2299
Хлібні картки
— Фінтех і Картки
Минулого року вітчизняний картковий ринок практично за всіма параметрами продемонстрував упевнене зростання. При цьому за деякими показниками були перевищені навіть докризові обсяги.
Почастішали
Так, в 2010 р. власники платіжних карт здійснили з їх допомогою 692 млн операцій на загальну суму 450,7 млрд грн. Для порівняння: у 2009 р. з використанням "пластику" було проведено 590 млн транзакцій в цілому на 353,2 млрд грн.
"Основна тенденція минулого року полягає в тому, що люди почали частіше користуватися картками. За нашими даними, незважаючи на скорочення кількості карт, кількість операцій з їх застосуванням виросла", - говорить Антон Романчук, голова правління Українського процесингового центру.
Водночас, за його словами, в Україні на одну карту доводиться в середньому 3,5 транзакції на місяць, тоді коли навіть у країнах Центральної та Східної Європи - 5-7. Ще одна позитивна тенденція, яку фіксують учасники ринку, - це невелике збільшення частки безготівкових розрахунків із застосуванням карток.
Так, в 2010 р. на подібні платежі довелося 6,5% всіх операцій (у грошовому вираженні), тоді коли в 2009 р. цей показник був на рівні 5,5%.
"Якщо власник картки не знімає готівку, а здійснює платежі з її допомогою, для банку це подвійна вигода: не потрібно заряджати грошима банкомати і при цьому емітент карти заробляє комісійний дохід від еквайрингу. Зростання частки безготівкових платежів можна пояснити активним використанням клієнтами каналів інтернет-банкінгу", - говорить Романчук.
Примітно, що збільшилася кількість нетрадиційних для нашого ринку операцій. Так, за даними UPC, в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. на 50% збільшився обсяг операцій з внесення готівки на картковий рахунок через депозитні банкомати cash-in. При цьому загальний обсяг переказів з картки на картку виріс на 26%.
Крім того, Нацбанк рапортує, що за підсумками 2010 р. кількість активних платіжних карт на руках у населення збільшилася на 300 тис., до 29,4 млн шт.
Нагадаємо: за підсумками кризового 2009 р. цей показник скоротився майже на 10 млн шт. При цьому торішній приріст "пластику" був обумовлений активізацією випуску банками кредитних карт. Так, в 2010 р. кількість "кредиток" в обігу зросла на 431 тис., до 5,6 млн шт. Абсолютним лідером за приростом кількості активних карт в 2010 р. став ПриватБанк, який наростив їх емісію приблизно на 1,5 млн шт. В інших фінустанов показники набагато скромніші.
Крім ПриватБанку свої "кредитки" активно пропонують новим клієнтам такі фінустанови, як "Дельта Банк", банк "Російський Стандарт", "Банк Ренесанс Капітал" та ін. Водночас багато фінустанов готові видавати кредитні карти тільки чинним клієнтам.
"З осені минулого року активно пропонуємо кредитні карти нашим клієнтам за зарплатними проектами", - відзначає Євген Дем'янов, директор департаменту продуктів і маркетингу для приватних клієнтів "Райффайзен Банку Аваль".
Відзначимо, що багато великих гравців карткового ринку минулого року здавали позиції за обсягами емісії. Так, майже вдвічі зменшилася кількість активних карток Промінвестбанку, серйозні втрати поніс і "Райффайзен Банк Аваль".
"2010 р. пройшов під девізом приведення клієнтської бази у відповідність з реальністю. У нас були дещо завищені цифри. Ні для кого не секрет, що в портфелі кожного банку є неактивні рахунку і картки", - пояснює Дем'янов.
Банкоматний парк
У 2010 р. збільшилася кількість об'єктів інфраструктури карткового ринку - банкоматів і PoS-терміналів. Зокрема, банкоматна мережа зросла на 1225 пристроїв - до 30,2 тис. штук. Треба зауважити, що кількість банкоматів по системі в цілому не зменшувалася навіть у розпал кризи. Більше за всіх АТМ-машин за минулий рік встановив ПриватБанк.
Цікаво, що слідом за ним по кількості знову інстальованих банкоматів йде націоналізований Укргазбанк. Учасники ринку констатують надмірність кількості банкоматів, внаслідок чого багато хто з них завантажені не повністю, а значить, працюють неефективно. Саме тому цього року не очікується зростання кількості таких пристроїв.
"Банки, які першими почали встановлювати банкомати, зіткнулися з необхідністю їх заміни на увазі фізичного і морального зносу. Цей фактор буде гальмувати розвиток мережі в кількісному відношенні. Водночас є банки, які тільки виходять на ринок чи розширюють свою присутність, вони відкривають нові відділення і встановлюють там банкомати", - говорить Романчук.
Слід зазначити, що останнім часом банки розміщують більш функціональні банкомати, які вміють не лише видавати, а й приймати готівку.
"У нас великий парк так званих депозитних банкоматів, з їх допомогою готівкові кошти перетворюються на безготівкові на рахунках. Крім того, через банкомати можна здійснювати безготівкові платежі на користь юридичних осіб. Робляться подальші дії з розширення платіжних функцій. При цьому ми не бачимо необхідності збільшувати банкоматний парк в поточному році", - поділився планами Євген Дем'янов.
На ринку також є банки, які істотно скоротили свої банкоматні парки в 2010 р. Як правило, йдеться про фінустанови, які активно згортають мережі регіональних відділень. Так, з цієї причини Промінвестбанк демонтував 370 банкоматів, Сведбанк - 78. При цьому свої дії банкіри пояснюють необхідністю оптимізації карткового обладнання.
"Був час, коли банки штучно завищували кількість карток, банкоматів і терміналів, намагаючись додати собі додаткову вартість в очах потенційних інвесторів. Зайві банкомати - це додаткові витрати на інкасацію, технічне обслуговування, охорону, - пояснює Владислав Кравець, член правління Промінвестбанку. - Аналогічна ситуація і з терміналами: якщо в магазині стоїть наш термінал, а поряд ще три пристрої інших банків, і весь потік карток розмивається серед них, то який сенс там бути присутнім?".
Втім, якщо вірити даним НБУ, то в 2010 р. мережа PoS-терміналів збільшилася на 5,1 тис.шт., до 108,1 тис.шт. Йдеться про термінали, встановлені як у банківських відділеннях, так і в точках реалізації (супермаркетах, готелях, ресторанах).
Як відомо, за підсумками 2009 р. з метою економії банки демонтували приблизно 14 тис. таких пристроїв. Минулого ж року більше за інших PoS-терміналами оснащував нові точки реалізації державний Укрексімбанк.
Також активно в цьому напрямку працювали банк "Фінанси та Кредит" і ПУМБ. За словами Антона Романчука, нові термінали розміщуються головним чином у регіонах країни: "Раніше багато великі торговці не бачили сенсу приймати картки в регіональних підрозділах. Зараз вони переглядають свій підхід".
Термінальні війни
Примітно, що лідером зі згортання термінальної інфраструктури, за версією Нацбанку, став ПриватБанк. У самому банку цю інформацію спростовують.
"Це некоректна інформація. Якщо говорити про торгові PoS-термінали, то їх кількість залишилася приблизно на рівні 2009 р. При цьому по відділеннях кількість терміналів тільки зростала", - повідомили Бізнесу у ПриватБанку.
Так чи інакше, цей банк залишається лідером за кількістю встановлених PoS-терміналів - 45,3 тис. пристроїв, тоді коли найближчий переслідувач, "Райффайзен Банк Аваль", має лише 12 тис. терміналів.
Незважаючи на настільки істотну різницю в кількості пристроїв, дані фінустанови активно конкурують за обсягами прийнятих в точках реалізації карткових платежів, тобто за оборотами в грошовому вираженні.
"У нас позитивна динаміка за обсягами, ми хочемо її зберегти, при цьому не претендуємо на суттєве збільшення парку терміналів", - зазначив Євген Дем'янов. Джерело з карткового ринку повідомило Бізнесу, що за підсумками минулого року "Райффайзен Банк Аваль" навіть вперше випередив ПриватБанк за обсягами еквайрингових операцій.
"Така інформація на ринку є, - підтверджує Антон Романчук, - однак потрібно розбиратися в деталях: чи враховуються операції, коли через термінал банку розраховуються карткою цього ж банку". Справа в тому, що така інформація є закритою.
Карткові операції всередині банку бачить тільки сам банк. Нещодавно платіжні системи почали збирати подібні відомості, однак не факт, що банки-члени ці дані чесно показують. Відзначимо, що ПриватБанк є найбільшим емітентом карт, тому слід вважати, що його частка "внутрішніх2 операцій досить велика.
"От якщо "Райффайзен Банк Аваль" обігнав ПриватБанк із урахуванням внутрішніх транзакцій - це одна справа, якщо без них - зовсім інша", - міркує пан Романчук. У свою чергу, в самому ПриватБанку переконані у власному лідерстві. "Вони нас не могли обігнати в принципі, тому що чудес не буває. У них (у "Райффайзен Банку Аваль") набагато менше торгових терміналів. Навіть якщо вони більш ефективні, то аж ніяк не в рази", - повідомив Роман Негинський, керівник бізнесу по роботі з торговельними підприємствами ПриватБанку. За його словами, в магазинах мережі
"Фуршет" обидва банки присутні на рівних.
У "АТБ-Маркеті", одній з найбільших продуктових мереж, і "МЕТРО Кеш енд Керрі" - тільки ПриватБанк. У супермаркетах побутової техніки лідирує Приватбанк.
Водночас Негинський визнав: "Райффайзен Банк Аваль" обходить нас з ряду ресторанів. Наприклад, в мережі "Світова Карта" стоять в основному їх термінали. Однак ресторанний бізнес не становить великої частки в загальному обороті. Основні сегменти - це продуктові супермаркети, побутова техніка і одяг".
Як стало відомо Бізнесу, нещодавно одна з найбільших продуктових мереж "Ашан" за підсумками тендеру обрала для обслуговування платіжних карт ПриватБанк. Хоча досі в більшості кас магазинів цієї мережі встановлені PoS-термінали "Райффайзен Банку Аваль". Проте цю інформацію підтвердили в ПриватБанку.
"Нещодавно ми виграли тендер на еквайрінгове обслуговування всіх магазинів цієї мережі. Через місяць-два терміналів "Райффайзен Банку Аваль" там не буде", - сказав Роман Негинський.
Водночас в прес-службі "Райффайзен Банку Аваль" повідомили, що "нічого не чули про тендер і зміну свого статусу".
Головний бухгалтер мережі "Ашан" Ігор Фурда повідомив Бізнесу наступне: "Нічого не можу сказати - це думка Привату. Мають право - у них своє бачення. В "Райффайзен Банку Аваль" - своє, у нас - своє. Зараз ми працюємо з еквайрингу з обома банками. Постійно ведемо переговори з ними. З ПриватБанком ми тільки починаємо працювати - обговорюємо все, притираємося, придивляємося. Я не думаю, що ми будемо припиняти роботу з "Райффайзен Банком Аваль". Розглядаємо пропозиції й інших банків. Домовитися тільки з одним банком - наперед програшний варіант".
Як вже писав БІЗНЕС, постанова Кабміну №878 від 29.09.10 р. зобов'язує торговців, що використовують у відповідності з законом реєстратори розрахункових операцій (РРО чи касові апарати), приймати до оплати платіжні карти. При цьому великі торговці повинні виконати вимогу постанови вже до 1 липня поточного року.
Інші, більш дрібні точки реалізації, - до початку 2012 р. За оцінками учасників ринку, в рамках програми примусової терміналізації будуть встановлені приблизно 300 тис. пристроїв вартістю $60-90 млн. І значну частину цих витрат понесуть безпосередньо торговці.
Дивне поруч
Карткові шахраї почали використовувати примітивні способи крадіжок коштів з карткових рахунків. За інформацією Української асоціації банків - членів платіжних систем (ЕМА), 28 грудня 2010 р., перед новорічними святами, у столичному ТРЦ "Караван" був встановлений фальшивий банкомат.
На відміну від раніше відомих випадків шахрайства, коли для зчитування інформації застосовувалися накладки на кард-рідери і накладні клавіатури, цього разу шахраї просто встановили муляж банкомату.
Потенційних жертв заманювали рекламою про можливість безкоштовного зняття готівки. Інформація про те, під брендом якого банку працював псевдобанкомат, не афішується. Як з'ясувалося, банкомат-пустишка мав корпус стандартної АТМ-машини виробництва відомої американської компанії.
Муляж також був оснащений кард-рідером (для зчитування інформації з магнітної стрічки картки) і клавіатурою (для виявлення PIN-коду).
Усередині банкомату перебував комп'ютер, який фіксував інформацію і через інтернет передавав її зловмисникам. Коли клієнт вставляв карту і вводив пароль, на дисплеї банкомату з'являлося повідомлення про те, що операція не може бути здійснена з технічних причин.
На момент, коли підробка була виявлена правоохоронними органами, в "банкоматі" побувало більше 3 тис. карток. Як запевняють у ЕМА, завдяки злагодженим діям банків - членів платіжних систем, спроб здійснення шахрайських операцій не зафіксовано по жодній з "засвічених" карт.
Олександр Карпов, директор української міжбанківської асоціації банків - членів платіжних систем
- В якості основної тенденції минулого року я б виділив різке збільшення кількості безготівкових карткових транзакцій.
За нашою інформацією, цей показник виріс на 4 п.п., до 17,5% від загальної кількості операцій. Люди набагато частіше стали використовувати карти, оборот в розрахунку на одну карту істотно виріс. Якщо говорити про динаміку кількості "пластику", то нинішній обсяг активних карт (приблизно 30 млн шт.) - оптимальний для ринку.
Думаю, цей показник не буде змінюватися до початку активного роздрібного кредитування шляхом випуску "кредиток". Дуже дратує, що останнім часом сповільнилося зростання кількості PoS-терміналів. Проте є надія, що напередодні Євро-2012 ситуація зміниться.
Тим більше що постанова Кабміну (яка зобов'язує торговців встановлювати термінали) була ухвалена тільки на початку IV кварталу минулого року. Водночас я не можу ходити по торговим точкам, розмахуючи текстом постанови, мовляв, шановні, поставте PoS-термінали!
Олександр Гришко, заступник голови правління Ощадбанку
- Ми штучно стримуємо емісію карток - призупинили темпи реалізації зарплатних проектів, ну і паралельно позбавляємося від сміття (непрацюючих карт).
Низька активність пояснюється переведенням карткових транзакцій на власний процесинговий центр. Цей процес плануємо завершити до осені поточного року. Справа в тому, що чинний процесинг у нас старенький і слабенький.
Його потужності настільки обмежені, що ми боїмося давати йому додаткове навантаження - може просто не витримати. Ми активно змінюємо старі банкомати на нові, тому мережа не збільшується. Можу сказати, що у нас є близько 500 непрацюючих старих банкоматів: одна-дві транзакції - і в ремонт.
Можна вважати, що їх немає. Ось у поточному році будемо їх міняти. Минулого року ми активізували роботу в сфері торговельного еквайрингу. Плануємо продовжувати цю діяльність. Зараз досить ніш, які можна легко освоїти.
Дмитро Гриньков
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
