1994
Ъ: Іпотека будується ґрунтовно
— Нерухомість
Парламент спростив банкам стягнення застав при непогашенні клієнтами іпотечних кредитів, що видаються зараз, а також чітко врегулював правила їх майбутньої відсоткової політики. Ці норми могли б знизити ризики кредитування і, як наслідок, відсоткову ставку по позиках, однак дефіцит довгострокових ресурсів та корумпованість судової системи не дозволять банкам збільшити видачу нових іпотечних кредитів.
У минулий четвер у Верховній раді схвалили поправки президента до закону N2951-VI "Про захист прав кредиторів і споживачів фінансових послуг". Після набрання документом чинності його норми будуть поширюватися виключно на нові кредити. Зокрема, іпотека буде віднесена до споживчих позик, тому банки не зможуть видавати валютні позики на купівлю житла. Для виселення боржника з квартири достатньо буде рішення суду, при цьому банк зможе стягнути заставне майно за виконавчим написом нотаріуса.
Закон дозволяє банкам фіксувати ставку по кредиту (її розмір не можна буде змінювати в односторонньому порядку) або встановлювати її плаваючою. Значення плаваючої ставки банк зможе збільшувати або зменшувати згідно з підписаною угодою з позичальником, якого буде повідомляти за 15 днів. Розмір максимальної ставки повинен бути закріплений у договорі. За подання клієнтом неправдивої інформації для отримання позики йому загрожує відповідальність, включаючи позбавлення волі.
Банки зможуть піти на реструктуризацію кредиту аж до щорічного списання 0,5% суми залишку по кредиту. Збиток буде віднесено на валові витрати установи. При продажу квартири на публічних торгах організатор отримає право знизити ціну лота, але не більше ніж на 50% його початкової вартості. Організатора торгів вибирають органи державної виконавчої служби.
Юристи відзначають, що прийняті норми в першу чергу захищають права кредиторів. "У статтях просто поміняли місцями слова і дозволили виселяти з квартир людей, які втратили роботу і не можуть платити", - відзначив керуючий партнер юркомпанії "Кравець, Новак і партнери" Ростислав Кравець. У Житловому кодексі тепер є така норма: після прийняття кредитором рішення про стягнення переданого в іпотеку житла шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу банку звільнити житло протягом місяця з дня отримання вимоги, якщо сторонами не погоджено інший термін.
Ці норми могли б дозволити більш ніж двадцяти великим банкам активізувати видачу іпотечних позик, говорять учасники ринку. "Дійсно, якщо раніше можна було кредитувати і мати значні проблеми з вилученням майна, то тепер законодавчо багато питань зняті, - зазначив заступник керівника бізнесу обслуговування індивідуального клієнта Приватбанку Роман Негинський.- Зниження ризиків, які банки закладають у кредитні ставки, дозволило б знизити вартість позик".
Однак видимих змін на ринку не відбудеться - загальний портфель іпотечних кредитів буде і далі скорочуватися. За вісім місяців поточного року він вже зменшився з 81,4 млрд грн до 77,5 млрд грн. "Зараз більш актуальне питання ліквідності - є складності з залученням ресурсів на зовнішніх ринках. Відсутність довгострокових коштів для кредитування іпотеки не дозволить банкам стимулювати цей процес", - пояснює Негинський. Крім того, банкіри сумніваються в нормальній імплементації норм закону. "Ми не бачимо хорошого виконання практики навіть існуючого законодавства, - пояснює старший радник Альфа-банку Роман Шпек.- У нас є випадки, коли нотаріус описував одне і те ж майно як заставу в різних банках. Тобто проблема корупції цим законом не вирішена".
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
