12751
Чи варто зараз нести гроші у банки?
— Кредит&Депозит
Ставки високі
Український індекс депозитів, що розраховується в системі Thomson Reuters, вказує на нинішню середню дохідність 3-місячного внеску на рівні 17,2% в гривні, 6-місячного - 18,2%, річного депозиту - 18,6%. Це певний усереднений показник пропозицій 20 найбільших роздрібних банків країни.
Досить привабливі нині і валютні депозити. Покласти долар на 3 місяці в банки можна в середньому під 5,7%, півроку - 6,9%, а на рік - 8,2%. Розрахувати дохідність середнього депозиту в євро також нескладно. Для цього просто варто відняти приблизно 1,4 в.п. від дохідності долара.
І це лише середня температура ринку, яка і без того висока. Але ж зараз легко можна знайти і 23% дохідність за внеском у нацвалюті і 10-11% у доларі. Враховуючи нульову інфляцію в Україні та девальваційні настрої українців, такі величезні відсоткові ставки не можуть не викликати певних питань.
Причина високих ставок, перш за все, криється в невисокій ліквідності банківської системи. Нацбанк вважає за краще боротися з інфляцією та утримувати курс гривні від різких стрибків. Для цього йому потрібно обмежувати викид грошей в систему. Звідси - загострення конкуренції банків за кошти громадян, супроводжуване підвищенням відсоткових ставок протягом року.
... і це ще не межа
Нинішній рівень дохідності депозитів ще не досяг свого піку, стверджують самі банкіри. "У даний момент на ринку простежуються тенденції, які говорять про те, що найближчим часом спаду рівня ставок за депозитними продуктами не буде. Більше того, з великою часткою впевненості можна говорити про те, що ставки будуть і надалі коливатися", - прогнозує голова правління банку "Форум" Вадим Березовик.
Сприяти зростанню відсоткових ставок будуть як низька ліквідність банківської системи, так і девальваційні очікування, які додатково підганяють майбутні парламентські вибори. "Припускаємо, що найбільше зростання покажуть ставки в національній валюті. Індекс ставок в іноземній валюті залишиться практично незмінним", - вважає заступник голови правління УкрСиббанку Костянтин Лежнін.
У той же час рівень зростання ставок буде залежати від потреб в ресурсах кожної окремої фінустанови. Тому, ймовірно, що в низці банків дохідність внесків збережеться на нинішніх рівнях, адже тоді вони просто не зможуть знайти клієнтів на свої дорогі кредити. Але деякі фінустанови, напевно, будуть коректувати свою політику, "підганяючи" її під ринковий тренд.
"Можливе зростання середніх показників по ринку, що показує, що ті банки, які раніше не піднімали ставки, підтягуються до решти. В іншому випадку кредити стануть просто непродаваними. Адже покривати витрати на обслуговування пасивів, піднімаючи ціни на кредити, можна лише по окремих продуктах і секторах бізнесу", - пояснює заступник голови правління банку "Контракт" Павло Крапівін.
Безпечна щедрість
Але чи достатньо міцна банківська система, щоб прийняти на себе таке навантаження? На думку аналітика ІК "Трійка Діалог Україна" Євгенія Гребенюка, ресурсний "голод" банківської системи і високі відсоткові ставки аж ніяк не свідчать на користь банків. "На початку вересня НБУ вже почав видавати кредити рефінансування, і це тривожний дзвоник", - говорить він.
Втім, не всі експерти схильні до песимістичної оцінки банківських перспектив. "Безумовно, ставки за депозитами відбиваються на вартості кредитів, і не дають можливості кредитувати економіку країни. Але, тим не менш, краху банківської системи я не очікую", - заявив фінансовий аналітик Ерік Найман.
Звідки ж береться ця впевненість? Якщо повертатися в 2008 рік, то основним чинником кризи в банківській системі України стало падіння курсу гривні, яке призвело до масових неповернень валютних кредитів, які настільки щедро роздавалися до осені того року. На сьогоднішній момент загроза 60% девальвації таки бачиться малоймовірною.
На думку більшості незалежних експертів, курс гривні в найближчий рік не впаде нижче рівня 9 UAH/USD. Також, за інформацією "Дела", низка великих банків закладають в бізнес-план 2013 курсовий прогноз 8,50 гривень за долар. Повертаючись до порівняння з 2008 роком, не варто забувати, що того падіння економіки і високого рівня інфляції зараз теж немає.
Звичайно, заперечувати наявність певних проблем у банківської системи немає сенсу. Малоактивне кредитування не дозволяє банкам генерувати прибуток, проте масові банкрутства та мораторій на повернення внесків, мабуть, нереальні.
"Хоча кредитування в даний момент ведеться неактивно, терміни погашення кредитного портфеля, як правило, перевищують терміни залучення депозитів. Крім цього, залучені ресурси за депозитами можуть бути розміщені на ринку міжбанківських кредитів", - аргументує Вадим Березовик з банку "Форум". На даний момент, додає він, банки, залучаючи депозити на короткі терміни, накопичили "подушки" ліквідності, та для своєчасного виконання зобов'язань їх достатньо.
До того ж, якщо банк активно розвиває споживче кредитування, де ставки за кредитами на рівні 40-60%, то це сповна дозволяє йому покривати витрати на обслуговування депозитів. Що стосується валютних внесків, то, незважаючи на обмеженість кредитування у валюті, банки зараз мають можливість страхувати ризики через купівлю держпаперів, прив'язаних до долара.
Куди нести гроші
Як би там не було, питання безпеки вкладень все одно є пріоритетним для вкладників, незалежно від стану банківської системи. Високі відсоткові ставки традиційно асоціюються з високими ризиками, а розкид пропонованої дохідності в банків дуже істотний. Одні пропонують внесок у гривні під 23%, а інші - під 17%. Точно так само і валютний депозит можна знайти під 5%, а можна - під 11%.
Втім, банкіри радять не підходити до оцінки своїх ризиків настільки формально. Зв'язок високих відсоткових ставок з імовірним банкрутством далеко не очевидний, стверджують вони. "Окремі банки протягом багатьох років пропоную високі ставки, активно розвиваються і без проблем виконують свої зобов'язання перед вкладниками. Вважаю, що варто звертати увагу на цілу низку інших факторів, а не судити тільки за розміром ставки", - говорить Павло Крапівін.
За словами Вадима Березовика, причина розкиду ставок полягає в тому, що банки різною мірою залежать від ринку депозитів фізичних осіб. "Банки з більш консервативною політикою відносно відсоткових ставок за внесками фокусуються на інших інструментах, наприклад, на залученні коштів юридичних осіб або, якщо мова йде про банки з іноземним капіталом, на фондуванні материнських структур", - розмірковує банкір.
Експерти радять дивитися не тільки на рівень ставок, але також і на історію банку, показники діяльності, репутацію і позиції його власників. Останній фактор особливо важливий. Вибрати можна як "дочок" великих європейських банків, які пережили кризу і не згорнули бізнес в Україні, так і банки з українським капіталом, власники яких не вплуталися в судові розгляди або політику.
Валюта та терміни
Якщо питання з вибором банку вирішене, то останнє, що необхідно зробити - визначитися з параметрами депозиту. У період негативних очікувань економіки українці зазвичай переводять свої гривневі заощадження у валюту. Однак, на подив, зараз відтоку за внесками в нацвалюті не спостерігається. За даними НБУ, за 8 місяців депозити гривні виросли на 5,7%.
Чи говорить це на користь гривневого внеску? Відповідаючи на це запитання, ми будемо ґрунтуватися на зібраних раніше експертних прогнозах, згідно з якими в короткостроковій перспективі очікувати падіння курсу гривні нижче 9 UAH/USD не варто. Навіть якщо припускати 10% девальвацію нацвалюти, то за нинішніх ставок за гривневими депозитами на рівні 19-23% їх дохідність виявиться вищою від дохідності валютних внесків (7-10%). Валюта буде вигіднішою лише за сценарію 15% девальвації, тобто, при встановленні курсу на рівні близькому до 9,40 UAH/USD.
Ймовірно, беручи до уваги таку нехитру математику, українці активно користуються перевагами коротких внесків, продовжуючи їх раз за разом. Хоча при грамотному виборі банку за довгим депозитом можна отримати на 1-2% більше, ніж за популярними сьогодні 3-місячним і піврічним внесками. "Для вкладників зараз час дуже вигідних можливостей. У нас популярністю користується як короткий 30-денний депозит "30 плюс" з постійним доступом до коштів, так і "довгий" річний депозит", - резюмує Вадим Березовик.
"Дело" склало рейтинг найбільш дохідних депозитів, пропонованих сьогодні найбільшими банками України. Учасниками рейтингу стали фінустанови з найбільшими активами і впізнаваними роздрібними брендами. Рейтинг охоплює найпопулярніші на сьогоднішній день внески - з терміном 3 і 6 місяців.
Рейтинг дохідності гривневих депозитів фізосіб найбільших банків України
| Позиція | Банк | 3-місячний внесок у гривні | Позиція | Банк | 6-місячний внесок у гривні |
| 1 | Форум | 23% | 1 | Альфа-Банк | 23% |
| 1 | VAB Банк | 23% | 1 | Форум | 23% |
| 2 | Фінанси та Кредит | 21% | 1 | VAB Банк | 23% |
| 2 | Кредит Дніпро | 21% | 2 | Дельта Банк | 21,5% |
| 3 | Дельта Банк | 20,5% | 3 | 21% | |
| 4 | 20% | 4 | Кредит Дніпро | 20,5% | |
| 4 | Правекс-Банк | 20% | 4 | Брокбізнесбанк | 20,5% |
| 4 | Кредитпромбанк | 20% | 5 | Фінанси та Кредит | 20,3% |
| 5 | 19,5% | 6 | Укрсоцбанк | 20% | |
| 6 | 19,2% | 6 | 20% | ||
| 7 | ВТБ Банк | 19% | 6 | Правекс-Банк | 20% |
| 8 | 18,5% | 7 | Credit Agricole | 19,5% | |
| 8 | 18,5% | 7 | Промінвестбанк | 19,5% | |
| 9 | 18% | 8 | Укрексімбанк | 19% | |
| 9 | 18% | 8 | Хрещатик | 19% | |
| 9 | Credit Agricole | 18% | 9 | Ерсте Банк | 18,5% |
| 10 | Хрещатик | 17% | 9 | Надра Банк | 18,5% |
| 10 | Брокбізнесбанк | 17% | 10 | ПриватБанк | 18% |
| 11 | Райффайзен Банк | 16,75% | 10 | 18% | |
| 12 | ПУМБ | 16,7% | 11 | ПУМБ | 17,2% |
| 13 | УкрСиббанк | 16,5% | 12 | УкрСиббанк | 17% |
| 14 | 15,75% | 13 | Райффайзен Банк | 16,75% | |
| 15 | Укргазбанк | 15,5% | 14 | Universal Bank | 16,25% |
| 16 | ОТП Банк | 15% | 15 | ОТП Банк | 16% |
| 16 | 15% | 15 | Ощадбанк | 16% |
Джерело: інформація на сайтах банків
Рейтинг дохідності доларових депозитів фізосіб найбільших банків України
| Позиція | Банк | 3-місячний внесок у доларах | Позиція | Банк | 6-місячний внесок у доларах |
| 1 | Форум | 10,5% | 1 | VAB Банк | 10,5% |
| 1 | VAB Банк | 10,5% | 2 | Кредит Дніпро | 10,2% |
| 2 | Кредит Дніпро | 10,1% | 3 | Дельта Банк | 10% |
| 3 | Дельта Банк | 9% | 4 | Форум | 9% |
| 4 | Кредитпромбанк | 8,5% | 4 | ПриватБанк | 9% |
| 4 | ПриватБанк | 8,5% | 4 | Кредитпромбанк | 9% |
| 5 | Укргазбанк | 8% | 5 | Укргазбанк | 8,5% |
| 5 | Надра Банк | 8% | 5 | Надра Банк | 8,5% |
| 6 | Укрексімбанк | 6,6% | 6 | Альфа Банк | 8% |
| 7 | Альфа Банк | 6,5% | 6 | Хрещатик | 8% |
| 8 | Промінвестбанк | 6,25% | 7 | Укрексімбанк | 7,6% |
| 8 | Фінанси та Кредит | 6,25% | 8 | Фінанси та Кредит | 7,25% |
| 8 | Ощадбанк | 6,25% | 9 | Промінвестбанк | 7% |
| 9 | Universal Bank | 6% | 10 | Ощадбанк | 6,5% |
| 9 | Хрещатик | 6% | 10 | Universal Bank | 6,5% |
| 10 | Брокбізнесбанк | 5,5% | 11 | Брокбізнесбанк | 6,0% |
| 11 | Ерсте Банк | 5,25% | 12 | Ерсте Банк | 5,5% |
| 12 | Правекс-Банк | 5% | 12 | Правекс-Банк | 5,5% |
| 13 | ВТБ Банк | 4,5% | 12 | ВТБ Банк | 5,5% |
| 13 | Credit Agricole | 4,5% | 12 | Credit Agricole | 5,5% |
| 14 | ПУМБ | 4,3% | 13 | ПУМБ | 5,3% |
| 15 | ОТП Банк | 3,5% | 14 | ОТП Банк | 4% |
| 15 | Укрсоцбанк | 3,5% | 14 | Укрсоцбанк | 4% |
| 16 | УкрСиббанк | 1,5% | 15 | УкрСиббанк | 2,5% |
| 17 | Райффайзен Банк | 0,75% | 16 | Райффайзен Банк | 1,75% |
Джерело: інформація на сайтах банків
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
