Товариші на нещастя — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Товариші на нещастя

Кредит&Депозит
1217
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг) опублікувала підсумки діяльності підопічних секторів в 2009 р. Рік виявився важким для всіх, хоча, якщо перефразувати Толстого, кожен сектор виявився нещасливий по-своєму.
Минулий рік змусив страховиків проїдати резерви. Звуження припливу платежів, що дозволяли раніше покривати витрати, змусило компанії зменшувати резерви.
Незважаючи на невеликі обсяги ринку недержавного пенсійного забезпечення, він дозволив своїм вкладникам заробити понад 160% прибутковості. І хоча цього року подібної прибутковості не варто очікувати, пенсійники розраховують, що досягнення попереднього року дозволять залучити нових учасників.
Найбільше криза відбилася на діяльності кредитних спілок. Вони втратили третину своїх активів, а більшу частину капіталу змушені були перенаправляти на покриття збитків від проблемних кредитів. Незважаючи на вихід з ринку 74 КС, рішення щодо багатьох спілок, які мають фінансові труднощі, ще не прийнято.
Страхування з'їло саме себе
За даним Держфінпослуг, розмір чистих страхових премій в 2009 р. знизився на 20% і склав 12 млрд. грн., ще 8,8 млрд. грн. пішло на перестрахування - переважно внутрішнє.
Але найбільш гострим у страховому, як й у банківському, бізнесі виявилася криза ліквідності. Єдиним доступним джерелом готівкових коштів для проведення страхових виплат виявилися банківські вклади, але на їх вилучення, як відомо, був накладено мораторій, що й змушувало страховиків затримувати страхові виплати. В підсумку розмір резервів скоротився на 7%.
"Торік у більшості компаній доходи знизилися, а оскільки на зниження адмінвитрат та оптимізацію витрат пішло кілька місяців, страховики змушені були проїдати резерви. До 2009 р. у випадку тимчасової недостачі коштів можна було звернутися до акціонерів, залучити овердрафт, але в 2009 р. і зараз інвестори дуже обережно фінансують подібні потреби компанії",- пояснив дії компаній Дмитро Грицута, представник СГ "ТАС".
Незважаючи на всі складності, пов'язані з виведенням резервів з банківських депозитів, страховики не мають наміру відмовлятися або зменшувати частку цього інструмента. Причина - надія на поновлення банківського кредитування й, як наслідок, необхідність розміщати резерви в банках.
Для страховиків як і раніше важливіше ліквідність резервів, ніж їх прибутковість. Хоча прибутковість резервів є одним з основних джерел прибутку для європейських страховиків. Цього року в Держфінпослуг, на відміну від попередніх років, вирішили не деталізувати звітність - ні з видів страхування, ні з резервів.
Минулий рік змусив багатьох відмовитися від автомобільного страхування, що стало збитковим. Триває ця тенденція і в нинішньому році. Зокрема, одна з найбільших СК України "Оранта" має намір збільшити частку майнового страхування. "В 2010 р. компанія "Оранта" має намір зробити акцент на збільшенні майнового портфеля при плановому збільшенні премій з інших страхових сегментів. Ми прагнемо, щоб портфель компанії був більш рентабельнішим і менш ризиковим. Адже моторні види страхування несуть у собі більші ризики, більші виплати, а майновий вид страхування - більш рентабельніший",- відзначив Ігор Пугачов, голова правління компанії.
Переглянули свій підхід до автострахування СК "Універсального" і СГ "ТАС". Але зменшення частки моторних ризиків зовсім не гарантує підвищення прибутків страховиків. Справа в тому, що демпінг дотепер залишається карою страхового ринку. Але в планах Держфінпослуг - ввести контроль за рівнем комісій, які є основним способом зниження витрат страховиків.
Ще одним випробуванням для страховиків у нинішньому році стане перехід на міжнародні стандарти, що планується з 2011 р. У випадку переходу на МСФО їх основні кошти будуть переоцінені за реальною ринковою вартістю, що істотно скоротить розмір активів і фінансовий результат більшості гравців страхового ринку. Перехід на нові стандарти викличе в страховиків необхідність збільшити витрати СК, оскільки значно зміниться амортизація, прийдеться сформувати додаткові резерви, яких на сьогодні у більшості СК немає. Як результат, при переході ринку на МСФО рейтинги СК з активів, прибутку, резервів і т.д. кардинально зміняться, а капіталізація всього страхового ринку значно скоротиться.
НПФ заробили на кризі
Для недержавних пенсійних фондів 2009 р. виявився найважчим із часів появи цих фінустанов. Частина великих підприємств - основних клієнтів пенсійників знизила або взагалі тимчасово відмовилася вносити платежі в НПФ. Компаніям доводилося заощаджувати на витратах, і першими під ніж пішли непріоритетні статті соціальних пакетів. Нових клієнтів у кризу практично не додалося - за весь рік ринок збільшився на 14,6 тис. громадян, а всього підписано було 500 нових контрактів.
Однак в іншому НПФ превстигли. Їм вдалося заробити для своїх клієнтів 162,7% інвестиційного доходу. "Криза підкосила стабільність багатьох підприємств, які раніше робила внески в НПФ. Через відсутність нових відрахувань доводилося працювати попередніми активами, і ми вдало переформатували їх на майбутнє",- пояснив Ігор Сирик, директор КУА "Гарантія-Інвест".
І хоча під кінець року близько 40% активів НПФ знаходилося на банківських депозитах, це далеко не найприбутковіше вкладення пенсійників. Як відомо, розміщати більшу частину коштів на депозитах змушені НПФ, що не мають достатньої кількості активів для диверсифікованості й вкладення в більш привабливі інструменти, або, наприклад, НПФ Національного банку, якому, найімовірніше, вдалося отримати спецумови з депозитів у комерційних банків. Ставки, під якими були розміщені активи пенсійників на депозитах, варіювалися від 6% до 28%. Основний інтерес пенсійників в 2009 р. викликали акції, які істотно подорожчали під кінець року (індекс ПФТС виріс на 90% за рік). Зростання акцій прогнозують і цього року, якщо політична ситуація не зміниться.
Ще одним джерелом прибутку виявилися корпоративні облігації. Бажаючі продати на вторинному ринку розміщені раніше корпоративні облігації продавали їх з величезним дисконтом, що й дозволило НПФ непогано заробити на цьому. Свою лепту в підвищення прибутковості внесли й держоблігації. "Керівництво країни дуже мало потребу в коштах. Хоча, займаючи під таку прибутковість, країна могла виявитися на межі дефолту, але як вкладення це було дуже вигідно. Зараз такої прибутковості немає, так що навряд чи частка держоблігацій у портфелі НПФ буде збільшуватися",- додав Сирик.
Позитива пенсійникам додають й активні дії нової влади в частині реформування пенсійної системи. Основні нововведення, запропоновані МВФ,- збільшення пенсійного віку, зниження пенсій пільговикам, зменшення пенсій працюючих пенсіонерів. Всі ці дії спрямовані на зниження дефіциту Пенсійного фонду і його залежності від дотацій з держбюджету. У противному випадку запуск накопичувального рівня, що припускає участь НПФ, відволіче кошти з і без того дефіцитного бюджету ПФ.
"Поки незрозуміла економіка Пенсійного фонду - як будуть формуватися дохідна й видаткова частини - не варто розраховувати на запуск накопичувального рівня. Головне зараз - знизити витрати фонду",- припускає Юрій Бурков, адміністратор НПФ "Центр персоніфікованого обліку". Нагадаємо, Концепція подальшого розвитку пенсійної системи, що припускає запуск другого рівня пенсійної системи, розрахована до 2017 р.
Спілки сподіваються на відлигу
Масовий відтік внесків у кредитних спілках довівся на час зняття Держфінпослуг мораторію на дочасне розірвання депозитних договорів. Зросла проблемна кредитна заборгованість не дозволила спілкам оперативно розрахуватися із вкладниками, що бажають вилучити свої кошти. Деякі спілки ця хвиля й зовсім захлиснула. І хоча рішення Держфінпослуг про зняття мораторію мало всі юридичні обґрунтування, відсутність подібного рішення з боку НБУ поставило спілки в дуже непривабливу ситуацію. Хоча, як відзначають фахівці, класичним невеликим і середнім спілкам довелося набагато легше, ніж великим, всеукраїнським.
За інформацією "ЭИ", у департаменті тимчасового адміністрування Держфінпослуг під наглядом знаходяться близько 40 спілок, які мають проблеми. "10% спілок мають серйозні проблеми, інші працюють, і з осені ми відзначаємо стабілізацію в цьому секторі. Більшість спілок вибираються зі збитків і починають підвищувати прибутковість, а як наслідок, згодом ми побачимо й зростаня капіталізації",- припускає Андрій Оленчик, президент ОКС "Програма захисту внесків".
За підсумками року, з уразуванням всіх проблемних установ, капітал спілок упав на 55%, тому що фінустанови змушені були покривати зрослу проблемну заборгованість. Тенденція до її зниження намітилася тільки в третьому кварталі 2009 р. Проте на початок цього року протермінована заборгованість становила 28,6%.
"Якість протермінованої заборгованості сталася поліпшуватися. Але половина проблемних спілок - великі, і це серйозно впливає на загальну звітність. З 40 спілок, які курирує департамент тимчасового адміністрування, тільки п'ять-сім можуть видертися, а для мінімум 25 КС ситуація дуже невтішна",- відзначив Петро Козинець, президент Національної асоціації кредитних спілок (НАКСУ).
Розуміючи, що розраховувати на рефінансування або якнайшвидше створення фонду гарантування внесків спілок не варто, учасники ринку не приховують, що 2010 р. принесе нові виключення з держреєстру, в основному тих спілок, які зараз перебувають під наглядом департаменту тимчасового адміністрування. І хоча формально догляд великих спілок може викликати різке зниження обсягів сектора, його якість повинна покращитися.
Боротьба попереднього складу Держфінпослуг з всеукраїнським статусом кредитних спілок так і не вилилася в документ, але тенденція до зменшення розмірів спілок намітилася й без того. Справа в тому, що в 2010 р. більшість КC зобов'язані пройти переліцензування на право залучати депозити в населення і кредитувати за рахунок притягнутих коштів. Нагадаємо, розгорівся нежартівливий скандал, коли керівництво Держфінпослуг вирішило підвищити вартість ліцензій у сто разів, до 20 тис. грн. Підлила оливи у вогонь і ситуація зі зміною ліцумов убік їх лібералізації, адже за нинішніми правилами претендувати на отримання ліцензії не зможе половина спілок, через не найкращу фінансову звітність.
Але найцікавіше те, що ні підвищення вартості ліцензій, ні зміни в ліцумовах так і не були заюстировані, оскільки застрягли на узгодженні в Держкомпідприємнитца (мова йде про протистояння екс-глави комітету Олександри Кужель і Віктора Суслова). І поки ці питання вирішені не будуть, шансів у спілок отримати ліцензію майже немає.
"Більшість КС і не будуть наполягати на отримання ліцензії, а будуть працювати на пайових внесках за принципом каси взаємодопомоги. Зміна ліцумов займе два-три місяця, а спілки вже зараз ідуть на переліцензування",- пояснив Козинець. При цьому, за його словами, позитивні звіночки для ринку вже пролунали. За останні два квартали третина спілок, які входять у НАКСУ, продемонструвала позитивну динаміку із залучення депозитів у населення.
Реґіна Дацюк
За матеріалами:
Экономические Известия
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас