Пошта зірвала банк — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Пошта зірвала банк

Казна та Політика
6744
На українському фінансовому ринку може з'явитися кредитна установа, крутіша від Ощадбанку чи Приватбанку. Юлія Тимошенко знайшла нішу для рекапіталізованого банку "Київ", який стане поштовим банком. Що виграє "Укрпошта"?
Теоретично "Укрпошта" - це монстр, в якого можна вкласти гроші, і все запрацює. Але на ділі ми бачимо, що лист через дорогу йде тиждень, а інфраструктура розпадається", - кажуть українські банкіри. Вони поки не вірять в успішну реалізацію державного проекту "Ощадпошта" по-київськи, звикшись співробітничати з поштою в рамках достатнього вузького функціонала, і поки не бачать конкурентних погроз з боку масивного, але неповороткого партнера. Але хоча Юлія Тимошенко і має амбіції в частині побудови державного банку з безпрецедентною мережею відділень, йому все ж доведеться зіткнутися з сильним лобістським протистоянням з боку банківських кіл.
Пошта "по-київськи"
Навіть дивно, наскільки мало сьогодні використовуються бізнес-можливостей, які має українська пошта, що налічує понад 15 тисяч відділень по всій країні. Адже практично в будь-якому населеному пункті можна знайти жовту вивіску, прикрашену тризубом і поштовими ріжками. Хоча, з іншого боку, українська пошта в її сьогоднішньому вигляді - це, мабуть, найконсервативніше і найбільш відстале відомство як з технологічної точки зору, так і в частині матеріально-технічного забезпечення.
Тепер уряд збирається підійти до реформування цього відомства вельми революційно. Благо, розгалужена мережа поштових відділень дає можливість розвивати найсміливіші ідеї. Зокрема, уряд запропонував створити на базі "Укрпошти" Поштовий банк, який займеться наданням всього спектра банківських послуг бізнесу і населенню.
Проте інтереси чиновників і банкірів, що модернізують пошти, поки не дуже збігаються. В уряді вважають, що тільки таким чином можна вивести пошту з глибокого нокдауну, в якому вона опинилася, не встигаючи за сучасними засобами зв'язку. Поштові чиновники більше побоюються, що черговий мегапроект з боку уряду Юлії Тимошенко по створенню поштово-банківської структури взагалі виведе з ладу і без того не надто моторну поштову службу, тому залишають пошті роль посередника між банками і населенням. Ну а розробники проекту сповнені величезних перспектив і усвідомлення того, що в разі успіху вони створять найпотужнішу фінансову структуру в Україні. Загалом, фанфари з поштових ріжків на гербі "Укрпошти" звучать, схоже, не марно.
Втім, назвати революційною ідею перетворення пошти в банк не можна. Вже декілька років пошта активно проводить різні операції, властиві банкам. Екс-глава відомства Ігор Кравець свого часу навіть отримав для цього декілька ліцензій, що дозволяють УДППЗ "Укрпошта" приймати до оплати різні рахунки, переказувати гроші як по країні, так і за кордон, доставляти пенсії та здійснювати інші операції. З листопада 2005 року "Укрпошта" може виходити на ринок міжнародних платежів, а в 2006 році УДППЗ отримало генеральну ліцензію Національного банку на проведення валютних операцій.
В липні 2006 року пошта навіть залучила Дельта Банк для видачі споживчих кредитів у відділеннях поштового монополіста. Проте банківські послуги в загальному портфелі доході,в як і раніше, займають лише невелику частину. Чому так? Багато експертів причиною вважають відсутність в структурі УДППЗ сучасних банківських технологій і неготовність персоналу до активного просування фінансових послуг. Саме це, на думку ініціаторів мегапроекту, зможе надати націоналізований банк "Київ".
Поки експерти не беруться судити про якісь конкретні моделі розвитку української пошти, оскільки всі розуміють, що після заяв прем'єр-міністра має бути формування команди, яка реалізовуватиме такий амбітний державний проект. При цьому в основу може бути узятий існуючий досвід взаємодії пошти і банків, так звана поштово-банківська співпраця. І результати взаємодії високо оцінюються і банкірами, і поштовиками.
Глава наглядової ради Універсал Банку Сергій Стратонов вважає, що пенсійно-поштовий банк як державна структура може стати успішним проектом лише при достатньому фінансуванні з боку держави.
"В світовій практиці такі банки успішно працюють завдяки розгалуженій мережі по всій країні. Бути клієнтом такого банку особливо зручно для мешканців регіонів і невеликих міст. Проте розвиток цієї структури у складі "Укрпошти" вимагатиме досить крупних інвестицій і значних технологічних поліпшень операційної діяльності. Швидше за все, такий банк буде орієнтований на масовий сегмент населення. За функціями він буде дуже схожий на ощадний банк Ощадбанк і найчастіше використовуватиметься для проведення поточних розрахунково-касових операцій", - міркує банкір.
Поява нового потужного банку особливого ентузіазму у більшості вітчизняних банкірів не викликає. На їхню думку, раціональніше було б співробітничати з існуючими фінансово-кредитними установами, а не створювати власний банк. А самій пошті краще зосередитися на якісному виконанні своїх прямих обов'язків. Банкіри побоюються, що пошта "не потягне" банківський сектор, оскільки, як і сьогодні, весь прибуток від поштово-банківських послуг "фактично витрачатиметься на компенсацію збитків, пов'язаних з універсальними послугами поштового зв'язку". Якщо ж усі прибуткові сфери поштового бізнесу будуть передані банку, то сама пошта стане ще більше збитковою, а значить, доведеться збільшувати її бюджетне фінансування.
З добрими намірами
Варто визнати і те, що створення потужного мережевого банку на базі пошти може бути і багатообіцяючим. Така форма для пошти, перш за все, оптимальна з погляду здорового глузду. Адже кожного місяця мільйони українців погашають кредити через поштові відділення. Також вони оплачують комунальні послуги, інтернет, супутникове телебачення і тому подібне. Як аргумент виступає і міжнародний досвід. У багатьох країнах пошта співробітничає з існуючими банками, виступаючи в ролі їх агента, надаючи послуги населенню і маючи за це відсоток. Але кращим є інший варіант - коли створюється окремий банк, афілійований з поштовим оператором.
Так, наприклад, працює німецька федеральна поштова служба Deutsche Post, яка створила Post Bank і обслуговує близько 12 млн. клієнтів, самостійно розробляючи лінійку фінансових продуктів. Так само працює і польський Bank Posztowy. Але, на відміну від німецьких колег, він самостійно надає лише прості банківські послуги у вигляді відкриття депозитів і оплати рахунків, а складніші послуги продає від імені партнерських банків.
До речі, уряд Великобританії також виступає за додання спеціалізації банкам країни, що отримали державну підтримку в умовах фінансової кризи. Так прем'єр-міністр Об’єднаного Королівства Гордон Браун планує створити на базі поштових відділень Королівський державний ощадний банк. "Наше завдання - перебудувати фінансову систему там, де вона дала збої, і потім створити економіку, в якої банки служитимуть не самим собі, а жителям нашої країни", - вказав прем'єр, виступаючи на форумі правлячої Лейбористської партії.
Не самотні українці в прагненні додати пошті ширший функціонал і на території СНД. Пригадати хоч би гучне призначення главою "Пошти Росії" колишнього президента Сбербанку Андрія Казьміна, перед яким у вересні 2007 року Володимир Путін поставив завдання перетворити філіальну мережу "Пошти" на повноцінний сервіс для надання фінансових і банківських послуг населенню. Правда, зробити це йому так і не удалося.
Інакше кажучи, якщо пошту сприймати як мережу офісів, і якщо її оснастити сучасною технікою і пропонувати затребувані банківські продукти, то шанси на успіх великі. Незважаючи на те що нова структура виявиться схожою на інший державний банк - Ощадний банк, про конкуренцію поки говорити дуже рано. Поштовий банк зможе повноцінно запрацювати тільки через три-п'ять років, які підуть на його створення і налагодження бізнесу. До того ж у Ощадбанку є малоприбуткові функції, наприклад, мікроплатежі. Їх він зможе передати поштовому банку як організації, яка буде "ближча до народу". Інша річ, що всі відділення банку не можуть бути прибутковими. І пошті доведеться це враховувати. Навіть Ощадбанк неодноразово замислювався про скорочення кількості відділень.
Ще одна проблема - це кадри. Зараз на пошті зайнято 107 тис. осіб, але чи багатьом вистачить кваліфікації працювати в банку?
Та найважливішою перевагою поштового банку буде надійність, гарантована державою. "Цей чинник зіграє ключову роль для багатьох потенційних вкладників, що вибирають банк для оформлення депозиту. У довгостроковій перспективі (декілька років) банк зможе зайняти серйозну позицію на ринку за умови реалізації оптимальної стратегії. Знадобиться також залучити кваліфікований персонал для обслуговування значних грошових потоків", - вважає Сергій Стратонов. До того ж впізнанність бренду "Укрпошти" привабить клієнтів, особливо з числа представників старшого покоління, що дозволить поштовикам надавати послуги малозабезпеченим громадянам. Наприклад, перекладати гроші на соціальні карти пенсіонерів.
В будь-якому випадку, якщо говорити про перспективи подальшого розвитку поштово-банківських послуг, безумовно, потенціал у "Укрпошти" величезний. Певна частина її мережі збиткова, але якщо надавати у відділеннях класичні банківські послуги і сервіси, прибутковість зросте у декілька разів. Сьогодні можливості розвитку мережі "Укрпошти" на ринку фінансових послуг стримувала тільки відсутність банківських технологій. Банк "Київ" зможе поділитися і досвідом, і технологіями. Очевидно, що даний процес не швидкий: величезна інфраструктура вимагає величезних же зусиль і вкладень у модернізацію устаткування, підключення нових сервісів і послуг, побудову нових принципів продажів і мотивації персоналу. Без вирішення цих проблем гіпотетичний Пошта-Банк не зможе повноцінно конкурувати з існуючою банківською мережею.
В’ячеслав Мироненко
За матеріалами:
Інвестгазета
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас