1686
За десять років погасити всі борги
— Казна та Політика
Україна знову почала активно нарощувати борги: тільки за перші півроку їх сума зросла майже в 1,7 рази. Проте в Мінфіні розраховують у найближчому майбутньому знову знизити боргове навантаження на держбюджет за рахунок перегляду схем запозичення.
За даними Мінфіну, на 1 липня 2009 року державний і гарантований борг країни склав 218,9 млрд. грн. (у тому числі зовнішній - 156 млрд. грн., внутрішній - 62,6 млрд. грн.) або 18,9% ВВП. Втім, поки ситуація далека від критичної. На сьогодні на кожного українця (у тому числі на немовлят) припадає $2,2 тис. боргу. При цьому аналогічний показник станом на кінець 2008 року в Росії становив $3,4 тис., у Казахстані - $6,9 тис., у Польщі - $6,4 тис., у США і Чехії - $7,8 тис.
Наприкінці минулого року була укладена угода із МВФ про виділення Україні $16,4 млрд. Ще $0,8 млрд. на покриття касових розривів бюджету в 2008-р. було залучено у СБ, а поточного року в нього планують позичити ще $1,25 млрд. У Мінфіні пояснюють, що це оптимальний варіант вирішення проблеми, оскільки позичати на зовнішніх ринках зараз дуже дорого. Крім того, уряд активно позичає на внутрішньому ринку: тільки ОВДП із початку року випустили на 20,6 млрд. грн. При цьому бюджетний закон дозволяє Кабміну розмістити цих ЦП ще на 49,5 млрд. грн.
Проте Мінфін має намір уже до 2020 року повністю розрахуватися за поточними зобов'язаннями. Графік погашень такий: в 2010 році на ці заходи планується направити 15,2 млрд. грн., в 2011-р. - 17,4 млрд. грн., в 2012-р. - 17,9, в 2013-р. - 15,9 млрд. грн. В 2014 році очікується деяке просідання боргового навантаження - заплатити доведеться 2,9 млрд. грн. Далі погашення зменшується - з 15,4 млрд. грн. в 2015-р. до 1,2 млрд. грн. в 2020 році.
"Ці суми не критичні, але справа в тому, що вони не передбачають витрати на обслуговування боргу. А вартість боргових ресурсів на внутрішньому ринку значно зросла. Останнім часом Мінфін розміщує папери із прибутковістю понад 20%, і чим довші такі запозичення, тим більші витрати на їх обслуговування. Оскільки зовнішній ринок навряд чи буде доступний для держпозик найближчим часом, вартість ресурсу може виявитися значно вищою, ніж всі попередні запозичення", - роз'яснила економіст ІК "Трійка Діалог Україна" Ірина Піонтковська.
Крім того, експерти не виключають, що боргове навантаження на бюджет може виявитися ще вищим. "Урядові фінансисти вирішили підрахувати тільки держборг і не враховувати держгарантій, а також борг НБУ перед Міжнародним валютним фондом. З одного боку, це цілком логічно - поки ці борги не висять на бюджеті. Адже у випадку загрози банкрутства "Нафтогазу" або неможливості "Укравтодору" розрахуватися за залученими кредитами всі витрати однаково ляжуть на держскарбницю", - пояснює генеральний директор аналітичного центру "БЕСТ" Валерій Гладкий.
Експерти впевнені, що власних ресурсів скарбниці на обслуговування поточних боргів вочевидь не вистачить: за прогнозами МВФ, цього року український ВВП підніметься на 8%, а в наступному його приріст складе лише 1%. Тому єдина можливість дотриматися оприлюдненого графіку обслуговування держборгу - перепозичати. У Мінфіні вважають, що нові кредити для обслуговування вже наявних можна залучати з термінами погашення в 2014-р. і починаючи з 2016-го року, коли боргове навантаження вже існуючих позик на бюджет буде зменшуватися. Питання в тому, де знайти кредиторів. Фінансові аналітики говорять, що наступного року зовнішні боргові ринки усе ще будуть малопривабливими для України. Досить скептично вони ставляться і до можливості подальшого плідного співробітництва із закордонними фінансовими інститутами.
"У міжнародних фінансових організаціях прекрасно розуміють, що зараз ми переживаємо пік політичної активності. І що в поточному і у наступних роках без запозичень ніяк не обійтися. Але постійне ігнорування вимог кредиторів може загрожувати припиненням співробітництва. Україна ризикує залишитися без їх допомоги, якщо не почне активно впроваджувати бюджетну і податкову реформи, показувати реальні результати в боротьбі з корупцією", - вважає виконавчий директор Sigma Blazer Foundation Олег Устенко.
На думку Ірини Піонтковської, у поточній ситуації оптимально розвивати внутрішній ринок запозичень і позичати у своїй валюті. По-перше, це виключить ризики, пов'язані з курсовими коливаннями, по-друге, знизить навантаження на валютний ринок у періоди виплат, що загрожує просіданням курсу гривні.
Варто сказати, що уряд уже зробив деякі кроки, щоб перейти на внутрішній ринок запозичень. Поточного року Кабмін має намір обкатати схему залучення коштів від населення шляхом випуску казначейських зобов'язань. Про те, що це буде поки лише випробним шаром, говорять обсяги запозичень. Спочатку планувалося емітувати таких паперів на суму 500 млн. грн., пізніше обсяг зменшили до 200 млн. грн. В уряді розраховують, що в умовах зниження довіри до банківської системи державні папери навіть із незначною прибутковістю (її передбачається встановити на рівні 16% річних) привернуть увагу населення. Головною ж причиною, за якої заможні українці захочуть придбати казначейські зобов'язання, повинна стати можливість не надавати документи про походження коштів, вкладених у цей інструмент. Нагадаємо, що Віктор Ющенко 13 червня скасував свій указ, який припиняє дію відповідного пункту урядової постанови про умови розміщення державних казначейських зобов'язань.
Втім, головні надії в частині залучення позикових коштів Кабмін покладає на фінансистів. Поточного року після десяти років безуспішних спроб в Україні було введено апробований у багатьох європейських країнах інститут первинних дилерів на ринку державних цінних паперів. Вони зобов'язані брати участь у розміщенні ОВДП і викуповувати за власні кошти не менше 3% від обсягу розміщених цінних паперів (за підсумками півріччя). Крім того, первинні дилери повинні щодня підтримувати постійні двосторонні котирування (виставляти ціну купівлі і продажу) за ОВДП. Інакше кажучи, якщо хтось терміново захоче продати облігації до моменту їх погашення, первинні дилери повинні будуть їх купити.
Як пояснили в Нацбанку, основна мета новації - підвищення ліквідності та місткості ринку державних ЦП, а також зниження вартості обслуговування державного внутрішнього боргу. 19 серпня Мінфін уже обрав з банків першу п'ятірку маркетмейкерів.
Ними стали "ІНГ Банк Україна", Ощадбанк, УкрСиббанк, "Райффайзенбанк Аваль" і Укргазбанк. Наступний конкурс відбудеться 10 вересня (усього планується обрати 16 фінустанов). Експерти вважають, що первинними дилерами фактично можуть бути всі банки першої двадцятки. Однак, швидше за все, цю роль уряд підготував насамперед державним і націоналізованим банкам, які зможуть забезпечити Мінфіну розміщення не менше третини обсягу всіх випусків ОВДП.
Але, мабуть, найцікавішим ноу-хау уряду в частині оптимізації управління держборгом стало інше: на початку серпня уряд спростив процедуру залучення дрібних позик місцевими бюджетами. Відповідно до постанови Кабміну (№865), вони тепер зможуть без узгодження з Мінфіном позичати суми, що не перевищують 25% середньорічних надходжень у відповідний бюджет за три останні роки. Зовсім очевидно, що ці кошти будуть витрачатися на виплати зарплат бюджетникам і розрахунки з постачальниками енергоносіїв. І це враховуючи те, що відповідні витрати цілком і повністю лежать на державній скарбниці. У такий спосіб команда Юлії Тимошенко фактично переклала на місцеву владу частину відповідальності з виконання соціальних зобов'язань, тим самим зменшивши планові витрати держбюджету.
Головна проблема полягає в тому, що Кабмін найближчим часом буде позичати кошти не тільки для того, щоб розраховуватися за "старими" боргами. Навіть поточна тривала криза не навчила владу жити за можливістю. Перманентні вибори змушують її й у поточній ситуації підлещуватися до електорату соціальними подачками. Спікер Володимир Литвин уже пообіцяв, що одним з перших питань, які Верховна Рада розгляне, повернувшись із канікул, буде підвищення мінімальних зарплат і прожиткового мінімуму. Хоча стан скарбниці вочевидь не передбачає такої щедрості. Це означає, що уряду доведеться збільшувати розміри запозичень, з якими скарбниця одного разу може і не впоратися.
Юрій Константінов
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
