Що паводок несе страховикам


Що паводок несе страховикам

Дотепер у більшості страхових компаній не можуть назвати остаточну цифру відшкодування, пов'язаного з недавнім паводком у Західній Україні. Люди продовжують звертатися до страховиків із заявами про виплати. Але вже ясно, що мова йде про мільйонні виплати. "Ми виділили 10 мільйонів гривень на покриття збитків від повені", - повідомила директор департаменту врегулювання збитків компанії "Оранта" Тетяна Копаєва.

"За приблизними підрахунками, наші виплати потерпілим від повені в Західній Україні складуть не менше 400 тисяч доларів (більше 1,9 мільйона гривень. - "ДЕЛО")", - прогнозує голова правління страхової компанії "АСКА" Олександр Сосіс. "Найбільші виплати в західних областях будуть у нас по агро- і автострахуванню, можливо, до 2,5 мільйонів гривень", - вважає директор західної районної дирекції групи "ТАС" Світлана Косаревич. За попередніми підрахунками Ліги страхових організацій України (ЛСОУ), загальні виплати страховиків, пов'язані з липневим паводком, складуть близько 40 мільйонів гривень.

Легко відкараскалися

Незважаючи на багатомільйонні суми, розмір страхового відшкодування, у порівнянні з реальними збитками, завданими стихією, можна назвати більш ніж скромним - всього близько 1% від озвученої першими особами країни загальної суми збитку на 4 мільярди гривень. Про що це говорить? Можливо, про те, що вітчизняні страховики занижують розмір виплат або зовсім відмовляються платити постраждалим? Навряд чи.

Так, за даними Держфінпослуг, жодної скарги від жителів Західної України на страховиків до них ще не надходило, немає дорікань і в Асоціації страхувальників України. Як зізнаються в неформальній бесіді самі страховики, у випадках, коли до потерпілих районів прикута увага перших осіб держави, краще переплатити, ніж недоплатити. "Якщо тільки запідозрять у тому, що ти потерпілому селянинові щось недоплатив - зроблять винуватим за весь потоп і привселюдно "висічуть" на центральній площі Києва, щоб іншим не кортіло", - говорить один з керівників великої страхової компанії.

Так що незначний розмір страхових виплат у цьому випадку пояснюється не жадібністю страховиків. Справа в тому, що жителі регіонів, з невблаганною періодичністю страждаючих від стихії (паводки були в 1998, 2000, 2002, 2006 і 2008 роках), просто не хочуть страхуватися! "Якщо ще в самому Львові і прилеглих районах люди страхують житло, то ближче до гірських районів змусити когось застрахувати свій будинок практично неможливо, - розповідає директор львівського представництва страхової компанії "Добробут" Леся Андрусишин. - У гірських селах я сама ходила по будинках і пропонувала купити страховки. Люди не хочуть! Причому така ситуація не тільки в нас. Після повені я спеціально обдзвонила знайомих у п'ятьох інших страхових компаніях - у них те ж саме: мало застрахованих, мало виплат".

Виходить, що населення боїться страховиків більше, ніж руйнівної стихії. Інакше як пояснити те, що люди свідомо відмовляються від грошового захисту?

Страх або забезпечення?

Страховики пояснюють цей феномен західних регіонів по-різному. "Думаю, всьому виною менталітет місцевого населення і недостатній рівень довіри до страхових компаній", - говорить заступник голови правління страхової компанії "ІНГО Україна" Олександр Мацак.

Деякі страховики вважають, що всьому виною негативний імідж страховиків. "На те, що в Україні низька культура страхування, сильно впливає преса, що висвітлює страхування в негативному плані, ЗМІ в такий спосіб відлякують людей від страхування", - знаходить "крайніх" Олександр Сосіс.

"Людей відлякує саме слово страхування, - впевнена голова правління компанії "ПРОСТО-страхування. Життя та пенсія" Галина Третьякова, - тому що корінь його - страх. Щоб люди припинили нас боятися, потрібно перейменувати страхування в забезпечення, а страховиків - в тих, хто забезпечує. Тоді народ почне страхуватися".

Є, звичайно, і більш об'єктивні причини небажання населення користуватися послугами страховиків. Так, всі учасники ринку одноголосні в думці, що основною причиною низької страхової активності населення є низький рівень добробуту жителів України.

Застрахувати всіх - недорого!

На перший погляд, вирішити проблему, пов'язану з небажанням населення страхувати свої будинки, можна було б, ввівши обов'язкове страхування державного і приватного майна від стихійних лих. Саме з такою ініціативою через тиждень після паводка виступила ЛСОУ, пропонуючи встановити мінімальний розмір страхової виплати на рівні 50-100 тисяч гривень і тариф 0,2-0,3%, або 8-25 гривень на місяць. За словами президента ліги Олександра Філонюка, обов'язковому страхуванню повинні будуть підлягати всі приватні будинки і квартири.

Багато страховиків підтримують цю ініціативу. "Страхування майна потрібно зробити обов'язковим, - вважає Олександр Сосіс. - Ми в себе підрахували: при масовому страхуванні житла поліс людині обійдеться недорого - 1 гривня за 1 квадратний метр. Тобто за 50 квадратних метрів житла треба буде заплатити 50 гривень на рік, і можна буде розраховувати на 200-250 тисяч гривень відшкодування. "Я думаю, введення обов'язкового страхування майна від ризиків стихійних явищ принесе вигоду і жителям, і страховикам, і державі, - вторить колезі начальник відділу врегулювання збитків компанії "Українська страхова група" Сергій Манжос. - Жителі постраждалих регіонів зможуть відновлювати своє майно за рахунок страхових виплат. Страховики одержать можливість розширити страхове поле. Держава піде від необхідності відшкодовувати громадянам їхні збитки".

Будинок застрахувати простіше, ніж чиновника

Здавалося б, чим погана пропозиція? Кілька гривень на рік з людини - і проблеми потерпілих від стихії будуть вирішені за рахунок грошей страховиків, а не платників податків, як це відбувається зараз. Але як вважають багато учасників ринку, це не викорінить суті проблеми, а саме безвідповідальність і недбалість чиновників, які відповідають за профілактику і недопущення катастрофічних наслідків від стихії.

"Якщо навіть всі будинки будуть застраховані, люди від цього гинути не перестануть (у результаті останнього паводка загинули 36 людей)", - от один з найбільш часто згадуваних аргументів супротивниками "поголовного" страхування. Виходячи із цього, багато страховиків вважають, що замість легкого шляху масового страхування нерухомого майна треба піти більш складним - змусити страхувати свою відповідальність конкретних міністрів, губернаторів і мерів за довірені їм території та об'єкти.

Тоді б страховики виплачували людям збитки від стихії, покриваючи свої витрати за рахунок недбайливих чиновників. "Є, приміром, у Карпатах зони розливу рік, де не можна будувати будинки. Але місцеві чиновники дають дозвіл на будівництво в цих зонах. Чому в такому випадку вони не несуть відповідальності, коли побудоване житло зносить вода? - запитує заступник голови правління страхової компанії "Нова" Дмитро Татаринов. - Влада зобов'язана вживати профілактичних заходів із захисту від стихії - зберігати ліси, зміцнювати дамби та аварійні об'єкти, контролювати будівництво. А раз зобов'язані, то нехай страхують свою відповідальність!"

Згодний з колегою і керівник асоціації "Страховий бізнес" Ігор Яковенко. На його думку, до даного питання потрібно підходити послідовно: спочатку визначити аварійні об'єкти (дамби, насосні станції, греблі), а потім застрахувати відповідальність держави і конкретних чиновників, які відповідають за надійність цих об'єктів. "І взагалі, держава повинна спочатку визначитися з політикою страхування аварійності в країні в цілому, тому що сьогодні - потоп у Західній Україні, вчора - катастрофа кораблів у Чорному морі, позавчора - викид фосфору у Львівській області. І ніхто за ці нещастя відповідальності не несе!" - обурюється експерт.

Втім, у прихильників подібної страхової реформи дуже мало шансів дочекатися її втілення. Після безпрецедентних за розмірами збитків (4 мільярди гривень) політики, імовірно, приймуть уже виписаний закон про обов'язкове страхування.

"У цей час уряд планує розглянути закон про обов'язкове страхування майна, але з боку держави це просто спроба зіпхнути проблеми на чужі плечі. Адже сформована ситуація в зоні нещастя - це справа рук людських, а не вина винятково стихії", - резонно відзначає Тетяна Копаєва.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Що паводок несе страховикам» на Finance.UA - 2.0
В Контексті Finance.UA