2350
Банки застрягли в мінусах
Українським банкам так і не вдалося мінімізувати втрати від фінансової кризи. За підсумками другого кварталу цього року їх збитки подвоїлися: у квітні-червні вони зросли з 7,02 млрд до 14,3 млрд грн. Загальна ж кількість збиткових фінустанов у країні збільшилася з 41 до 64. Основна причина таких результатів роботи банкірів - невпинне зростання неповернень за кредитами як з боку населення, так і від вітчизняних підприємств. У другому півріччі фінансисти прогнозують збільшення збитків до 30-35 млрд грн.
Банки змусять капіталізуватися
У першому півріччі акціонери мало тішили свої банки: за даними НБУ, статутний капітал банківської системи в січні-червні збільшився лише на 9,5 млрд грн. (до 92 млрд грн.). За другий квартал свої "статутники" наростив 31 український банк: найбільше власники вклали в УкрСиббанк - 1,28 млрд грн., Приватбанк - 1,13 млрд грн. і Кредобанк - 1,02 млрд грн. При цьому було зафіксовано три зменшення статутного капіталу: в Укрпромбанку він скоротився з 1,56 млрд до 836 тис. грн., у Родовід-Банку - з 435 млн до 783 тис. грн., у банку "Київ" - з 225 млн до 2,25 млн грн. Цьому є тільки одне пояснення: деномінація акцій здійснювалася під націоналізацію Кабміном проблемних фінустанов, як вимагав уряд.
Близько 20-25 вітчизняних фінустанов цього літа вже заявили про плани щодо збільшення капіталів у другому півріччі, ще близько 10-15 банків можуть зіштовхнутися з гострою необхідністю додаткової капіталізації у вересні-жовтні. Згідно з поточними прогнозами пік капіталізації нашої банківської системи припаде на жовтень-листопад. "Ми принципово підходимо до питання виконання банками погоджених програм капіталізації. За результатами діагностичного обстеження банків, що було проведено наприкінці 2008 - початку 2009 р., були визначені 55 банків, які потребували додаткового нарощування капіталу. Станом на 7 серпня залишилося 37 банків, що продовжують виконувати програму капіталізації, заплановану до кінця 2009 р. Інші фінустанови або збільшили капітал у необхідному розмірі, або за деякими з них було ухвалено рішення щодо введення тимчасової адміністрації", - підкреслив перший заступник голови Нацбанку Анатолій Шаповалов. У НБУ розраховують на збільшення в другому півріччі капіталу підопічних як мінімум на 11 млрд грн.
Потребу в екстреній капіталізації українських банків пояснюють однією причиною: стрімким погіршенням якості кредитного портфеля. "Якщо врахувати той факт, що фінустанови немають можливості для підвищення своєї прибутковості й вони обмежені в економії, то діри, які в них виникають через зростання обсягів неповернень за кредитами, можна закривати лише додатковим капіталом", - пояснив голова правління ВАТ "Ерсте Банк" Йозеф Сікела.
Кредитування поховали
Відповідно до статистики НБУ питома вага проблемних позик у загальному кредитному портфелі банків активно зростала протягом усього другого кварталу: у квітні вона досягла 4,29%, у травні - 4,89%, у червні - 5,43%. Ще більш активно збільшувалися розміри того, що фінансисти називають реальними обсягами "проблемки" (до неї зараховують не тільки безнадійні неповернення, але й реструктуризовані кредити): якщо ще у квітні вони оцінювалися 20-22% загального кредитного портфеля, то вже в травні - 23-26%, а в червні - 27-32%. "Дійсно, останнім часом різко погіршився кредитний портфель фінустанов. А тому ризик-менеджмент виходить на перший план", - підкреслив генеральний директор Platinum Bank Грег Краснов. У другому півріччі фінансисти не розраховують на покращення платіжної дисципліни позичальників: за найоптимістичнішими прогнозами, реальний обсяг сумнівних позик у загальному кредитному портфелі збільшиться до 33-35%, песимістичними - до 35-40%.
Банкіри впевнені, що найактивніше неповернення будуть зростати в роздрібному сегменті: через зростання безробіття і активну девальвацію гривні, яку експерти прогнозують у вересні-листопаді. За даними Нацбанку, на 1 червня 72,5% (на еквівалент 179,9 млрд грн.) кредитів було видано населенню в інвалютах. Опитані "ДС" експерти не сумніваються, що у випадку стрімкого зростання курсу долара і євро в країні позичальникам не допоможуть навіть продажі ВКВ центробанком за пільговим курсом, які він почав проводити ще на початку року. Адже він прямо залежить від офіційного курсу НБУ, що, відповідно до вимог Міжнародного валютного фонду, більше не стоїть на місці, як було колись, а відображає реальні котирування міжбанківських торгів.
В умовах зростання неповернень за раніше виданими позиками фінансисти не мають наміру відновлювати кредитування, яке у першому півріччі практично зупинилося: за даними Нацбанку, обсяги кредитування юросіб у січні-червні зросли лише на 6,26 млрд грн. (1,4%), а фізосіб - зменшилися на 25,6 млрд грн. (9,4%). Для порівняння: у першому півріччі 2008 р. кредитний портфель підприємств збільшився на 54,3 млрд грн. (20%), населення - на 36,99 млрд грн. (23,8%). "Можна чекати зменшення кредитного портфеля за фізичними особами: за рахунок погашення автокредитів і зменшення кредитної заборгованості після вилучення заставного майна. За юридичними особами можливе збільшення кредитного портфеля на 10-12%, але цього буде досягнуто багато в чому за рахунок переведення валютних кредитів у гривневі", - розповів радник голови правління Укргазбанку Олександр Охріменко. "Загальний розмір кредитного портфеля залишиться незмінним: зменшення кредитування населення буде компенсуватися зростанням кредитного портфеля юросіб. Останні будуть фінансуватися в основному державними і російськими банками. А низка банків почне кредитувати малий і середній бізнес за програмами іноземних кредиторів", - доповнив керівник відділу стратегії ОТП Банку Євген Зінов'єв.
Ресурси тануть на очах
Ще одна причина, яка як і раніше буде обмежувати банки в кредитуванні в другому півріччі, - це нестача ресурсів. Фінустанови продовжують її відчувати, незважаючи на приріст депозитів, що почався нещодавно: у червні їх загальний обсяг збільшився на 3,9 млрд грн. (1,3%), у травні - на 1,1 млрд грн. (0,3%). До цього із січня по квітень із банківської системи витікло 45,69 млрд грн. (12,8%). Єдина можливість банків вийти на стабільний приріст внесків - це налагодити роботу з населенням, що їм починало вдаватися в травні-червні. У липні фінансисти навіть змогли дозволити собі зниження депзалишок, який активно збільшувався протягом першого півріччя. "За період з початку літа ставки за гривневими депозитами знизилися в середньому на 0,5-1%, а за валютними - на 1-2% річних", - повідомила директор департаменту роздрібного бізнесу ВАТ "Ерсте Банк" Тетяна Надточій.
Середня прибутковість за гривневими внесками населення сьогодні коливається в межах 19-22%, доларовими - 9-11%, євро - 9,5-11% річних. Незважаючи на зниження ставок, банкіри планують збільшити обсяги депозитів фізосіб: за прогнозами, у другому півріччі вони зростуть на 25-30%, песимістичними - на 10-15%. Однак можуть змінитися валютні переваги вкладників. "У випадку девальвації гривні населення знову почне конвертувати гривневі вкладення у валютні. Банкам це не зовсім на руку, адже під залучення у ВКВ необхідно формувати значні резерви у гривні. У той же час попит на валютні позики незначний, тож фінустанови будуть досить обмежені у вкладеннях таких ресурсів", - спрогнозував подальший розвиток подій голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук.
Наразі банкіри мало сподіваються на підприємства, ставки за депозитами для яких не припиняють підвищувати: за гривневими вкладеннями у травні-червні вони зросли на 1,5-2,5%, валютними - на 0,4-0,8% річних. На сьогоднішній день середня прибутковість гривневих депозитів юросіб перебуває в межахі 20-23%, доларових - 10-13%, євро - 9-11% річних. "Юридичні особи, швидше за все, будуть зменшувати обсяги своїх внесків у банках. В умовах кризи і відсутності реального кредитування компанії зазнають ресурсного голоду. У другому півріччі обсяги вкладень юросіб можуть зменшитися на 22-25%", - пояснив Олександр Охріменко.
Маючи на руках досить скромну ресурсну базу, фінансистам доведеться серйозно витратитися на виплати за зовнішніми позиками. За підрахунками експертів, у другому півріччі українським банкам потрібно перерахувати кредиторам близько 9,5-10 млрд грн. Щонайменше на половину цієї суми вони мають намір укласти угоди з реструктуризації позик. У січні-червні фінустанови вже виплатили за іноземними позиками $6,525 млрд, зменшивши свій зовнішній борг до $37,6 млрд. У такій ситуації фінансисти не мають ілюзій щодо організації нових запозичень. "Ринки зовнішніх запозичень зараз недоступні для українських банків, тому ми чекаємо скорочення зовнішнього боргу банківської системи", - відзначив Йозеф Сікела. Винятком із загального правила можуть стати лише банки з іноземним капіталом, яким якщо буде потрібно допоможуть доларом їх материнські структури.
Збитки банків зростають
Новий антирекорд українські банки поставили за заробітками: якщо за результатами роботи в першому кварталі збитки фінансистів склали 7,02 млрд грн., то вже в другому вони досягли 14,43 млрд грн. З 41 до 64 збільшилася кількість збиткових фінустанов в Україні. Головна причина - стрімке зростання проблемних кредитів і, як наслідок, формування резервів у більших обсягах, ніж було раніше.
Наприклад, Райффайзен Банк Аваль, що посів на 1 липня четверте місце за збитковістю після трьох проблемних фінустанов (Укрпромбанку, Родовід-Банку і "Києва"), створив на 2,518 млрд грн. резервів і пішов у мінус на 1,084 млрд грн. Аналогічна ситуація і з УкрСиббанком, збитки якого на кінець півріччя досягли 830,67 млн грн. при резервах 2,539 млрд грн., а також ПУМБом - 604,127 (резерви - 1,035 млрд грн.) і ОТП Банком - 565,33 млн грн. (1,588 млрд грн.). Фінансисти розраховують, що їм не доведеться скористатися резервами і після погашення проблемних позик вони зможуть скористатися "розмороженими" коштами. "Ми не вважаємо кредити, під якими сформовані ці резерви, втраченими грішми. Так, ці кредити сьогодні не обслуговуються, однак ми впевнені, що більшість з них можна повернути в нормальний графік погашення", - підкреслив голова правління OTП Банку Дмитро Зіньков. Не менш важливою є причина зростання збитків - це згортання активних операцій, які забезпечують банкам левову частку заробітків. "У цей час лічені банки видають кредити, при цьому спостерігається недоотримання відсотків за проблемними позиками", - пояснила керівник управління бюджетування, контролінгу і розвитку БМ Банку Юлія Федоренко.
Три банки з п'ятірки найприбутковіших в Україні виявилися "дочками" іноземних фінустанов: на першому місці за цим показником був Ощадбанк із заробітком 753,673 млн грн., другому - Приватбанк (405,272 млн грн.), третьому - Сітібанк Україна (245,729 млн грн.), четвертому - Каліон Банк Україна (193,09 млн грн.), п'ятому - ІНГ Банк Україна (92,686 млн грн.). Їх успіх пояснюють переважно консервативною роботою в корпоративному сегменті. Важливу роль в успішності великих роздрібних фінустанов, на думку експертів, зіграла і оптимізація філіальних мереж зі скороченнями кадрів. "Масштабні скорочення в банківському секторі торкнулися в основному роздрібного сектора. Деякі банки відмовилися від 10 до 30% відділень. У зв'язку із цим під звільнення потрапили 5-10% співробітників", - повідомила комерційний менеджер рекрутингової компанії Hudson Тетяна Фурцева. Крім того, досягнення Ощадбанку і Приватбанку пояснюють формуванням скромних резервів: в Ощадбанку вони склали 462 млн грн. (1,1% загального кредитного портфеля), а в Приватбанку - 2,245 млрд грн. (3,19%). Для порівняння: у Райффайзенбанку Аваль вони досягли 4,9% загального кредитного портфеля, УкрСиббанку - 5,42%, ПУМБу - 7,38%, а ОТП Банку - 5,36%.
У другому півріччі експерти не прогнозують підвищення прибутковості банків. "Ми очікуємо продовження зростання збитків, їх обсяг буде залежати від курсу гривні, а також від кількості збанкрутілих підприємств", - розповів Йозеф Сікела. "З урахуванням динаміки погіршення кредитного портфеля банків їх збитки в третьому кварталі можуть зрости до 18-20 млрд грн., а за підсумками року досягти 35 млрд грн.", - доповнив його Олександр Охріменко. Передбачається, найбільше в мінус підуть роздрібні фінустанови.
Олена Кравцова
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
