2003
Аферистів розкодують
— Кредит&Депозит
Кабмін збирається розширити інформаційні можливості українських бюро кредитних історій. Минулого тижня уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроект №6483, що відкриває їм доступ до Державного реєстру фізичних осіб ДПАУ, в якому зберігаються дані про ідентифікаційні коди українців.
"Маючи таку можливість, бюро зможуть значно краще, ніж раніше, ідентифікувати позичальника на запит банку. Працюючи з податковим реєстром, можна перевірити практично всю інформацію, яку у фінустанову подає його клієнт: від імені і місця проживання до доходів і майна", - повідомила голова правління Першого всеукраїнського бюро кредитних історій Антоніна Паламарчук. Згідно з чинним законодавством податкова інформація не може надаватися без згоди фізособи, тож з позичальника братимуть відповідну розписку.
В разі прийняття законопроекту в нинішній редакції ДПАУ зобов'яжуть надавати бюро дані щодо кожного окремо взятого запиту (кредитні бюро не отримають права прямого доступу до податкової бази).
"Безумовно, ця інформація видаватиметься на платній основі. Правда, поки рано говорити, скільки саме вона коштуватиме. Після прийняття законопроекту і підписання його Президентом тарифи мають бути затверджені постановою Кабміну. Власне, стягування плати - це нормальна практика, аналогічним чином ми зараз працюємо з МВС, коли нам потрібно перевірити паспорти позичальників", - розповіла глава правління Міжнародного бюро кредитних історій Ірина Миколаєнко. Як тільки бюро почнуть надавати банкам дані з податкової, вони обіцяють підняти вартість своїх послуг для фінансистів. Правда, якщо їм вірити, то розцінки зростуть рівно настільки, скільки вони заплатять фіскалам.
"На сьогоднішній день вартість обробки одного запиту банку про позичальника коливається в дуже широкому діапазоні - від 8 до 50 грн. І залежить вона від того, скільки історій бюро готує для тієї чи іншої фінустанови", - пояснив ситуацію директор Українського бюро кредитних історій Богдан Пшеничний.
Опитані експерти позитивно оцінили кабмінівський законопроект. "Він дозволить якщо не викорінити, то значно скоротити кількість випадків шахрайства при кредитуванні фізосіб", - підкреслила Антоніна Паламарчук. "На сьогоднішній день кредитування за сфабрикованими податковими довідками - досить поширене явище. У кожній сотій позиці можна знайти ознаки шахрайства", - доповнив її Пшеничний.
Фінансисти умовно ділять кредитних шахраїв на дві групи. До першої відносять спритних людей, які підроблюють податкові довідки про доходи через те, що роботодавці виплачують їм зарплату "в конвертах" і за справжньою довідкою вони не мають анінайменшого шансу на банківське кредитування. Зазвичай такого роду позичальники сумлінно гасять кредити. Друга група - це досвідчені аферисти: вони отримують позики за підробленими документами і від самого початку не збираються їх повертати, прагнучи відразу зробити все, щоб залишити банк з носом. Сьогодні, щоб виявити шахраїв, фінансисти досить часто користуються нелегальними базами даних ДПАУ, які "гуляють" по ринку.
За останні декілька років кредитні бюро допустили до податкових баз даних майже у всіх країнах Євросоюзу (Німеччина, Франція, Італія, Іспанія і ін.) і багатьох державах світу.
"Наприклад, в Казахстані і Литві банки взагалі перестали вимагати у позичальників довідки про доходи, бо ця інформація автоматично надається бюро", - відзначила Антоніна Паламарчук. Але в Україні практику надання претендентами на кредит довідок про доходи не зживуть навіть після прийняття законопроекту Кабміну. Просто фінансисти перевірятимуть ще раз їх через кредитні бюро в ДПАУ.
Експерти практично не сумніваються в прийнятті Верховною Радою законопроекту уряду. По-перше, він спрямований проти шахрайства, з яким чиновники активно борються, а по-друге, Кабмін на сьогодні має сильне "регіональне" лобі в парламенті.
Довідка
На сьогоднішній день в Україні функціонують п'ять Бюро кредитних історій: ТОВ "Українське бюро кредитних історій" (засновниками є Приватбанк і підконтрольна йому компанія BigOptima), Перше всеукраїнське бюро кредитних історій (30 фінустанов), Бюро кредитних історій (Альфа-банк), БКІ "Російський стандарт" (банк "Російський стандарт") і Міжнародне бюро кредитних історій (Національна асоціація кредитних спілок України, інвестиційно-фінансова група "ТАС" і ісландська компанія Creditinfo Group).
Ольга Левкович
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
