політики низки європейських держав, і Брюссель. “Україна повинна мати можливість розвивати тісні, в тому числі і економічні, відносини, як з Росією, так і з ЄС. Це повинні визнати і партнери України”, – закликали в німецькому уряді. А от міністр закордонних справ Литви російські дії визначив як “помсту”. Неприпустимим торговий тиск назвали і в Єврокомісії. “На думку ЄС, будь-яка економічна загроза з боку Росії, спрямована проти України і пов’язана з можливим підписанням країною Угоди про асоціацію з ЄС, є неприйнятною”, – відзначив 20 серпня представник ЄК Джон Кленсі.
Європейське занепокоєння в ситуації, коли нинішні і, можливо, майбутні економічні проблеми України готові пов’язувати з поглибленням інтеграційних процесів, можна зрозуміти. Не дивно, що Брюссель наполегливо пояснює, що підписання угоди не має призвести до появи будь-яких нових обмежень з боку “третіх осіб”. “Підписання Угоди про вільну торгівлю з третьою країною не може бути використано як виправдання для жорсткості митних процедур”, – вказав на “суверенний” пункт Кленсі. При цьому Європа не поспішає називати Україну зовсім вже безпроблемним торговим партнером – там не втомлюються закликати Київ переглянути концепцію утилізаційного збору. І все ж ЄС дотримується позиції “Проблеми вирішаться, а ми допоможемо, чим можемо”. Але багато залежить від того, що саме стоїть за цим “можемо”.
Поки офіційна позиція керівництва ЄС не виходить далеко за межі обіцянок спостерігати за подіями. “ЄС продовжуватиме стежити за ситуацією і підтримувати регулярний діалог на відповідному рівні з усіма зацікавленими сторонами”, – гарантував представник Єврокомісії. Одночасно симпатики України в Європарламенті наполягають на тому, щоб Брюссель діяв поактивніше. “ЄС не повинен бути лише спостерігачем, а й зацікавленою стороною. Цей акт ворожий не тільки щодо України, а й ЄС. Цілком очевидно, що ЄС повинен втрутитися і вжити швидкі дипломатичні та політичні дії, захищаючи Україну і її право вільного вибору. Європейська комісія і Зовнішня дипломатична служба ЄС досі були пасивні з цього питання. Подальша бездіяльність з боку ЄС призведе тільки до того, що Росія продовжить тиск і шантаж, можливо, зростаючі до саміту у Вільнюсі, і переслідуючи інших партнерів (членів “Східного партнерства” , – ред.) “, – йшлося у спільній заяві євродепутатів Елмара Брока та Яцека Царіуш-Вольського. Реакцію ЄС західна преса встигла охарактеризувати як “різке попередження” Москві. Однак на практиці, в умовах непідписаної угоди про ЗВТ з Євросоюзом (і то – майбутнє благополуччя українських експортерів в таких умовах ще вимагає доказів) Києву поки радять сподіватися на СОТ.
Механізми Всесвітньої організації торгівлі дійсно можуть допомогти у випадках асиметрії торгової політики. Власне, про це Україні нагадують не тільки в Європі, але і за її межами. “Сполучені Штати дуже ретельно спостерігають за розвитком ситуації. Ці питання, які Росія має до України і навпаки, повинні вирішуватися відповідно до вимог СОТ”, – прокоментував ситуацію посол США в Україні Джеффрі Пайетт. Фахівці допускають, що “митний” позов проти Росії в тій же Європі неодмінно підтримають. “Звертаючись до СОТ з приводу російських торгових перешкод, Україна може розраховувати на широку підтримку міжнародної спільноти, в першу чергу – Європейського Союзу”, – цитує Deutsche Welle експерта аналітичного центру Berlin Economics Рікардо Джуччі. Але, по-перше, розгляди у СОТ тривають довго, по-друге, за допомогою Всесвітньої торгової організації ще потрібно звернутися.
Раніше Київ уже декларував готовність разом з іншими країнами обговорити російський утилізаційний збір. Чи стане він формулювати персональний позов – питання, на яке уряд не поспішає давати відповідь. Якщо брати до уваги свіжі заяви керівництва Кабміну, теоретично ймовірність такого кроку залишається. “Ми закликаємо партнерів до справедливого застосування правил торгівлі на основі положень СОТ і існуючої угоди про зону вільної торгівлі між країнами СНД. Ми самі готові виконувати ці правила”, – заявив 21 серпня Микола Азаров. Але в той же час прем’єр відзначив, що “масштаб проблеми був занадто перебільшений”, а частина експортерів сама винна у своїх труднощах. “На жаль, частина українських компаній-експортерів не звернула належної уваги на посилені вимоги російської митниці. І саме з цього потрібно зробити висновки організаторам бізнесу. А нам потрібно зробити висновки з того, що взаємодія між митними органами сусідніх країн, що мають величезний товарообіг, виявилася далеко не на висоті”, – підсумував глава Кабміну. В умовах, коли сам Київ може і не планувати поглиблення “військового” дискурсу, обмеженими в маневрі залишаються і союзники України за кордоном. З іншого боку, далеко за межі несхвальних заяв ці союзники і не вийшли. Коли загострення пристрастей почало вщухати, в Брюсселі це непоміченим не залишили. “Неприйнятно прив’язувати Угоду про асоціацію до посилення митних процедур. Щасливий бачити, що ситуація заспокоюється”, – зазначав ввечері 21 серпня єврокомісар з питань розширення Штефан Фюле. Чи зійдуть “критичні” пориви прихильників євроінтеграції України незабаром нанівець, або конфлікт через торгівлі все-таки обернеться “окопною війною” до Вільнюського саміту – покаже лише час. Стартові позиції сторони позначили, але наступний етап “змагання”, схоже, тільки починається.

Ксенія Сокульска

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Європа в поміч?» на Finance.UA - 2.0
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.UA