ДСТом не вийшли


ДСТом не вийшли

Кабмін бажає остаточно відсторонити приватні банки від обслуговування бюджетних грошей. Сукупні втрати фінустанов складуть близько 30 млрд грн на місяць.

Листи щастя

У розпорядженні Бізнесу опинився проект постанови Кабміну "Про негайні заходи щодо ощадливого і раціонального використання бюджетних коштів". Він передбачає повне відсторонення приватних (недержавних) комбанків від обслуговування бюджетних рахунків і рахунків держпідприємств.

Зокрема, винятково через державні фінустанови (Ощадбанк і Укрексімбанк) пропонується здійснювати виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, стипендій, пенсій і соціальної допомоги. Крім того, тільки держбанки матимуть право обслуговувати грошові чеки Держказначейства.

Більше того, державні установи зможуть перераховувати кошти приватним компаніям за придбані в них товари або отримані послуги (так звані держзакупівлі) тільки на рахунки таких компаній, відкриті в державних банках. Відповідно до проекту постанови, всі вищевказані заходи планується реалізувати до 30 квітня 2009 р. Контролювати виконання вищеописаних вимог будуть ГоловКРУ і Держказначейство. Кабмін також рекомендуватиме органам місцевого самоврядування вжити заходів для забезпечення виконання цієї постанови.

Примітно, що голова Держказначейства Тетяна Слюз заявила минулого тижня, що постанову подібного змісту "нещодавно було прийнято Кабміном". Хоча текст документа дотепер не опублікований в офіційних джерелах. Проте процес переведення бюджетних коштів у держбанки фактично вже стартував - на підставі секретного розпорядження прем'єр-міністра Юлії Тимошенко.

"Посилаючись на доручення №53 від 02.03.09 р., міністерства надсилають підлеглим структурам листи, у яких дається команда перевести розрахунки тільки в державні банки. Крім того, в усних заявах пенсіонерам, одержувачам соціальної допомоги, працівникам бюджетної сфери і студентам також рекомендується перейти на обслуговування в ці банки", - говориться в заяві Асоціації українських банків, розповсюдженій минулого тижня.

Дійсно, 11 березня лист такого змісту (№364/11/11-09) надіслав "Укрзалізниці" і пов'язаним з нею підприємствам міністр транспорту і зв'язку Йосип Вінський. Він містить такі вимоги: "У виконання доручення прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко №53 від 02.03.09 р. прошу вжити заходів щодо переведення банківських рахунків у держбанки - Ощадбанк і Укрексімбанк, про що інформувати міністерство до 1 квітня 2009 р.".

16 березня аналогічний лист (№275/0/15-09/01) своїм підшефним організаціям, зокрема всім фондам соціального страхування, направило вже Міністерство праці і соціальної політики. Перший заступник міністра Павло Розенко вимагає "обов'язково до 15.04.09 р. перевести рахунки з комерційних банків у держбанки і до 01.05.09 р. повідомити Мінпраці про виконання".

Переведення рахунків у держбанки в Кабміні пояснюють необхідністю забезпечити "схоронність бюджетних коштів, а також ощадливе і раціональне їх використання". Дійсно, через проблеми в банківському секторі на депозитах, переважно в банках, де введена тимчасова адміністрація, "заморожено" 400 млн грн., які належать місцевим бюджетам. Крім того, минулого тижня НБУ покарав 16 банків за несвоєчасне виконання зобов'язань перед вкладниками і затримки платежів.

"Внаслідок того, що зараз бюджетні кошти йдуть зокрема через проблемні банки, таке питання (переведення бюджетників у держбанки) обговорюється невипадково", - стверджує Володимир Лавренчук, голова правління "Райффайзен Банку Аваль".

Він підкреслює, що відповідної постанови Кабміну не бачив. У той же час банкіри не бачать необхідності в масовому переведенні рахунків із приватних банків у державні. Президент АУБ Олександр Сугоняко вважає, що уряд такими діями фактично висловлює недовіру всій банківській системі. Анатолій Ґулей, голова правління Ощадбанку, відзначає, що "багато корпоративних клієнтів не чекають рішення Кабміну, а самі переходять на обслуговування в Ощадбанк із проблемних банків".

При цьому банкір сумнівається, що когось можна силою змусити зробити такий крок: "Якщо таке рішення буде прийнято, я його привітаю. Але чиновники середнього рівня виступлять категорично проти - вони влаштують саботаж. У підсумку вказівки зверху не будуть реалізовані. Свого часу Валерій Пустовойтенко (колишній прем'єр-міністр) видавав подібне розпорядження. Тоді всього 4% держкомпаній перейшли на обслуговування в Ощадбанк".

Критичні втрати

Найбільші банки вже готуються заперечувати ініціативи уряду. "Ці заходи незаконні, тому що порушують антимонопольне законодавство. Тому можуть бути легко оскаржені, зокрема в суді. Кабмін може тільки рекомендувати, але не змушувати", - запевняє голова правління великого банка, що не забажав називати своє прізвище. Тим часом АУБ звернулася до Президента і прем’єра з проханням зупинити процес переведення рахунків.

"Одноразове переведення у держбанки коштів державних підприємств і всіх платежів, здійснюваних з бюджету, призведе до розбалансування активів і пасивів банків, що в умовах підвищеного відтоку депозитів та істотного погіршення обслуговування кредитів позичальниками призведе до зниження ліквідності банків та їх банкрутства", - попереджає АУБ.

Банкіри розділяють подібні побоювання: окремі, "здорові" у цей час банки, що спеціалізуються на обслуговуванні бюджетних потоків, можуть виявитися на межі виживання.

"Звичайно, говорити, що настільки серйозно постраждає вся система, дещо некоректно. Однак у кожному конкретному випадку будуть свої наслідки", - погоджується Володимир Лавренчук.

Занепокоєння банкірів можна зрозуміти. Щомісяця через банки проходять більш ніж 20 млрд грн. бюджетних коштів. Приміром, зараз у країні близько 13,7 млн пенсіонерів. За даними Пенсійного фонду, 30% з них одержують пенсії через банківські установи. Пенсійні виплати обслуговують 65 банків, які для цих цілей випустили близько 4,5 млн пластикових карт. Тільки в лютому поточного року через карткові рахунки було виплачено пенсій на 5,2 млрд грн. Кабмін же не приховує свого наміру віддати обслуговування даних виплат держбанкам.

"У мене є порада: все-таки користуйтеся послугами державних банків", - агітувала пенсіонерів Юлія Тимошенко 18 лютого. Відзначимо, що трохи пізніше Пенсійний фонд припинив виплату пенсій через вісім комерційних банків, які затримували пенсійні платежі.

Варто врахувати, що питання не обмежується боротьбою за право обслуговування пенсіонерів. За даними Рахункової палати, у бюджетній сфері працює 3,6 млн чоловік. Більшість із них одержують зарплати через банки. Щомісячний розмір виплат перевищує 3 млрд грн. Крім того, варто врахувати одержувачів різноманітної соціальної допомоги (з безробіття, інвалідності і т.д.). За оцінками банкірів, щомісяця через банківську систему проходять соціальні виплати ще на 2-3 млрд грн.

Зарплати бюджетникам і соціальні виплати обслуговують 77 банків. Для цих цілей вони випустили в цілому близько 10 млн платіжних карт, що становить більше 26% усього активного "пластику", що перебуває в обігу. Левина частка емісії "бюджетних" пластикових карт припадає на лідерів карткового ринку - ПриватБанк і "Райффайзен Банк Аваль". Керівники цих фінустанов неохоче коментують ініціативи Кабміну.

"Документу немає, тому все це на рівні чуток. Поки я такої загрози (переведення рахунків у держбанки) не відчуваю", - говорить Юрій Пікуш, генеральний заступник голови правління ПриватБанку. У свою чергу, Владимир Лавренчук сумнівається, що держбанки впораються з обслуговуванням бюджетних потоків: "Здатність держбанків обслужити весь держсектор, зокрема зарплатні проекти, викликає сумніви. У кожному разі технологічно організувати такий переклад дуже проблематично, тим більше в стислий термін". Дійсно, для якісного обслуговування настільки великої клієнтури держбанкам буде потрібно нарощувати інфраструктуру карткового бізнеса.

На початок 2009 р. за обсягом емісії пластикових карт Ощадбанк посідав 4-е місце (більше 1,5 млн активних карт), Укрексімбанк - 14-е (менш 0,5 млн карт). У той же час на держбанки припадає тільки 1,4 тис. банкоматів з майже 28 тис. установлених всіма фінустановами, і всього 6 тис. PoS-терміналів з майже 117 тис. таких пристроїв. Схоже, що в держбанках поки навіть не оцінювали масштаби майбутньої роботи. "Спочатку необхідно оцінити, про які обсяги операцій, кількість клієнтів йде мова. Від цього залежатиме, зможемо ми обслуговувати ці потоки чи ні", - пояснює Володимир Гіріс, член правління Укрексімбанка.

Досить приваблива для банків і робота з коштами корпоративного сектора, що мають бюджетне походження. Так, за даними Держкомстату, торік обсяг держзакупівель склав близько 130 млрд грн. Крім того, за даними НБУ, залишки на рахунках державних підприємств на 1 березня рівні 11,9 млрд грн., або майже 12% депозитів юридичних осіб. При цьому 7,7 млрд грн. - це залишки на поточних рахунках держкорпораций і близько 4 млрд грн. - їх термінові депозити.

Варто відзначити, що окремі приватні банки спеціалізуються саме на обслуговуванні конкретних держкомпаній. Класичний приклад - Експрес-банк, робота якого повністю зав'язана на обслуговуванні підприємств "Укрзалізниці".

Варто нагадати, що донедавна банкіри активно залучали на депозитні рахунки бюджетні кошти, виділювані місцевим органам самоврядування. Влітку 2008 р. залишки за такими рахунками перевищували 7 млрд гр.

Ця практика припинилася після того, як 28 січня Кабмін прийняв постанову №52, якою заборонив місцевим органам самоврядування розміщати тимчасово вільні кошти місцевих бюджетів на депозитах у приватних банках. На 1 березня залишки коштів місцевих бюджетів на банківських депозитах склали всього 1,6 млрд грн.

Дмитро Гриньков

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми
Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «ДСТом не вийшли» на Finance.UA - 2.0
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.UA