Бюджет восени рахують


Бюджет восени рахують

Тридцять першого липня позачергова сесія Верховної ради здивувала всіх. Депутати не тільки продемонстрували приголомшливу явку, але й швидко та чітко проголосували необхідні законопроекти. Хоча мова йшла про таке завжди суперечливе питання, як бюджетні поправки.

Не було б щастя, так нещастя допомогло

Як відомо, позачергова парламентська сесія була ініційована у зв'язку з розгулом стихії на Заході країни. Спочатку уряд став наполягати на необхідності якнайшвидшого прийняття потрібних для покриття збитку змін бюджету - виділення коштів передбачалося настільки значним, що без волі депутатів було не обійтися. Потім президент вирішив, що необхідно проголосити окремі райони потерпілих від розгулу стихії областей зонами надзвичайної екологічної ситуації. І знову таки - подібне рішення неодмінно повинно бути ратифіковане парламентом.

Обставини дружно склалися так, що уникнути позачергової праці праведної народним обранцям було б важко. Але навіть із урахуванням всього цього представники Партії регіонів напередодні скликання сесії голосно сумнівалися в перспективності спроби зібрати депутатів у відпустках навіть во ім'я благої справи. Проте, парламентарії напружилися і змогли: якщо судити за кількістю зареєстрованих карток, то явка в сесійній залі була вражаючою - 448 народних обранців з 450. Більше того, депутати не тільки зареєструвалися, вони ще й голосували із вражаючою синхронністю.

В тому, що Рада затвердить президентський указ про надзвичайний стан, великих сумнівів не було - не той випадок, щоб у гру вступали традиційні фракційні розбіжності. А от другий пункт порядку денного - зміни бюджету і супутніх законів - звичайно є більше суперечливим.

Доля поправок від 31 липня спочатку виглядала не надто райдужно. З одного боку, необхідність перерахувати витрати була досить гостра - стихійне лихо істотно відкоригувало прогнозовану видаткову частину головного кошторису країни. З іншого боку - обставини попередньої сесії грошовому питанню не сприяли: після того, як планові зміни не були прийняті через різночитання бюджетного бачення Банкової та Грушевського, було б дивно очікувати сплеск президентсько-прем’єрської єдності.

Підготовчий етап побоювання міг тільки підтвердити. Спочатку Кабмін підготував свій проект змін. Потім президент, повноваження якого на цю сферу діяльності взагалі не поширюються, направив на реєстрацію до парламенту свою порцію змін. Третя ж версія поправок належала перу опозиції, яка, зважаючи на все, вирішила у важкій ситуації не відставати від влади.

Відповідно до рекомендацій бюджетного комітету, спочатку передбачалося взяти за основу урядовий проект. Але депутати, ознайомившись із пропозиціями, вирішили, що президентська версія більш перспективна хоча б тим, що за нею передбачалися великі цільові субвенції. "Регіонал" Олександр Пеклушенко свій проект відкликав, мотивуючи вчинок тим, що його пропозиції однаково врахують в "усередненому" проекті. Після обговорення парламентарії надихнулися і прийшли до висновків, що потрібно приймати в основі президентську версію, але з урахуванням "кращих місць" урядового варіанту.

Після деякого часу, витраченого на узгодження цифр (а вони у версіях Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко все-таки помітно відрізнялися), народні обранці подарували країні відредагований бюджет 441 голосом. А щоб було звідки взяти "зайві" гроші, заодно депутати проголосували і закон про підвищення акцизів на тютюнові вироби, на що дуже розраховувала прем'єр. Правда, на цьому маленькі урядові перемоги закінчилися - переглядати акцизний збір на алкогольну продукцію Верховна рада вже не стала. Але в будь-якому разі погоджений трудовий порив українських парламентаріїв вже сам по собі викликає повагу.

Прибуток восени рахують

За підсумками парламентського розгляду шість потерпілих від стихії західних областей одержать навіть більше коштів, ніж спочатку було розраховано. Уряд пропонував виділити на прямі витрати з бюджету близько 3,65 мільярди гривень, президент - понад 4 мільярди. У підсумку народні обранці вирішили, що на покриття збитку знадобиться 5,8 мільярда гривень, які й були зафіксовані в кінцевому варіанті бюджетних поправок.

Загальна щедрість закінчилася на "дорожньому питанні". І президент, і прем'єр однаково погоджувалися з тим, що значна частина виділених коштів повинна бути задіяна в ремонті дорожньої інфраструктури. За кабмінівським законопроектом Державній службі автомобільних доріг передбачалося виділити понад 750 мільйонів гривень, а на думку президента - близько 800 мільйонів. Але якщо щедрість Віктора Ющенка на цьому й обмежувалася, то уряд був готовий надати "Укравтодору" свого роду карт-бланш - право на залучення інвестицій у розмірі понад 24 мільярдів гривень під державні гарантії. Безумовно, дороги ремонтувати потрібно не тільки в районах, що постраждали від повені, але й по всій Україні (особливо напередодні Євро-2012). І проте подібна превентивна щедрість Кабміну не викликала схвалення в депутатського корпуса - "дорожньо-кредитна" поправка була урочисто відхилена.

Ще однією істотною розбіжністю в баченні реалізації програми допомоги постраждалим регіонам був розподіл коштів між "верхами" і "низами". Кабмін припускав, що більшу частину витрат буде контролювати він. Президентський же законопроект наполіг на тому, щоб значна частина виділених грошей (понад три мільярди гривень) відправилася в постраждалі регіони цільовими субвенціями. Тобто, якщо уряд спочатку розраховував на власну думку при перерозподілі бюджету, то президент із самого початку хотів делегувати право "розкладати гроші по купках" на місця. Точку зору Кабміну, яку хотіло поставити за основу Міністерство економіки, можна зрозуміти: в ідеї розподіляти витрати централізовано щось є. Президентська ж сторона впирала на те, що в самих областях видніше, на що саме варто витрачати гроші в першу чергу. Народних обранців (у серцях яких, схоже, ще жива пам'ять про мажоритарну виборчу систему) президентський варіант, як і очікувалось, викликав більший ентузіазм - цільовими субвенціями "стануть" 2,3 мільярди гривень.

І, нарешті, не менш помітно думки Банкової та Грушевського різнилися із приводу джерела додаткових коштів. Президент наполягав на тому, що практично всі необхідні мільярди можна буде одержати за рахунок ПДВ на імпортні товари - з урахуванням підвищення митних зборів та успіхів антиконтрабандної програми Кабміну. А залишок коштів повинні були компенсувати акцизні збори, якими обклали все ті ж імпортні товари. На думку глави держави, усередині країни нічого змінювати не варто - втім, своє прагнення уникнути дестабілізації економіки Віктор Ющенко виявив ще на початку липня, критикуючи потенційні зміни бюджету від уряду. Як не дивно, тут депутати президента підтримали не повною мірою - додаткові 1,1 мільярда гривень передбачається "заманити" до бюджету за рахунок успішно проголосованого підвищення акцизу на тютюнові вироби. А от з продукцією, що містить алкоголь, уряду не пощастило - решту коштів доведеться вишукувати в інших місцях.

Юлія Тимошенко запевняє, що гроші знайдуться - передбачається, що додаткові прибутки бюджету будуть понад 30 мільярдів гривень: і на внески вистачить, і на "соціалку", і на ліквідацію стихійної активності. От тільки, на думку експертів, прибуткова частина бюджету виглядає перспективно все більше тому, що основний кошторис країни враховує поки ще старий показник зростання інфляції, і перерахування бюджету за наближеними до реальності макропоказниками помітно вдарить по "дутим" успіхам. От тільки видно це буде лише восени, коли, можливо, парламентарії знову повернуться до бюджетних змін.

Політдивіденди для всіх

Видатна за явкою та результативністю позачергова сесія мимоволі викликає питання: що це було і хто від цього виграє найбільше?

Як не банально може пролунати, але в число переможців "затесався" й український народ. Хоча б тому, що поза залежністю від мотивації можновладців від перегляду бюджету виграє не тільки влада потерпілих від розгулу природи регіонів, але і їхні жителі. Теза, на яку упирали представники Кабміну: чим швидше будуть виділені кошти, тим швидше і вдаліше вони будуть освоєні - має право на існування. До того ж результативною законотворчістю центральна влада в особі президента і депутатів знімають із себе відповідальність за те, що відбувається - все, від них залежне, вони зробили, тепер черга за урядом і місцевим керівництвом.

Мабуть, у найбільш вигідному ракурсі позачергова сесія демонструє позицію парламентаріїв. Солідна явка, приголомшлива єдність, вражаюча дисципліна - можуть же, якщо хочуть. Свою готовність допомогти країні народні обранці (причому представники всіх фракцій) вже зараз при бажанні можуть конвертувати в такі іміджеві дивіденди, що мимоволі закрадається думка: а чи не до виборів вони готуються, з таким ось вражаючим піаром. І навіть якщо мова йде про щире бажання посприяти загальному добру, бонуси популярності можуть осісти на рахунку в усіх: опозиціонери підготували свій проект, але "усереднили" його заради вищої користі, провладні фракції підтримували починання прем'єра і президента відповідно, Арсеній Яценюк - і зовсім спікер-герой, а позакоаліційні комуністи та "литвинівці" просто поклали голоси на вівтар батьківщини.

Не менш активно на успішній сесії може пропіаритися і президент. Що він і встиг зробити, відправивши депутатам телефонограму, де подякував їм за "яскравий приклад можливої спільної плідної роботи". Виходячи з того, що президентському проекту бюджетних змін парламентарії приділили все-таки більшу увагу, успіх "плідної роботи" глава держави як мінімум частково може приписати собі. До того ж Банковій вдалося згорнути найбільш ненадихаючі ініціативи Кабміну: "Укравтодор" залишився без перспективи масштабних кредитів, та й розподіл коштів на користь місцевих адміністрацій теж трохи зачіпає позиції уряду.

Свою порцію політичних дивідендів одержує і команда Юлії Тимошенко: злагоджено працювали, підготували проект, змогли піти на компроміс (правда, підсумкове авторство компромісу все-таки належить депутатському корпусу). І, незважаючи на "проліт" деяких кабмінівських ініціатив, Юлію Володимирівну все-таки надихнуло депутатське рішення із приводу тютюнового акцизу. Надихнуло настільки, що вона вже готова продовжувати в тому ж дусі - у вересні.

А загалом, успішність "надзвичайної" сесії багато в чому нагадує затишшя перед бурею. Після численних парламентсько-президентсько-урядових криз українській владі було життєво необхідно продемонструвати вміння нормально працювати. І тут, як у приказці, нещастя допомогло щастю: докладання значних зусиль над собою сесійні рішення та їхня підготовка не вимагали, а користь від них хоча б на пару місяців (поки не з'являться перші результати бурхливої діяльності) буде очевидна. І після скандального закінчення чергової сесії (із проваленими плановими поправками до бюджету і Кабміном, що уник відставки) завдяки позачерговій до осені можновладці, що синхронно потурбувалися про народ, будуть знову готові до бою. А там вже турбота про добро розсинхронізується - вперед вийдуть власні політичні інтереси.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Бюджет восени рахують» на Finance.UA - 2.0
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.UA