3677
Головна проблема банківської системи - боржники, які прикриваються депутатськими значками
— Кредит&Депозит
Напередодні Дня банкіра голова правління ВТБ Банку Вадим Пушкарьов розповів "Коментарям" про ситуацію на українському банківському ринку, про те, чи можливе повторення кризи і що потрібно міняти в нашому законодавстві.
20 травня - День банкіра. Як зараз живеться банкам на хвилі очевидного несприйняття суспільством і ігнорування владою ваших інтересів?
Перш за все я хочу привітати колег по цеху з професійним святом і передати привіт всім боржникам. Ми, банкіри, вас пам'ятаємо, і ніколи не забудемо.
- Фінансовий сектор справді почав виходити з кризи?
Залежно від стану (але незалежно від розміру і позиції в рейтингу) банки можна розділити на декілька груп. У першій - фінустанови, які вже виходять з кризи. Вони змогли сформувати резерви, залучити ресурсну базу, зберегти своє ім'я і клієнтів і або вже почали кредитувати, або активно готуються до цього. До цієї групи входить топ-десять банків. Зрозуміло, за винятком банку "Надра" і Родовід Банку.
Друга, найбільш численна група, - фінустанови, що перебувають у постшоковому стані, але мають непогані шанси вийти з кризи. Вони зберегли платоспроможність, контроль над своїм кредитним портфелем, кадри, клієнтуру. Головна їх проблема - значний обсяг проблемних активів. Нарешті, третя група - це ті банки, чий портфель проблемних кредитів виявився непідйомним. Перед ними стоїть надзадача: або продатися, або знайти інвестора, або готуватися до ліквідації.
Яка вірогідність рецидиву кризи в банківському секторі?
В країні з нестабільною економікою, нестабільно працюючою промисловістю, колосальним тіньовим сектором, постійною зміною правил гри, якою є Україна, завжди зберігається можливість кризи.
В даний час вітчизняні банки не відчувають нестачі в ресурсі, але дуже обережно нарощують обсяги кредитування. Чому?
В банків, особливо першої двадцятки, ліквідності дійсно надто багато. У них є насущна потреба кредитувати, але питання - кого? На ринку гострий дефіцит позичальників, здатних задовольнити збільшені посткризові вимоги банків, які можуть похвалитися стабільним фінансовим станом, показати прибуток або як мінімум відсутність збитків. Таких клієнтів дуже мало, і довкола них зараз топчуться всі банки, що відновили кредитування.
Скільки фінустанов вже почали активне кредитування економіки?
З українських банків реальний сектор в великих масштабах кредитують лише держбанки - Укрексімбанк і Ощадбанк, а також Приватбанк. До категорії найбільш активних кредиторів можна віднести українські "дочки" російських банків - Сбербанку РФ, Внєшекономбанку, Альфа-банку, звичайно ж, ВТБ. Але знову-таки підкреслю: ми топчемося на одному полі, довкола одних і тих же позичальників, збиваємо ціни, балуємо клієнтів. Така ситуація не на руку кредиторам. Що стосується крупних фінустанов із західним корінням, вони поки що не ризикують нарощувати обсяги активних операцій, чекаючи дозволу материнських структур. У роздробі ситуація інша. В цьому сегменті найбільш активну позицію зайняли саме невеликі спеціалізовані українські банки, які просувають автокредитування, споживчі кредити, менше - іпотеку. За ними на цей ринок виходять російські і західні банки.
Чи можна говорити про те, що однією з перешкод до нарощення банками активних операцій є недосконалість законодавчої бази?
Безумовно. Чинником, що стримує кредитування, є страх банків перед значними неповерненнями кредитних коштів. Цю проблему потрібно вирішувати на законодавчому рівні. Напередодні виборів на хвилі популізму депутати підтримали зміни до законів, якими обмежувалися права банків щодо стягнення майна боржників, проблемних боргів тощо. В результаті в Україні процвітає відмінний бізнес: можна взяти, наприклад, 50 млн. грн. в кредит, 30 з них роздати юристам і в судовому порядку отримати дозвіл не повертати позику. Банківським співтовариством спільно з НБУ сьогодні підготовлено декілька законопроектів, які повинні все розставити по своїх місцях. Але, думаю, зараз ніхто не наполягатиме на введенні непопулярних заходів відносно боржників. Хоча головна проблема - великі боржники, багато хто з яких сидить в парламенті з депутатськими значками. Будучи тримачами основної маси боргів, вони прикриваються турботою про пересічних українців, але захищають перш за все власні інтереси. Якби банки знали, що їхні інтереси захищені, права гарантовані, обсяги кредитування, безумовно, збільшилися б.
Чи підтримуєте ви ініціативи НБУ щодо введення законодавчої заборони на валютне кредитування фізосіб і підприємств, що не мають валютної виручки, а також на дострокове зняття вкладів?
Можна вирішити валютне кредитування найбільш якісних позичальників - осіб, які мають стабільний підтверджений дохід, яким не страшні курсові коливання. Я підтримую обмеження по валютному кредитуванню малого і частково середнього бізнесу. Що стосується великого бізнесу, особливо галузей пріоритетного розвитку, я б дозволив кредитувати їх у валюті. Це дало б підприємствам можливість отримувати в достатній кількості недорогі ресурси. Що стосується заборони на дострокове зняття вкладів, я повністю підтримую цю ініціативу. Якщо банк бере на себе зобов'язання по терміновому розміщенню своїх коштів у вигляді кредитів, він повинен мати гарантії термінового розміщення ресурсу і з боку клієнта.
Зараз багато говорять про необхідність консолідації в банківській системі. Чи потрібні Україні невеликі банки?
На мою думку, малі банки мають масу переваг. Якість обслуговування там часто набагато вища, ніж в великих фінустановах. Вони обслуговують велику кількість дрібних і середніх підприємств, швидше підстроюються під ситуацію, швидше реагують на зміни. Тому я вважаю, не можна примусово збільшувати статутний капітал банків. Це суперечить принципам Базеля. Існує норма адекватності капіталу, яку повинні виконувати українські банки. До речі, вона навіть жорсткіша, ніж нормативи, що діють в розвинених країнах Західної Європи. І якщо банки виконують цю норму, до них не має бути претензій.
Чи розглядає ВТБ можливість купівлі банку на українському ринку?
- Сьогодні в Україні немає банку, який ми б хотіли купити. Головним чином, через стан фінустанов. Поки ми не плануємо виводити на ринок і інші нові структури під брендом ВТБ, наприклад той же пенсійний фонд або страхову компанію. Але цілком можливий вихід інших російських банків на український ринок через купівлю локальних фінустанов. Класична схема випереджаючого зростання - не еволюційний розвиток, а купівля готового бізнесу. Приклад такої стратегії - дії ВТБ Банку, який придбав в Росії Гута-банк, Трансбанк, веде операцію з купівлі БМ Банку і так далі. Думаю, деякі російські банки виберуть аналогічний сценарій розвитку бізнесу через купівлю банків в Україні. Перш за все цей варіант буде вигідним для тих, хто увійшов на цей ринок пізніше, але хоче зайняти на ньому значиме місце. Вважаю, скоро на українському ринку з'явиться ще два-три серйозні російські банки.
За оцінками НБУ, частка російського капіталу в загальній структурі всіх банків з іноземним капіталом зараз становить 24,5%. Яка частка українського банківського ринку може бути сконцентрована в руках російських інвесторів в найближчі три-п'ять років?
Можливо, вона не доросте до 50% від загального обсягу іноземного капіталу в системі, але може досягти значних показників. Звичайно, за умови, що регулятор не вводитиме якихось обмежень. Незважаючи на високу ризиковість, український ринок доволі привабливий. До речі, ризиковість, що лякає західних інвесторів, абсолютно не бентежить російські банки, які звикли працювати в схожих умовах.
Вадим Денисенко
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
