2745
Російський погляд на український "МММ"
— Валюта
Ситуація на роздрібному валютному ринку України нагадує картинку з 1990-х: біля пунктів обміну валюти з'явилися міняйли, які пропонують громадянам обміняти гроші за вигіднішим курсом. Обивателі, панікуючи через збереження заощаджень, у той же час кидаються в сумнівні афери. Яскравим штрихом до загальної картини став розквіт нового "МММ" Сергія Мавроді, проти якого українська влада поки не знайшла способів боротьби.
"Попереджаю: піраміди можуть бути небезпечні для вашого фінансового здоров'я", - свідчить реклама "МММ-2011", яка з початку вересня зустрічається в Києві повсюдно. На величезних білбордах, у поїздах метро, на зупинках громадського транспорту і навіть на асфальті розміщені координати фінансової піраміди "Мы Можем Многое".
Мавроді характеризує своє нове дітище як "глобальну касу взаємодопомоги" і "структуровану фінансову соціальну мережу": всі платежі здійснюються в електронному вигляді без участі юрособи-організатора. Люди купують і продають валюту за умовним курсом. "У "МММ" немає юридичної особи: ні офісу, ні банківського рахунку. Люди просто переводять гроші одне одному - без будь-яких умов, гарантій, обіцянок", - пояснив Мавроді українським ЗМІ принцип роботи нової піраміди. Він підтвердив інформацію, що з'явилася в пресі, про те, що чисельність армії нових вкладників становить сотні тисяч людей.
В Україні спробували заборонити цю діяльність, але зіткнулися з недосконалістю законодавства. Один з найбільших комерційних банків вирішив проблему по-своєму, заблокувавши платежі, пов'язані з "МММ". Депутат Верховної Ради від Партії регіонів, член парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності Василь Горбаль у коментарі "НГ" назвав дві причини популярності піраміди: "Високі доходи і реклама. Телебачення, запрошуючи Мавроді в ток-шоу, тим самим рекламує його піраміду. Він з телеекрану пропонує громадянам космічний курс валют, доходи в 20-30%. І, як у будь-якій країні світу, в Україні є люди, які зберігають гроші під подушкою, які клюють на цю принаду".
Економісти впевнені, що причина не лише в наївності і довірливості громадян, але в першу чергу - в спробі зберегти і убезпечити свої заощадження. Сумніваючись у стабільності гривні, українці почали міняти їх на долари і євро. З осені минулого року Нацбанк щомісячно фіксував перевищення обсягів купівлі над обсягами продажу іноземної валюти населенням. У серпні цього року був зафіксований рекордний показник: різниця склала 824 млн доларів. У той момент експерти відзначили, що Нацбанку доведеться за рахунок валютних резервів погашати ажіотажний попит, щоб утримати курс гривні на нинішньому рівні - 8 гривень до 1 долара.
Проте Центральний банк прийняв інші заходи: з 23 вересня обміняти валюту в Україні можливо тільки при пред'явленні паспорта, з якого знімають ксерокопії всіх сторінок. "Така норма прописана ще в Декреті про валютне регулювання від 1993 року. Просто раніше вона системно не застосовувалася. Зараз на розгляді Верховної Ради перебуває новий Закон "Про валютне регулювання" - як тільки він буде прийнятий, процедура обміну валют буде чітко регламентована", - розповів "НГ" депутат Горбаль. Він вважає рішення Нацбанку виправданим і своєчасним, оскільки фінансовий регулятор повинен був збити паніку, що підігрівалася спекулянтами, і завдати удару по тіньовому ринку, щоб не витрачати валютні резерви. "Ніяких об'єктивних причин для паніки щодо стабільності гривні немає. Населення хвилюється з двох причин - через світові прогнози про другу хвилю кризи і через неналежний інформаційний супровід реформ, що проводяться урядом. Не розуміючи, що насправді відбувається, окремі громадяни кидаються скуповувати іноземну валюту, інші несуть гроші в "МММ", - пояснив депутат.
Керівництво Нацбанку впевнене, що мети досягнуто: за декілька тижнів дії нових правил вдалося заощадити близько 500 млн доларів резервів, повідомив глава НБУ Сергій Арбузов. Його перший заступник Юрій Колобов уточнив, що на відміну від 1990-х дефіциту валюти немає.
Керівник економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, навпаки, вважає, що своїм рішенням НБУ не переміг тіньовий сектор економіки, а відтворив тіньовий ринок валюти. "Люди стали менше міняти гроші в банках і офіційних пунктах, тому що побоюються, що ксерокопії їхніх документів потраплять у чиїсь нечистоплотні руки. Копіюються всі сторінки, включаючи прописку. А всі чули про десятки видів афер з копіями документів. І тому громадяни найчастіше вдаються до послуг міняйл, які знову вийшли на вулиці. До речі, у них курс значно відрізняється від офіційно встановленого. І в цьому криється дуже складна проблема: Нацбанк встановлює свій курс, а тіньовий ринок, що з'явився, формує свій, диспропорція діє за принципом стисненої пружини, яка може вистрілити", - вважає експерт.
За його словами, адміністративними заходами неможливо змусити населення повірити у стабільність національної валюти. Але дії влади викликають все більше роздратування населення. Тим більше що в деяких випадках обміняти валюту стало неможливо: не у всіх відділеннях банків є ксерокси. А щодо іноземців ситуація взагалі незрозуміла, оскільки їхні документи не відповідають вимогам НБУ. Кримські ЗМІ повідомляють, що в складну ситуацію потрапили навіть службовці Чорноморського флоту, від яких крім паспорта потрібна довідка про доходи.
Настрої в суспільстві першим уловив наймолодший опозиційний політик, який раніше працював головою Нацбанку, Арсеній Яценюк. Він подав до суду позов проти рішення НБУ, зазначивши, що фінансовий регулятор порушує права громадян на конфіденційність персональних даних. "Ця постанова (НБУ, - ред.) ускладнює валютно-обмінні операції. Але найголовніше - провокує перехід таких операцій в тінь", - сказав Яценюк.
Асоціація "Український кредитно-банківський союз" теж заявила, що адміністративні заходи призвели "до посилення песимістичних очікувань суб'єктів валютного ринку і відродження його тіньового сегменту". Організація запропонувала владі встановити якийсь адекватний поріг - визначити суму, для обміну якої потрібно пред'явити паспорт. Раніше прем'єр-міністр Микола Азаров дотримувався такої ж думки, однак потім заявив, що уряд не має стосунку до регулювання валютного ринку, правила на якому Нацбанк встановлює на свій розсуд.
Тетяна Івженко
За матеріалами: Независимая газета
Поділитися новиною
