2873
Коломойський претендує на надприбутки
— Енергетика
Зміна топ-менеджменту ПАТ "Укрнафта" не змогла кардинально поліпшити діяльність найбільшого вітчизняного нафтодобувника. Його рішення як і раніше відображають в основному інтереси приватних акціонерів на тлі погіршення виробничих показників.
Азотний рай Привату
На тлі проблем з ціною російського природного газу, з якими стикаються українські виробники азотних добрив, Дніпродзержинське об'єднання "ДніпроАзот" виглядає таким собі квітучим оазисом серед пустелі. За оцінками аналітиків, в 2011 році у ДніпроАзоту була найвища рентабельність у галузі - 25,6% (дані за січень-вересень). Для порівняння - належний державі Одеський припортовий завод працював набагато скромніше, на 9,7%.
І це при тому, що у одеситів немає витрат на транспортування аміаку і карбаміду, бо в районі порту Південний на території ОПЗ знаходиться термінал з перевалки рідких хімдобрив. Що в такому випадку говорити про інших учасників ринку: горлівський концерн "Стирол", черкаське сєверодонецьке і об'єднання "Азот" і Рівнеазот?
Всі ці 4 підприємства контролюються холдингом Group DF підприємця Дмитра Фірташа. Він відомий своїми партнерськими відносинами з російським ВАТ "Газпром", в 2006-2008 постачали природний газ в Україну через швейцарського посередника "RosUkrEnergo AG".
Нагадаємо, що в RUE структурам, пов'язаним з Д.Фірташем, належить 45%, а 50% - мають стосунок до керівництва Газпрому. Крім того, джерела в оточенні українського підприємця стверджують, що в 2010 російський Газпромбанк відкрив йому кредитну лінію більш ніж на 1 млрд дол. - частина цих коштів, ймовірно, пішла в оплату покупки Стиролу, а також сєверодонецького і черкаського Азотів.
Сам Д. Фірташ у квітні 2011 р. заявив, що домігся прямих поставок туркменського газу на свої хімпідприємства. Втім, офіційні дані Міністерства економічного розвитку і торгівлі свідчать, що це не так. За той період газ в Україну надходив по 280 дол./тис. куб. м, 296 дол./тис. куб. м і 297,58 дол./тис. куб. м для ЗАТ "Укргаз-Енерго", ТОВ "Газпромзбут України" і НАК "Нафтогаз України" відповідно.
Таким чином, вартість газу, що надходив для Укргаз-Енерго, підконтрольного RUE, не набагато менша від тієї, за якою Газпром продає його для державного монополіста в Україні. І це незважаючи на здавалося б настільки тісні ділові відносини росіян з власником Group DF. Варто відзначити, що і ОПЗ з травня 2010 року також перейшов на купівлю газу у структур Д.Фірташа, відмовившись від співпраці з Нафтогазом. Цілком очевидно, що в такій ситуації для виживання ДніпроАзоту потрібні нестандартні рішення.
І вони були знайдені власниками підприємства, акціонерами дніпропетровського Приватбанку Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим. Завдяки приблизно 43% участі в акціонерному капіталі ПАТ "Укрнафта" і фактичного контролю над цією найбільшою нафтовидобувною компанією вони змогли створити вертикально інтегрований хімхолдинг. При цьому Приват скористався прогалинами в українському законодавстві. Воно передбачає, що весь газ, що видобувається в країні компаніями з часткою держвласності 50% і більше, повинен продаватися населенню за фіксованими цінами через Нафтогаз. Ця норма стосується і Укрнафти. Але в жовтні 2010 року І.Коломойський і Г.Боголюбов здали ДніпроАзот в оренду Укрнафті, тобто по суті самим собі.
Хоча на папері все виглядає цілком пристойно - контрольний пакет акцій в нафтодобувачі належить державі. І тепер реалізацію отриманого газу Дніпродзержинське об'єднання може при бажанні пояснювати як використання ресурсів для власних виробничих потреб.
Навіть якщо допустити, що замість анонсованих поставок з Середньої Азії Д.Фірташ продає своїм підприємствам по 117 дол./тис. куб. м газ, отриманий в 2010-2011 від Нафтогазу в обсязі 12,1 млрд куб. м. за рішенням Стокгольмського арбітражного трибуналу - виходить, що ДніпроАзот отримує набагато дешевшу сировину для виробництва аміаку і карбаміду. Середня собівартість газовидобутку в Україні перебуває в межах 500-600 грн./тис. куб. м, або 62,5-75 дол./тис. куб. м. Звідси й така значна різниця в рентабельності ДніпроАзоту та інших учасників ринку.
Варто зазначити, що в 2011 Дніпродзержинське об'єднання припинило давати дані про виробництво Черкаському державному НДІ техніко-економічної інформації в хімічній промисловості. Але з урахуванням динаміки I кварталу можна припустити, що обсяги випуску аміаку і карбаміду приблизно відповідали 2010 році. У такому випадку, якщо взяти частку природного газу як 70% у собівартості при умовному витраті 1 тис. куб. м / тонна аміаку і карбаміду, отримаємо, що за 2011 І.Коломойський з Боголюбовим Г. "підняли" у Дніпродзержинську близько 221,715 млн дол. на карбаміді и 144,7 млн дол.. на аміаку "чистими".
Про свою і державну вовну
Втім, навіть ці показники не задовольняють співвласників групи "Приват". Як вже зазначалося, оціночні витрати природного газу на випуск карбаміду і аміаку на ДніпроАзот в 2011 р. становлять близько 1,1 млрд куб. м. Тоді як в 2011 р. Укрнафта видобула 2,147 млрд куб. м, у тому числі природного 1,657 млрд куб. м. Тобто в компанії все одно залишився надлишок приблизно 500 млн куб. м газу, не затребуваний Дніпродзержинським об'єднанням.
Раніше, в 2008-2009, газ Укрнафти йшов також черкаському Азоту, в той період належав власнику групи DCH Олександру Ярославському. Але в 2010 він продав підприємство Д.Фірташу. Тому компанії І.Коломойського довелося частину газу віддавати Нафтогазу за ціною, встановленою державою. Міркуючи теоретично, цей бізнес не може приносити прибутку, порівнянного з випуском добрив на тому ж ДніпроАзот. Оскільки енергетичні корисні копалини є національним надбанням і їх видобуток повинен працювати, насамперед, на державні інтереси. Керуючись цим, Національна комісія регулювання енергетики на 2011 рік встановила для реалізації газу Укрнафтою ціни, що дозволяють покривати її виробничі витрати.
Постановою від 23 грудня 2010 р. передбачено, що вартість газу, що видобувається Укрнафтою за договорами про спільну діяльність з компаніями "Regal Petroleum Corp. Ltd.", "Momentum Enterprises Ltd." і ТОВ "Надра-Інвест", складе відповідно 412 грн., 553 грн., 928 грн. за 1 тис. куб. м. Але компанія визнала, що це не відповідає її уявленням про рентабельність бізнесу і звернулася до судових інстанцій, вимагаючи визнати постанову НКРЕ незаконним. У результаті майже рік тому, у кінці листопада 2011 р., Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення НКРЕ. Заодно були визнані недійсними ціни на газ, що видобувається за договором з "Carpatsky Petroleum Corp."
Варто зазначити, що НКРЕ на 2012 р. встановила для Укрнафти ціни для реалізації державі газу за договорами з вищезгаданими компаніями на рівні попереднього року. Це означає, що і це рішення Комісії компанія І.Коломойського і Боголюбова Г. також буде заперечувати.
Нагадаємо, що, незважаючи на наявність контрольного пакета в акціонерному капіталі, держава в особі НАК "Нафтогаз України", Міністерства енергетики та вугільної промисловості та Кабінету міністрів протягом останніх років втратила важелі впливу на Укрнафту. Підтвердженням може слугувати хоча б той факт, що кілька років держава не могла отримати від компанії належні дивіденди. І тільки в кінці січня 2010 р. відбулися збори акціонерів, які затвердили розподіл чистого прибутку за 2006-2008 роки.
Крім того, Укрнафта раніше неодноразово судилася і з самим Кабінетом міністрів. Зокрема, в 2009 вона через все той же Окружний адміністративний суд Києва домоглася скасування урядової постанови про порядок проведення аукціонів з реалізації нафти, газоконденсату, природного і скрапленого газу.
За розрахунками керівника ТОВ "Консалтингова група А-95" Сергія Куюна, через продаж нафти на аукціонах за заниженими цінами Укрнафта в 2010 р. недоотримала близько 660 млн грн. доходу. Це значить, що не надійшли кошти і в держбюджет. Після цього прем'єр Микола Азаров в січні 2011 зажадав від Міненерговігілля забезпечити зміну менеджменту в компанії. Підставою стало погіршення виробничих показників - видобуток нафти за 2010 скоротився на 12,2%, до 2,216 млн тонн, газу на 17%, до 2,445 млрд куб. м.
Доручення глави уряду цього разу було виконано і в кінці лютого 2011 р. компанію очолив бельгієць Пітер ван Хекке. Крім того, на початку липня директором з розвідки і видобутку призначили Девіда Стюрта. Здавалося, прихід до управління Укрнафтою незалежних західних менеджерів повинен був збалансувати інтереси приватних акціонерів і держави.
Але виходить, що цього так і не сталося. Крім того, невиконаною залишилася завдання з подолання негативних тенденцій у видобутку. Так, вже за підсумками 2011 року зниження по нафті склало 6,2%, до 2,079 млн тонн, по газоконденсату - 28,4%, до 193,2 тис. тонн, по газу - на 12,2% до попереднього періоду. Незалежний експерт Валентин Землянський у коментарі Мінпрому зазначив, що проблемні питання, пов'язані з виробничо-фінансовою діяльністю Укрнафти, від імені держави повинен вирішити Нафтогаз як мажоритарний акціонер компанії.
Він також зазначив, що у випадку, якщо рішення Окружного адміністративного суду Києва буде підтверджено в апеляційній і касаційній інстанціях і набере чинності, це створить певний прецедент і для інших приватних газовидобувних компаній в Україні. За словами В.Землянського, поки самі дії постанови Кабінету міністрів про продаж газу власного видобутку населенню ніхто не скасовував.
"Здається, що якщо ми хочемо залучити приватних інвесторів у газовидобуток, необхідно вирішувати дане питання. Але краще, якщо це буде робитися за ініціативою згори, тобто рішенням уряду, а не з ініціативи знизу, через рішення судів за позовами компаній", - резюмував експерт.
Ігор Воронцов
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
