1738
Негативна реакція
Економічна криза різко ускладнила ситуацію на страховому ринку - у січні-лютому обсяг страхових премій у середньому впав на 30-50%, тоді як виплати значно зросли. Погіршують платоспроможність страховиків мораторій на повернення депозитів, збільшення комісійних у роботі з банками, а також знецінювання інвестицій у цінні папери. Збереження цього тренда змусить страховиків витрачати свої резерви, що в майбутньому загрожує для компаній неможливістю виконувати свої зобов'язання.
Зворотна тяга
Активний розвиток страхового ринку України останніми роками супроводжувався стабільним трендом перевищення темпів зростання страхових виплат над залученими коштами. Якщо в 2007 році обсяг премій виріс на 30,2%, то виплати - відразу на 62,1%. При цьому рівень виплат не досягав і чверті обсягу сплачених клієнтами коштів, що дозволяло страховикам активно розвиватися. Перші три квартали 2008 року не стали винятком - премії досягли 17,4 млрд грн (за весь 2007 рік - 18 млрд грн), збільшившись на 40,8%. Виплати продовжували зростати вдвічі швидше - на 78,3%, до 5,1 млрд грн.
Ліга страхових організацій (ЛСОУ) підрахувала, що у 2008 році страхові компанії зібрали 25 млрд грн премій, виплативши 7 млрд грн. Це привело до збільшення частки виплат на 5 процентних пунктів - до 28% - через гальмування зростання премій. Зміна тренда почалася у IV кварталі, коли кредитування повністю зупинилося. Якщо за дев'ять місяців минулого року приріст премій за ринком становив 41%, то під кінець року темпи впали до 32%, розповів директор страхового брокера "Дедал" Ібрагім Габідулін. За його словами, у III кварталі негативний приріст премій показали 11 страховиків з топ-75 ринку, а за підсумками року - уже 16 компаній.
При цьому темпи зростання премій у IV кварталі порівняно з III кварталом знизилися у 53 СК. У цілому страхові премії в IV кварталі збільшилися всього на 6,1%.
"Фінансові показники I кварталу 2009 року покажуть серйозніші зміни ринку убік рецесії. Саме в перші місяці багато компаній відчули спад активності на ринку", - сказав Габідулін. У низки страхових компаній обсяг залучених коштів уже зрівнявся з обсягом виплат. Так, у січні премії СК "Українська страхова група" скоротилися на 2,2% - до 21,459 млн грн, що лише дещо більше від обсягу виплат - 21,002 млн грн, які виросли на 55,6%.
Схожа ситуація і у СК "Вексель": премії - 7,188 млн грн, виплати - 7,122 млн грн. Генеральний директор СК "Вексель" Василь Фурман пояснює такий результат падінням страхового ринку в січні до січня 2008 року на 35%. За його оцінками, у лютому падіння досягло 50%. У підсумку страховики зіткнулися з негативним грошовим потоком.
Банківська залежність
Страховики пов'язують зниження премій із загальним падінням економіки. "Юридичні особи, бажаючи скоротити бюджети, однією з перших викреслюють статтю "страхування", - пояснює президент СК "Аска" Олександр Сосіс. При цьому банківська криза, що почалася в жовтні 2008 року, ускладнила ситуацію. "За нашими підрахунками, 70% ринку акумулювалося банками", - відзначає пан Фурман. Серед інших причин директор СК "Укоопгарант" Віктор Луцюк називає скасування держдотацій страхування аграріїв, скорочення страхування будівельно-монтажних ризиків та іпотеки. "Сьогодні дуже багато підприємств, які займаються бартером, ідуть від грошових схем і не страхують ці операції", - додає Луцюк.
Різке зростання виплат особливо помітне у компаніях, що активно працюють у сегменті автострахування. За словами Олександра Сосіса, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ) приносить великі обсяги премій. "Але якщо в структурі портфеля ОСЦПВ перевищує 40%, воно може занапастити компанію через збитковість", - упевнений він. За словами директора з продажів СК "Allianz Україна" Гаррі Андреасяна, у автострахуванні, включаючи КАСКО, на кожні 100 грн премій СК відшкодовує 80-100 грн. "Сюди варто додати вартість послуг агента, витрати на врегулювання, зарплати співробітників компанії та інших адміністративних витрат", - ремствує пан Андреасян.
За даними ЛСОУ, в 2008 році в портфелі страховиків КАСКО займало в середньому 30%. А, наприклад, сумарна частка КАСКО і ОСЦПВ в портфелі найбільшої роздрібної компанії НАСК "Оранта" в 2008 році виросла з 64,1% до 68,1%. "В абсолютних обсягах виплати, безумовно, збільшилися. Це нормальна тенденція, тому що в 2008 році транспортний портфель у нас був близько 74%. Зараз рівень виплат - близько 44%", - відзначає голова правління НАСК "Оранта" Олена Болотова.
Директор зі страхування СК НАСТУ Сергій Парфенюк оцінює збитковість ОСЦПВ в 55-60%, а голова награди СК УПСК Олександр Михайлов упевнений, що у великих містах займатися "автоцивілкою" уже нерентабельно. На його думку, збільшувати портфелі у великих містах за допомогою демпінгу погоджуються тільки невеликі компанії. Зростання вартості запчастин і послуг експертів СТО може привести до підвищення тарифів. У березні Моторне (транспортне) страхове бюро прийняло рішення групи, що протягом трьох місяців вивчить питання підвищення тарифів для автострахування. "Зараз машина коштує 70 тис. грн, а при поверненні 70% вартості виходить 85-90 тис. грн. Ремонт коштує дорожче самої машини", - говорить Віктор Луцюк.
За його словами, цього року частина виплат здійснюватиметься за договорами 2007-2008 років. "Раніше ці виплати можна було перекрити стабільними надходженнями, але зараз зростання виплат стало дуже великим", - визнає він.
Помилки планування
Фінансовий стан страховиків погіршується і внаслідок жорсткості умов роботи з банками. "Зараз питання акредитації для банків - не в тому, щоб вибрати професійні платоспроможні компанії, а в тому, щоб знайти СК, які покладуть депозит і заплатять 30% від премій по КАСКО і 60% від майнового страхування", - говорить пан Габідулін. "Банки хочуть досить велику комісію, знижуючи прибутковість страхування", - визнає Олександр Сосіс. За словами учасників ринку, деякі великі банки вимагають від СК залучення на депозит до 35 млн грн.
На цьому тлі кількість акредитованих за кожним із банків СК скоротилася за рік з п'яти-шести до двох-трьох.
Негативно позначилися на здатності СК вчасно виконувати свої зобов'язання мораторій на дострокове повернення депозитів і робота в банках тимчасових адміністрацій. "Банки, у які уведена тимчасова адміністрація, - зокрема 'Надра', - не повернули депозити вчасно. Ми ведемо з ними роботу з подальшої реструктуризації взаємних заборгованостей і пошуку шляхів повернення, зокрема в судовому порядку", - говорить Олена Болотова.
Член парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віталій Хомутинник стверджує, що на рахунках банків заморожено 8 млрд грн. Відзначимо, що всі резерви страховиків до кінця III кварталу 2008 року становили 9,899 млрд грн. "Компанії, у яких багато коштів залягли на депозитах, змушені затримувати виплати", - скаржиться Ібрагім Габідулін.
Неефективним виявилося й активне інвестування коштів у фондовий ринок на піку його зростання - до 30 червня 2008 року з 20,8 млрд грн активів 8,5 млрд грн зберігалися в цінних паперах. За останній рік ринок скоротився майже в шість разів. "Щоб розрахуватися, ми можемо продати акції мінімум за тиждень, та й то - з великим збитком. Тому ми змушені розраховуватися з компаніями цінними паперами. Але зараз вони неліквідні, тому що перебувають поза лістингом", - розповів Ъ співрозмовник в одній з компаній з управління активами. "Якщо на такі папери був попит в 2008 році, то зараз їх можна продати тільки з великим дисконтом. Але якщо вони не торгувалися і торік, то в цьому їх продати неможливо", - вважає трейдер ІК "Ренесанс Капітал Україна" Михайло Заводовський. За рік акції, допущені до торгів, подешевшали в середньому на 75-90%.
Чудеса техніки
Навіть у таких складних умовах страхові компанії найчастіше здатні показати прибуток. За словами керівника однієї зі СК, страховик може збільшити прибуток шляхом продажу дешевих цінних паперів афілійованим структурам за ціною в десятки разів вищою від їхньої реальної вартості: "Оформляють у вигляді акту прийому-передачі, що вноситься в статутний фонд. Були акти, які купили за 10 копійок, а продали по 1,5 грн".
Масштабні рекламні кампанії, націлені на залучення нових клієнтів, у квітні обіцяють провести НАСК "Оранта" і СК "Аска". Але невеликий розмір українського ринку призводить до того, що СК можуть збільшити обсяг премій не за рахунок залучення нових клієнтів, а шляхом їх переманювання в інших компаній, відзначають страховики. "Наші нові клієнти - клієнти тих СК, які не можуть повністю виконувати свої зобов'язання", - говорить генеральний директор СК "QBE Україна" Олег Сосновський. "Можна нарощувати обсяги шляхом демпінгу, але це не кращий спосіб, тому що потім можна дуже сильно 'попасти' на виплатах", - вважає Василь Фурман. Майбутня осінь повинна стати переломною для ринку. "Для літа характерний спад активності, і ті, хто зуміє протриматися, будуть ділити ринок", - додає пан Фурман.
Павло Нельга, голова правління СК "Українська страхова група"
"Клієнтів з кожним днем стає усе менше"
- У вашої компанії в січні обсяг премій був майже ідентичний сумі страхових виплат. Із чим це пов'язано?
- У січні відбулося падіння платежів порівняно із груднем та іншими місяцями - до 20 млн грн. Обсяг премій опинився на рівні січня 2008 року. Якщо подивитися на минулий рік, то компанія щомісяця збирала по 40 млн грн платежів. Тому в цілому це не страшно. Фактично зараз ми говоримо про cash flow - грошовий потік, що у січні в компанії був мінусовим. Але якщо дивитися по бухгалтерському обліку, то в нас був прибуток, тому що ми відкладали резерви, які пішли в плюс. З погляду бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами січень, лютий і оперативно I квартал у нас у плюсі - працюють резерви. Але в лютому грошовий потік також був негативним.
- За якими видами страхування цього року були найбільші виплати?
- Стандартно: КАСКО і "автоцивілка". - У чому ви тримаєте резерви?
- У гривні. Державні облігації становлять усього 10% резервів, ще близько 15% ми тримаємо в золоті, а 75% - у гривні на банківських депозитах.
- Чи були у вас проблеми з поверненням депозитів?
- І так, і ні. Зараз у банках, де уведена тимчасова адміністрація, ми тримаємо 5,8 млн грн. При 160 млн грн резервів це дріб'язок. Хоча і ста доларів шкода.
- Які банки затягують повернення депозитів?
- "Надра", Родовід Банк, Західінкомбанк. В основному перші два. У Західінкомбанку в нас тільки 200 тис. грн.
- У січні компанія почала залучати менше коштів. Це пов'язано з жорсткістю акредитації при банках?
- У якомусь сенсі так. Тому що той або інший банк не є нашим акціонером (сміється). Гроші - не проблема. Акціонери завжди готові нас підтримати, але зараз потреби в цьому немає. Справа навіть не в грошах, а в стратегії роботи банку зі страховою компанією. Ринок скорочується. У нас у деяких регіонах, зокрема в Дніпропетровську, спостерігається така картина: страхових договорів у січні і лютому було більше, ніж у жовтні та листопаді, але страхових платежів - менше. Стало більше людей, які платять трьома-чотирма платежами. Зараз таких клієнтів - до 50%.
- Чи зауважуєте ви активізацію шахраїв?
- Кількість випадків шахрайства значно зросла з жовтня, коли в позичальників почалися проблеми з поверненням кредитів і "пішла" інфляція. Професійне шахрайство завжди було, є і буде, а почастішали випадки шахрайства непрофесійного: наприклад, людина переставляє машину в інше місце і заявляє про викрадення. Є випадки, коли позичальник, розуміючи, що машина - це об'єкт застави і страхування, навмисне розбиває її. Адже вартість автомобіля в доларовому еквіваленті сильно впала, а страхова компанія може відшкодувати зазначену в договорі суму. Доводиться виплачувати, тому що є ДТП. Із цим неможливо боротися, оскільки не можна довести, що він урізався спеціально.
- Ви будете знижувати виплати, ретельно перевіряючи ДТП?
- Робота із шахраями велася завжди. Що ж до клієнтів, яких з кожним днем стає усе менше, то зараз вони усе ретельніше обирають страхову компанію. І враховують не рекомендації менеджерів, а репутацію компанії - як вона проводить виплати. Зараз іде боротьба за гарних клієнтів. При незначних зауваженнях ми закриваємо очі на законодавство, аби тільки клієнт був задоволений.
Олександр Завада, президент Української
федерації страхування
"Коло банків, яким страховики довіряють свої резерви, звужується", - президент Української федерації страхування Олександр Завада
- Чи вдалося під час переговорів з банками вирішити проблеми повернення депозитів і розміру комісійних?
- На жаль, можна констатувати, що рівень вирішення цих питань незадовільний. По-перше, ми вважаємо, що надмірне завищення комісійної винагороди шкодить у першу чергу самому банку - у страховика не залишається достатніх коштів для виплат. На такі умови ми не підемо. По-друге, ми розробили антикризовий законопроект, що передбачає впровадження механізму повернення депозитів як проблемними банками, так і тими, які за різних причин затримують виплату. Ми категорично не згодні з позицією Нацбанку, що не втручається і не захищає інтереси вкладників, посилаючись на Цивільний кодекс, на двосторонній характер відносин банків і вкладників. Проблеми, що виникли в страховиків і банків, - глобальні. Це знущання пропонувати вирішувати їх у двосторонньому порядку.
- Якщо банки не підуть назустріч страховим компаніям, як це може позначитися на страховому ринку?
- Банки вже не є звичайними суб'єктами цивільних правовідносин. У Нацбанку вважають, що мораторій може бути одностороннім. Де-факто мораторій уведений і на виконання зобов'язань перед банком, тому що, не віддаючи коштів, що належать страховикам, банки втрачають страховий захист, оскільки за допомогою Нацбанку заморозили кошти на здійснення цих оплат. У таких банків однозначно немає перспектив, поки не буде відновлений нормальний цивільний характер правовідносин.
Підірвана довіра до банків не тільки фізичних, але і юридичних осіб. Коло банків, у яких страховики погоджуються розміщувати резерви, з кожним днем звужується. Ми вже попереджали, що не виключаємо зосередження всіх резервів у державних банках. У членів Української федерації страхування, що виконувала вимоги з диверсифікованості, у проблемних банках зависло 5-10% резервів. І, повірте, в умовах кризи це зовсім не зайві гроші.
- У законопроекті є пропозиція щодо збільшення повноважень Держфінпослуг. Для чого це необхідно?
- Ми підтримуємо тільки ті повноваження, які допомагають вирішувати проблеми, породжені кризою. Ми за те, щоб регулятор міг протидіяти демпінгу. Для цього він повинен аналізувати ринкові умови і умови конкретних страховиків, визначаючи обсяги їх дорезервування, якщо компанії грубо демпінгують. Демпінг - зло на рівні першої п'ятірки проблем, які заважають ринку працювати.
- Які ризики виникають за відсутності диверсифікованості з розміщення резервів, і чи варто її зараз уводити?
- Диверсифікованість існує завжди, тому що це дозволяє знижувати ризики, тому в ній зацікавлені самі страховики і страхувальники. Але справа в тому, що можливості диверсифікованості скоротилися через втрату рейтингів банками і цінними паперами, а також падіння ринків нерухомості та цінних паперів. Потрібно знайти найнадійніші в наших умовах активи. Потрібно вводити вимоги і давати регулятору можливість коректувати їх залежно від ситуації на ринку.
- Наскільки сильно може впасти ринок ризикового страхування?
- Останні прогнози - падіння на 30%. Якщо буде прийнятий антикризовий законопроект у тій редакції, у якій він зареєстрований у Раді, і Нацбанк відмовиться від політики невтручання і непідтримки інших учасників фінансових ринків, мова може йти про падіння на 10%, максимум 20%. Але якщо стабільність, яка останнім часом спостерігається на валютному ринку, буде порушена, не буде протидії демпінгу і не буде прийнятий закон - ситуація може погіршитися.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
