Платіжна смута


Платіжна смута

Вітчизняні банки лобіюють нові правила гри для міжнародних платіжних систем Visa і MasterCard. Якщо правила почнуть діяти, комісії за користування картками можуть знизитися і для кінцевих споживачів.

Українські банки бунтують. Останні два роки міжнародні платіжні системи (МПС) Visa і MasterCard систематично підвищували тарифи, прив'язані до обороту по картах, а також деякі інші платежі (за отримання ліцензії, чіпову сертифікацію, за оцінку системою відповідності банку стандартам ризик-менеджменту) для банків-емітентів карт цих платіжних систем. Порадившись, банкіри дійшли до висновку, що скоротити їх витрати може лише закон, який змусить іноземців рахуватися з думкою банківського співтовариства. Так, влітку в парламенті були зареєстровані два законопроекти (№6465 і №6466) авторства народного депутата Юрія Полунєєва, покликані врегулювати роботу міжнародних платіжних систем в Україні. Крім того, в кінці квітня Нацбанк вніс свої коректування в роботу платіжних систем в країні - постановою №223 затвердив новий порядок емісії і використання платіжних карт. Регулятор передбачив можливість розрахунків платіжними картами і оплати комісій платіжним системам лише в гривні.

У свою чергу МПС новим правилам гри не зраділи. "Криза 2008 року змусила регуляторів усвідомити важливість забезпечення безпеки фінансової системи для функціонування всієї економіки країни, і в результаті держава почала робити активніші дії з її регулювання. Visa підтримує розвиток законодавчої бази, спрямованої на розвиток ринку безготівкових платежів на принципах вільної конкуренції, відкритості і прозорості, без зайвого контролю і обмежень", - говорить PR-менеджер компанії Visa Ганна Сердюк.

Причина в тарифах

Ринок платіжних карт в Україні почав формуватися в 1996 році, коли українськими банками були емітовані перші карти MasterCard International і Visa International. Зараз ці оператори займають майже 90% вітчизняного ринку платіжних карт (близько 60% належить Visa, 30% - MasterCard). Не дивно, що на прохання конфіденційного заявника і деяких депутатів (по суті, на користь банків) Антимонопольний комітет України (АМКУ) почав розслідування стосовно монопольного становища компаній і їх змови. До речі, подібне розслідування в 2008-му проводила Європейська комісія, яка вважає, що системи неправомірно збільшили ціни для споживачів, нічого не запропонувавши натомість. Тоді MasterCard і Visa погодилися понизити оплату внутрішньоєвропейських платіжних операцій майже в два рази - до 0,2% від суми переказу по дебетових картах. Торік антимонопольне відомство Угорщини оштрафувало Visa і MasterCard, зобов'язавши їх виплатити по 2,6 млн доларів за картельну змову в області обслуговування банківських карт, що негативно позначилося на здоровій конкуренції.

Експерти відзначають, що мета звернення до АМКУ - не стягнення штрафу, а зниження тарифів МПС, які останні два роки синхронно підвищувалися. Наприклад, за даними Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем (ЕМА), з 2006-го тарифи Visa зросли в два-три рази. До того ж в порівнянні з 2006 роком в 2009-му вартість обслуговування кожної гривні в обороті (кожної операції) по картах МПС збільшилася мінімум наполовину. А вартість окремих плат, наприклад, за ліцензування діяльності банку як еквайєра, підвищилася в п'ять разів - з 50 тис. до 250 тис. доларів. Банківське співтовариство, окрім питання зростання тарифів, схвилювало і те, що MasterCard почав додавати в тарифікований обсяг операцій транзакції банку у власній мережі (у терміналах, банкоматах і т. д.).

"Є квартальна плата за використання карт в міжнародному режимі, за локальні карти, за внутрішні операції, а останнім часом банки почали платити ще і "за повітря". Поширення тарифікації на обсяг внутрішньобанківських операцій необґрунтоване, адже до них система не має ніякого стосунку ні технологічно, ні організаційно, ні з точки зору здорового глузду", - пояснює директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем (ЕМА) Олександр Карпов.

Експерти вважають, що за останній рік банки-члени МПС переплатили компаніям Visa і MasterCard близько 25-30 млн доларів. "Лише чотири великі банки за останній рік заплатили за еквайрингову ліцензію мільйон доларів", - повідомив Карпов. Зростання витрат змусило банки активно лобіювати нове регулювання роботи МПС в Україні - на законодавчому рівні.

Така ситуація на руку вітчизняним платіжним системам, які досі не могли скласти конкуренцію МПС, бо не володіли підтримкою банківського сектора. Проте підвищення тарифів МПС змусило банки звернути увагу на внутрішньоукраїнські системи. Зараз система "УкрКарт" веде переговори з держбанками про масштабну емісію своїх карт. А вони, до речі, випускаються за міжнародними стандартами, тобто їх обслуговування не вимагає встановлення додаткового обладнання, як того вимагають карти Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП).

"Сьогодні в міжнародному масштабі йде впорядкування діяльності МПС на національних територіях. Ніхто не може сказати, яка система домінуватиме в нашій країні через три-чотири роки. Ми можемо і повинні конкурувати на її території з МПС, а за межами України - використовувати можливості карт міжнародних платіжних систем", - рахує Карпов.

Нові правила гри

Законопроект №6465 вносить зміни до двох закону ("Про платіжні системи і переказ коштів в Україні" і "Про Національний банк України"). У пояснювальній записці до проекту наголошується, що частка внутрідержавних платіжних операцій в гривні, які ніяк не пов'язані з міжнародними розрахунками, становить 99,3% від загальної кількості операцій. За них українські банки відповідно до правил міжнародних карткових платіжних систем щороку платили протягом 2008-2009 років платіжним організаціям (нерезидентам України, без стягнення податків з їхніх доходів в Україні) понад 50 млн доларів комісій в іноземній валюті. На думку автора проекту, це наслідок того, що проведення маршрутизації операцій і обчислення клірингових позицій виконується юридичними особами-нерезидентами, які тарифікують свої послуги в доларах США і євро.

У результаті законопроект №6465 передбачає такі зміни: НБУ пропонується встановити вимоги, яким повинні відповідати платіжні системи і системи розрахунків, і здійснювати оцінку систем з врахуванням цих вимог. У документі визначені й основні принципи здійснення оверсайту (нагляду) платіжних систем і основні права Національного банку при здійсненні оверсайту. Передбачається також ведення Нацбанком реєстру платіжних систем і систем розрахунків в Україні, їх членів/учасників. Крім того, передбачається розробка правил операцій, що здійснюються на території нашої країни. Причому брати участь в розробці цих правил буде Платіжна рада, до якої увійдуть представники ринку (тобто банкіри). Полунєєв вважає, що це сприятиме реальній незалежності українського платіжного простору і дієвому контролю профільних установ за його функціонуванням.

Ще однією новиною є пропозиція стягувати з фінустанов комісії за операції з картками виключно в гривні, а не в доларах і євро, як зараз. І найголовніше - проектом передбачено створення клірингової установи-резидента (підрозділ, який, за отриманою від процесингового центру інформацією, формує клірингові звіти для проведення взаєморозрахунків між учасниками платіжної системи, здійснює управління емісією, веде електронний документооборот).

Теоретично це повинно сприяти здешевленню розрахунків усередині країни. Тим часом законопроект не передбачає переходу на єдиний процесинг, який має бути розташований в Україні. Учасники ринку говорять, що було б логічно, аби транзакції не виходили за межі України, як це відбувається зараз, коли кожна операція, здійснювана з картою, йде через процесинг, що розташований поблизу Лондона.

Другий проект (№6466) спрямований на стимулювання безготівкових платежів. Положення законопроекту забороняють торгівельним організаціям позбавляти покупців можливості розраховуватися за покупку платіжною картою, а також зобов'язали податкові органи стежити за встановленням POS-терміналів і проведенням платежів через них. В разі відсутності терміналів пропонується штрафувати недбалих торговців у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів. Крім того, якщо цей законопроект ухвалять, МПС втратять право розміщувати на емітованій усередині країни платіжній карті лише одну торгівельну марку. Хоча вже зараз є приклад добровільного кобрендингу: українська платіжна система "УкрКарт" випускає карту УкрКарт-maestro спільно з системою MasterCard.

Великі гравці проти

"Ми вважаємо реєстрацію вказаних законопроектів передчасною. У існуючій редакції законопроекти 6465/6466 і постанова НБУ №223 ущемляють право вибору українських споживачів і банків, обмежують конкуренцію на ринку", - відзначає Ганна Сердюк.

На її думку, ухвалення законопроектів призведе до збільшення вартості послуг для банків і споживачів. Аналогічні прогнози робить і генеральний менеджер MasterCard Europe в Україні Сергій Равняго. Крім того, він вважає, що проекти містять низку порушень - не лише українського законодавства, але і зобов'язань України перед СОТ, а також взаємно погоджених політичних намірів нашої країни з ЄС в рамках "Європейського сусідства".

Позиція МПС зрозуміла: з початку кризи кількість всіх емітованих в країні карт значно зменшилася (на 23,2%), що неминуче позначилося б на їхньому прибутку, якби компанії не підвищували тарифи для банків. Системи спочатку агресивно поставилися до новин. Так, Сергій Равняго навіть звернувся в юридичну компанію Baker & McKenzie, яка провела аналіз постанови НБУ №223 і визнала її такою, що його порушує низку українських законодавчих норм і міжнародних правил. Цей звіт був направлений в Мін'юст як доказ того, що постанова не має бути зареєстрована.

Більшість банкірів, як і очікувалося, підтримали законодавчі новини. Виняток становили найбільші емітенти - Приватбанк, "Райффайзен Банк Аваль" і Укрсоцбанк. Швидше за все, з лідерами ринку платіжних карт системи домовилися в індивідуальному порядку про зниження тарифів в обмін на критику законопроектів Полунєєва.

"Ідея національного платіжного простору назрівала давно і нарешті отримала свою практичну законодавчу ініціативу. Це нововведення позитивне для українських банків, оскільки прискориться платіжний цикл, посиляться позиції вітчизняних банків у визначенні і регулюванні правил гри на національному ринку, і як наслідок, оптимізуються витрати на ведення карткового бізнесу усередині країни", - підкреслив начальник управління карткового бізнесу Астра Банку Сергій Головань.

Зараз законопроекти Полунєєва активно обговорюють учасники ринку і міжнародних платіжних систем. Документи мають великі шанси на прийняття, але навряд чи в тому вигляді, в якому вони були подані до парламенту. Адже піти від монополії МПС навряд чи вийде: вітчизняні платіжні системи неконкурентоспроможні, і максимум, на що зможуть розраховувати банки, - це лояльніші умови тарифікації (тобто на зниження платежів системам). Правда, це зовсім не гарантує зменшення комісій для клієнтів-власників платіжних карт.

"Для емітентів, поза сумнівом, видаткова частина буде оптимізована. Проте чи спроектують банки цю оптимізацію на подальше здешевлення вартості обслуговування карт для клієнтів, чи вважатимуть за краще отримувати додатковий прибуток - залежатиме від політики конкретного банку-емітента", - говорить Головань.

Експерти вважають, що якщо законопроект до часу голосування у Верховній Раді втратить навіть більшість своїх пунктів, головне вже сталося: почалася конкурентна боротьба за частку ринку між вітчизняними і міжнародними платіжними системами. Аби не втратити свої позиції, МПС доведеться понизити тарифи, що може статися вже в кінці нинішнього року.

Наталія Богута

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Фінтех і Картки
Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Платіжна смута» на Finance.UA - 2.0
В Контексті Finance.UA