1076
Головний біль Кабміну: що робити з рекордним урожаєм?
— Аграрний ринок
В Україні існують усього два лиха - маленький урожай і великий урожай. Цього року трапилось друге. Прогнозовані 43 млрд. т. зерна країна не збирала за всі 17 років свого існування. Але на сьогодні заробити на результаті своєї праці поки не виходить ні в аграріїв, ні в зернотрейдерів. Експортери не хочуть купувати товар за високою ціною, виробники - продавати нижче собівартості. Ринок фактично став. Уряд розробляє чергові заходи проти чергової кризи, але навіть якщо вони допоможуть, ми довідаємося про це ближче до зими.
700 грн. за тонну фуражного зерна. Максимум - 800 і ні копійкою більше. Це ціна, що пропонують покупці фермерам, які продають товар "з поля", тобто не везуть його самостійно в порт або на елеватор. Більшість дрібних господарств України працюють саме за такою схемою, тому зараз вони опинилися на межі кризи. Адже собівартість виробництва тонни фуражного зерна становить не менше 900 грн. - цього року в три-чотири рази подорожчали добрива, а ціна дизельного палива практично досягла позначки EUR 1 за літр. А не продавати вони не можуть - потрібно повертати кредити і готуватися до наступного сезону.
Перестрахувалися
Про можливі труднощі попереджали ще у квітні, коли рекордні обсяги майбутнього врожаю вже почали вимальовуватися, а в країні щосили діяли квоти на вивезення зерна. У результаті до нового маркетингового року країна прийшла з переповненими зерносховищами. Очікується 35 млн. т. ранніх зернових, так ще 5 млн. залишилося з минулого року. А гранична місткість українських елеваторів - 30 млн. т. От така от проста арифметика.
Дефіцит площ привів до того, що в червні зерносховища у два рази підняли ціну на свої послуги. У результаті багато господарств воліють зберігати новий урожай у себе. Але така можливість є не в усіх. "Тому фермерам доводиться йти на ті ціни, які їм диктують", - пояснила експерт аналітичної групи "Украгроконсалт" Єлизавета Малишко.
Найближчим часом розраховувати на те, що засіки вітчизняних елеваторів звільняться для зерна, що прибуває, не доводиться. Українські порти мають дуже низьку пропускну здатність, не більше ніж 1млн.600 тис. т. зерна на місяць. Мине не менше трьох місяців, перш ніж площа сховищ почне відповідати кількості зерна.
Чи винен спекулянт?
Рекордний урожай і нестача елеваторів - не єдині причини, які сформували наднизькі ціни, вважають виробники. Винен ще й довгий ланцюжок перекупників, кожний з яких має вплив на вартість. Генеральний директор Асоціації фермерів і землевласників України Віталій Львов розповів, що єдиної ринкової ціни на зерно в Україні не існує - у всякому разі для фермера. "Мені відомі випадки, коли в Луганській області за тонну фуражного зерна пропонували 680 грн., а в Харківській - уже по 580 грн. Звичайно, фермер не хоче продавати - адже це нижче собівартості", - говорить Львов. За його словами, іноді ця горезвісна тонна зерна проходить через п'ять рук, щоб знайти свого справжнього покупця.
Найбільше така ситуація шкодить дрібному фермерові. Адже великі агрофірми як правило мають власні зерносховища і здатні перечекати період рекордно низьких цін у період збору врожаю.
Єдиний вихід для дрібного сільгоспвиробника - продати свій товар державному Аграрному фонду, припустила в інтерв'ю інтернет-газеті "Сейчас" керівник аналітичного відділу консалтингової компанії "ААА" Марія Колесник. Тим більше, закупівельні ціни встановлені державою вище ринкових - 1193,34 грн. за тонну фуражної пшениці і майже 1400 грн. за продовольчу третього класу. Але Аграрний фонд має на все про все 1, 8 млрд. грн. Через затримки у роботі Верховної Ради він одержав гроші із запізненням і тільки починає проводити закупівлі. Значно вплинути на ринкову ціну держзакупівлі не зможуть, вважає директор аналітичної компанії "Проагро" Микола Верницький. "Держава не розуміє, що державна кон'юнктура і кон'юнктура ринкова - це різні речі. І трейдери не зобов'язані дотримуватися тих цін, що встановила держава", - заявив він.
Пігулки від Кабміну
Той факт, що одним Аграрним фондом фермерові не допомогти, розуміють і в уряді. На нараді в Кабміні прем'єр-міністр Юлія Тимошенко запропонувала способи врегулювати ситуацію на зерновому ринку.
Спосіб перший. Трейдерам, які будуть купувати зерно прямо у виробника, а не в чергового перекупника, держава буде компенсувати ПДВ протягом 3-5 днів. Представники Податкової Адміністрації цю пропозицію підтримали.
Спосіб другий. Фермери поспішають продати зерно, тому що в більшості з них термін розрахунку з банками за кредит настає в жовтні. Юлія Тимошенко пообіцяла особисто переговорити з фінансовими установами, щоб вони пролонгували термін кредитних договорів до грудня.
Спосіб третій. Всім губернаторам та їхнім заступникам, що присутні на нараді, доручено мобілізувати місцеві аграрні фонди і зернопереробні підприємства, щоб максимальну кількість закупівель вони зробили ще до осені.
Спосіб четвертий. Будівництво елеваторів обіцяє стати вигідною справою. Готується постанова Кабміну, відповідно до якої кожному підприємству, що візьме кредит на будівництво зерносховища, держава компенсує процентну ставку по кредиту.
Віталій Львов, що був присутнім на нараді, говорить, що всі ці заходи можуть мати вплив тільки в довгостроковій перспективі. На компенсацію ПДВ і відсотків по кредиту знадобляться сотні мільйонів гривень, елеватори будуть побудовані не раніше ніж через рік. А поки цього нема, аналітики ринку радять фермерам продавати свій продукт прямо трейдеру або переробнику - адже ціна тонни зерна, привезеного в порт, становить приблизно 900 грн, а це вже майже світова ставка.
За матеріалами: газета Сейчас
Поділитися новиною
