Заслужений відпочинок — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Заслужений відпочинок

Казна та Політика
4490
В політиці - як в шоу-бізнесі: не встигнеш схаменутися, а вже забутий. Аби не потрапити на звалище історії, політичні діячі на пенсії відкривають іменні фонди і об'єднуються "за інтересами". "ВД" поцікавилася, чим в Україні займаються політичні VIP-пенсіонери.
Парадний вхід фонду Леоніда Кучми відкривається лише під час офіційних заходів. В інші дні сюди потрапляють через невелику хвіртку у високому дерев'яному заборі. Але вона теж негостинно закрита. Перш ніж відкрити замок, охорона ретельно перевіряє, чи чекають на відвідувача по той бік забору. Другий президент України тримається на відстані від публіки, і це добре відчувається навіть в атмосфері довкола будівлі його доброчинного фонду.
Віднедавна робота тут була основним заняттям Леоніда Даниловича. При Вікторі Ющенку йому не доводилося брати участь в державній діяльності. Спілкування двох керівників країни обмежувалося офіційними поздоровленнями з днем народження. Але після зміни президента у Леоніда Кучми з'явилися нові завдання. Нещодавно він відправився на Кубу як офіційний посланець Віктора Януковича. Там протягом трьох днів брав участь в офіційних заходах і зустрічах від імені України.
Після чого… поїхав відновлювати сили і "пити воду" за кордон. Ймовірно, в очікуванні нових навантажень. Коли кореспондент "ВД" розмовляв з його помічником, Леонід Данилович дзвонив, щоб поцікавитися подіями в Україні. У своїх попередніх інтерв'ю Кучма стверджував, що не дивиться політичні новини, але це відповідає дійсності лише частково. Другий президент і раніше регулярно вислуховував "зведення з фронтів", та і сам періодично борознив інтернет. Більшість державних діячів на пенсії прагнуть довести, що в політиці, як і в силових структурах "колишніх" не буває. Щоправда, часто вони користуються напрацьованими за час держдіяльності зв'язками за кулісами політичної сцени.
Професія "радник"
Колись, в інтерв'ю газеті "CN-столичні Новини" Симоненко, відповідаючи на запитання про наміри поринути в політику в разі відходу з посади глави Рахункової палати, парирував: "Якщо й ні, вона (політика) все одно прийде до мене". Але так буває не завжди. Радянсько-український прем'єр Віталій Масол покидав уряд двічі: вперше після "Студентської революції на граніті", а потім "добровільно за станом здоров'я". Удруге він остаточно розлучився і з політичною діяльністю.
Парадоксально, але Леонід Кучма, який звільняв Віталія Масола, зараз в неофіційних бесідах називає його "найсильнішим українським прем'єром". Втім, після звільнення двічі глава уряду знайшов кут докладання своїх зусиль виключно в бізнесі, працюючи радником в комерційних структурах. "Допомагав порадами" і синові Ігорю в управлінні одним з перших об'єктів приватизації - київським заводом "Росток".
Напередодні 80-ліття, півтора роки тому, Віталій Масол досить неохоче спілкується з пресою і відійшов від справ, розповів про подробиці життя на пенсії: "Інколи на прохання знайомих консультую тих чи інших бізнесменів, які не знають, наприклад, як написати листа до Кабінету Міністрів, до кого звернутися з того чи іншого питання".
Досвід і зв'язки перших осіб країни, набуті за час роботи на вищих державних постах, нерідко виявляються вельми затребуваними бізнесом. Ще один колишній прем'єр-міністр - Валерій Пустовойтенко - після відходу з влади зробив немало корисної для розвитку родинної справи. Широкі зв'язки допомагають йому залучати в банк "Даніель", страхову компанію "Благо" або поліграфічний комбінат "Новий друк" солідних клієнтів, а також домагатисявід чиновників необхідних рішень.
В інтерв'ю "ВД" Валерій Пустовойтенко не робив секрету з того, що користується своєю впливовістю для розвитку бізнесу: "Обов'язково. Адже сьогодні отримання навіть звичайного дозвільного документа займає силу-силенну часу. Аби його заощадити, доводиться, минувши ланцюжок чиновників різного рангу, звертатися безпосередньо до людини, яка приймає рішення. Я б підтримав введення офіційної плати за оформлення всіх паперів, але з гарантією, що через місяць я їх отримаю. Поки ж доводиться домовлятися, використовуючи особисті зв'язки".
В банку "Даніель" він займає посаду головного радника… свого старшого сина, який очолює наглядову раду фінустанови. Втім, екс-прем’єр завжди залишався небайдужим до політики. Дічекавшись перемоги Віктора Януковича, якого підтримав ще на попередніх президентських виборах, Пустовойтенко знову став радником, але вже глави держави. Позиція без значних повноважень, зате дозволяє зберегти статус і укріпити контакти у вищих ешелонах влади.
А це головний актив, що залишається у політика, який пішов на пенсію. "Колишні керівники країни зберігають зв'язки на рівні перших осіб інших держав. Олександр Квасьневський, з яким дружить Леонід Кучма, часто буває у нас, а Леонід Данилович у свою чергу їздить до Польщі, - розповідає Вадим Долганов, керівник інформаційної служби доброчинного фонду Леоніда Кучми "Україна", який раніше працював в Адміністрації другого президента і очолював Національну телерадіокомпанію. - До Кучми постійно звертається велике число відомих і впливових людей, як з України, так і з-за кордону. Вони приходять порадитися - з питань, що стосуються їх держав, політичної або громадської діяльності".
Клуби за інтересами
Більшість політичних патріархів основним заняттям на пенсії оголошує саме громадсько-політичну діяльність. За рідкісним винятком всі вони обзаводяться громадськими організаціями з функціями лобістів.
Двічі міністр закордонних справ Анатолій Зленко запевняє, що після відходу з влади не встигає нудьгувати: "Я задіяний на повну програму. У мене свій Фонд підтримки міжнародного економічного співробітництва, я член низки інших фондів, де очолюю наглядові ради (в т.ч. фонду Кучми). Викладаю в декількох навчальних закладах, виступаю зі своїми статтями, пишу книги. Загалом, у мене багато різних функціональних обов'язків, і це робить мене надзвичайно переобтяженим".
Окрім власних структур лобістів, політичні корифеї зайняті в декількох загальних "гуртках" за інтересами. Два роки тому своєрідний клуб політичних пенсіонерів створив невтомний перший президент Леонід Кравчук. Офіційна назва "клуб" - Рада старійшин. До старійшин себе зарахували декілька колишніх прем'єрів - Вітольд Фокін, Євген Марчук і Валерій Пустовойтенко. А ось президенту Леоніду Кучмі там місця не знайшлося. Ідеолог Ради пояснив це рішення лаконічно - неконституційними методами боротьби за владу другого президента. "Я дуже поважаю Леоніда Даниловича. Він дуже багато зробив. Проте референдум 2000 року був неконституційним".
Хоча на публіці екс-керівники держави тримаються один з одним цілком дипломатично, в реальному житті їх розділяють ідеологічні бар'єри. Нещодавно екс-міністр закордонних справ Геннадій Удовенко несподівано рекомендував публіці себе і свого колегу Анатолія Зленка так: "Анатолій Максимович належить до правлячої еліти, а я - до опозиції, але конструктивної". Обидва дипломати охоче виступають разом як експерти, але навіть на пенсії перебувають "на різних боках барикад".
Привід підкреслити ці відмінності Удовенко дало те, що Анатолій Зленко є віце-президентом громадської організації "Український форум". Її засновник - Володимир Семиноженко, нинішній віце-прем'єр з гуманітарних питань. Це ще одна структура, яка об'єднує під своїм крилом колишніх політиків. У її раді - Володимир Горбулін, Валентин Симоненко, Олександр Чалий, В'ячеслав Богуслаєв, Микола Янковський та інші діячі з багатим політичним минулим.
Основне завдання "Українського форуму", як і Ради старійшин, - давати поради владі. "Ми постійно проводимо різні заходи публічного характеру і запрошуємо до дискусії членів уряду, адміністрації глави держави, попередніх президентів. Не можна сказати, що після висунення наших ініціатив влада відразу ж їх реалізує. Це лише один з елементів сучасної системи публічного вироблення рішень", - пояснює Валерій Геєць, член Ради НБУ і "Українського форуму". Представники Ради старійшин про роботу з владою висловлюються ще відвертіше. "Ми маємо досвід, намагаємося порадами допомогти владі. Але, на жаль, нікому це не треба", - не раз нарікав Валерій Пустовойтенко.
Фінансове питання
Задоволення мати власний майданчик для спілкування з владою і бізнесом - не з дешевих. Кілька років тому Леонід Кравчук закрив президентський фонд "Місія "Україна - відома", створений разом з Миколою Азаровим. Причина - відсутність фінансування. Залучення коштів під цю структуру частково здійснювалося з бюджету, але коли уряд відмовився виділяти гроші, ініціатори ідеї популяризації країни за кордоном до неї охолонули. Більшість же фондів, що створюються політиками на пенсії, функціонують за рахунок коштів, залучених від бізнесу.
На 70-річний ювілей Леонід Кучма офіційно звернувся до бажаючих його привітати з проханням відмовитися від подарунків і переказати кошти на рахунок доброчинного фонду "Україна". Окрім цього, другий президент заробляє на існування свого дітища за допомогою видання книг. У фонді Кучми розраховують залучити значну суму після виходу чергової книги колишнього глави держави "Зламане десятиліття", перекладеної декількома мовами і виданої у декількох закордонних країнах. На роботу громадської організації "Український форум", за словами Анатолія Зленка, "скидаються" її члени. "Є члени Форуму, які вносять субсидії, - на конкретні заходи, звичайно. Це нелегке питання, особливо в умовах економічної кризи. Дуже складно знаходити кошти. Але наш голова вирішує цю задачу", - сказав він.
Втім, ні проблеми з грошима, ні небажання влади керуватися "мудрими порадами" не зупиняють політичних патріархів. Від громадської роботи, яка до того ж вимагає паралельного залучення фінансування, мало хто відмовляється, навіть незважаючи на можливість безбідно жити на пенсії і без додаткового навантаження. "На Заході, мабуть, найпоширеніша модель поведінки політиків на пенсії - громадська і доброчинна діяльність, а також роль міжнародного парламентера, посередника, - відзначає політолог Володимир Фесенко. - В принципі, українські політики повторюють такий досвід". Інколи це лише спосіб остаточно не відійти у політичне небуття, інколи - ще і можливість допомогти родинному бізнесу. Як би там не було, але навіть усамітнюючись на пенсії за високими парканами, політичні важкоатлети продовжують боротися за свою впливовість
Аліса Юрченко
За матеріалами:
Власть денег
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас