429
Союзи не простять боргів
— Кредит&Депозит
Кредитні союзи не підтримують ініціативу Кабміну про списання кредитів для малого й середнього бізнесу в потерпілих від стихійного лиха регіонах. На відміну від банківської системи, де видача кредиту супроводжується страхуванням застави й життя кредитопозичальника, кредитні союзи видають кредити за рахунок залучених у населення коштів.
"Нас турбує, щоб підхід з боку регуляторів до банків і небанківських фінустанов, що кредитували населення в західному регіоні, був однаковим. Адже якщо одному позичальникові списати кредит, то це означає, що іншому члену союзу, який оформив депозит, не буде із чого його повернути", - відзначає Вікторія Волковська, радник правління з питань взаємодії з держорганами ОКС "Програма захисту вкладів".
При цьому представники кредитних союзів відзначають, що зростання проблемних кредитів у цих регіонах дійсно можливе, і, як наслідок, це відобразиться на ліквідності КС, що здійснюють діяльність у постраждалих регіонах.
"Масове списання кредитів вплине на ліквідність кредитних союзів. Тому необхідно почати низку заходів, щоб зрозуміти масштаб проблеми. По-перше, необхідно створити реєстр постраждалих членів КС і проблемних кредитів, після цього необхідно буде провести моніторинг положення справ на місці в КС, які працювали в постраждалих регіонах. Після цього, якщо необхідно, розробити індивідуальний план підтримки проблемних КС",- розповів Андрій Оленчик, директор департаменту нагляду за діяльністю КС Держфінпослуг. Законодавство дозволяє регулятору тимчасово вводити індивідуальні нормативи для КС, які зазнають фінансові проблеми.
Оцінити обсяг проблемних кредитів поки складно, оскільки не всі члени КС вже заявили про проблеми з поверненням позичок. "За попередніми даними, у Тернопільській області частка проблемних кредитів через стихійне лихо досягла 1%. Як правило, це кредити, які видавалися фермерам. По кредитах, виданим у постраждалих регіонах, деякі союзи припинили нараховувати відсотки", - розповів Іван Вишневський, глава правління ОКС "Програма захисту вкладів".
Відповідно до нормативних вимог, розмір резервного фонду КС повинен бути не менш 5% активів. Це означає, що проблемні кредити до 5% цілком можуть бути забезпечені коштами самого союзу. Крім того, існує ризик, що члени КС, потерпілі від повені, будуть масово розривати депозитні договори й забирати гроші на споживчі потреби. Поки що, за словами пана Вишневського, така тенденція не спостерігається.
На останньому засіданні Всеукраїнської асоціації кредитних союзів (ВАКС) було вирішено звернутися до КС у центральному й південному регіонах за фінансовою допомогою. "Деякі КС вже погодилися допомогти", - відзначила Галина Шатирко, глава правління ВАКС.
У свою чергу, регулятор має намір ініціювати звертання до уряду із проханням підтримати КС у сформованій ситуації. "Державі необхідно подбати про надання КС цільових кредитів, щоб вони могли поліпшити свій фінансовий стан", - впевнений пан Оленчик. За його словами ситуація, яка склалася, змушує державу якнайшвидше створити фонд гарантування внесків КС. "З моменту створення робочої групи не відбулося жодного засідання. Хоча було спрямовано вже дві концепції того, як повинен працювати цей фонд. Каменем спотикання є питання участі в цьому процесі держави - якщо вона буде фінансувати (нехай навіть на поворотній основі) створення й наповнення цього фонду, то фонд можна створити швидше, але не всі чиновники згодні з такою моделлю", - відзначив чиновник.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
