Паперові війни


Паперові війни

У боротьбі двох депозитаріїв за монополію на інформацію про власників українських активів цінних паперів президент став на бік приватного Міжрегіонального фондового союзу (МФС).

Своїм указом Віктор Ющенко заборонив державному Національному депозитарію України (НДУ) проводити додемісію акцій більш ніж на 70 млн. грн., брати участь у якій готові були шведська OMX Group, Віденська фондова біржа, російська РТС і Польський центральний депозитарій.

Раніше МФС через суд самостійно намагався зірвати плани свого конкурента із залучення в капітал серйозних іноземних гравців. Тепер, заручившись підтримкою на Банковій, юристам МФС, схоже, більше немає потреби оббивати пороги судових інстанцій, заперечуючи право Міністерства фінансів на управління держчасткою у капіталі Нацдепозитарію (71,67%).

Як уже писала "Інвестгазета", рішення суду повернути цей пакет акцій НДУ назад в управління Держкомісії цінних паперів автоматично поставило б під сумнів легітимність проведення нової емісії, оскільки саме представник Мінфіну, а не ДКЦПФР, голосував на зборах акціонерів Нацдепозитарію (9 серпня) за збільшення його капіталу.

Рішення Ющенка здивувало багатьох учасників ринку. Адже здавна вважалося, що в питанні розвитку депозитарної системи президент повністю і цілком підтримує чоловіка своєї найближчої соратниці Віри Ульянченко - Віктора Івченка, який очолює спостережну раду НДУ. Більше того, Віктор Андрійович, будучи главою Національного банку, в 1999 році особисто брав участь у створенні Нацдепозитарію. Тепер же майбутнє цієї установи буде визначати Конституційний Суд, якому потрібно на прохання президента визначити, чи відповідає основному закону рішення уряду "Про додаткову емісію акцій Національного депозитарію України".

Мотив для чергової емісії акцій НДУ, розміщення якої повинне було початися ще два тижні тому, - "одержання додаткових коштів для подальшого технологічного розвитку депозитарію". Залучення профільних іноземних установ до числа акціонерів Нацдепозитарію, на думку його керівництва, є більш простим і дешевим способом впровадження кращих західних стандартів і технологій депозитарного бізнесу.

Однак Ющенко вважає, що поява приватних компаній серед акціонерів державного депозитарію може загрожувати національній безпеці країни. "В результаті реалізації зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів істотно зменшиться частка держави в статутному капіталі НДУ, що призведе до ослаблення, а в певних випадках - неможливості впливу держави на його діяльність", - говориться в президентському указі.

На сьогоднішній день у статутному фонді Нацдепозитарію, який становить 30 млн. грн., частка держави становить 86%. Після збільшення капіталу до 103,2 млн. грн. державна частка може зменшитися до 25%, оскільки держава вже відмовилася від участі в додемісії. Однак, як пояснює головний ідеолог Нацдепозитарію і голова Держагентства інвестицій та інновацій Віктор Івченко, насправді під час додемісії за державою збереглося б удвічі більше цінних паперів НДУ - тобто контрольний пакет у розмірі 50%+1 акція. "Ніхто ніколи не зазіхав на державний контроль над діяльністю Нацдепозитарію, - заявляє чиновник. - Слова про загрозу втрати контролю над НДУ з боку держави, про особисті інтереси посадових осіб депозитарію - все це або нахабна неправда зацікавлених у блокуванні роботи НДУ осіб, або щира омана обманутих ними чиновників".

За словами Віктора Івченка, запропонований механізм розподілу акцій нової емісії дозволить зберегти повний контроль держави не тільки над операційною діяльність, але і над корпоративним управлінням НДУ, і при цьому залучити як нових акціонерів, зокрема, таких відомих учасників міжнародних фінансових ринків, як ОМХ і Wiener Borse. Схема, пропонована Івченком, виглядає в такий спосіб: 25% акцій збільшеного до 103 млн. грн. статутного капіталу НДУ будуть належати державі прямо, ще 25% + 1 акцію передбачається продати державним банкам і небанківським фінустановам.

Очевидно, крім Укрексімбанку та Ощадбанку, які можуть викупити частину акцій додемісії НДУ, ряди його акціонерів можуть поповнити також Державна інвестиційна фінансово-кредитна установа (колишня Українська державна інноваційна компанія) і ДІУ. Обидві структури зараз перебувають в управлінні Держінвестицій, яку очолює Віктор Івченко, тому проблем, пов'язаних з їх участю в розміщенні акцій Нацдепозитарію, логічно, не передбачається. Івченко впевнений, що причиною появи президентського указу стала дезінформація Віктора Ющенка про цілі і механізми збільшення статутного фонду НДУ.

Джерела "Інвестгазети" на Банковій, а також учасники ринку в неофіційних бесідах з журналістами пов'язують вихід указу, що заблокував емісію НДУ, з першим заступником голови президентського секретаріату Олександром Шлапаком, якого вважають креатурою дніпропетровської групи "Приват". На початку 90-х Шлапак очолював львівську філію Приватбанку, а через кілька років "виріс" до заступника голови спостережної ради банку. Група "Приват" Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова - один з найбільших акціонерів МФС. Через Приватбанк, Морський транспортний банк, а також інвесткомпанії "Бізнес-Інвест" і "Славутич-Капітал" групі належить більше 18% акцій депозитарію.

Неофіційно група "Приват" завжди прагнула зайняти домінуюче становище у вітчизняній депозитарній системі. Рейдерська слава не дозволяє групі залишатися далеко осторонь від джерела найціннішої інсайдерської інформації про всіх акціонерів у країні - депозитарію.

Сьогодні дані про всіх власників найбільш привабливих корпоративних цінних паперів переважно зосереджені в МФС. Сумарна вартість всіх активів, які обслуговує цей депозитарій, вже впритул наблизилася до позначки в 200 млрд. грн. Однак незабаром ситуація на вітчизняному ринку депозитарних послуг може кардинально змінитися - починаючи з минулого року, коли Нацдепозитарій одержав ліцензію, МФС почав потроху втрачати своє монопольне становище. Не виключено, що в перспективі МФС взагалі може бути відсторонений від обліку прав власності на цінні папери, оскільки ці функції буде виконувати центральний депозитарій, як це прийнято у більшості економічно розвинених країн. Україна - чи не єдина країна на пострадянському просторі, що дотепер не має єдиного повнофункціонального центрального депозитарію цінних паперів.

Трохи схожа ситуація в сусідній Росії - там також поки існує дві структури - Депозитарно-клірингова компанія і Національний депозитарний центр, які обслуговують кожна свій ринок. Спроби створити єдине інформаційне сховище даних про те, кому належать російські корпорації, поки не увінчалися успіхом. Законопроект "Про центральний депозитарій" цього року пройшов у Держдумі перше читання, однак далі цього процес так і не зрушився.

В Україні ціла низка нормативно-правових документів говорить про те, що центральний депозитарій повинен бути створений саме на базі НДУ. Однак ціна питання для акціонерів МФС, очевидно, занадто велика, щоб здатися без бою. Тим паче що у випадку, якщо додемісія акцій Нацдепозитарію таки відбудеться, його статутний капітал більш ніж у двадцять разів перевищить статутний капітал МФС, що зробить практично неможливим об'єднання двох депозитаріїв. Активність "Привату" у лобіюванні інтересів МФС пояснюється також можливістю, що з'явилася останнім часом, підсилити свої позиції в приватному депозитарії.

Довгий час єдиним стримуючим фактором для того, щоб установити контроль над депозитарієм, виступала ще одна дніпропетровська бізнес-група - "Інтерпайп" Віктора Пінчука. Історія українського фондового ринку прекрасно пам'ятає, як єдина спроба власників МФС збільшити його статутний капітал закінчилася бійками, зривами зборів акціонерів і численних судових розглядів між двома бізнес-групами. Тепер же, коли Віктор Пінчук продає свій основний фінансовий актив - Укрсоцбанк - італійському UniCredit Bank, його вплив як на діяльність депозитарію МФС, так і афілійованої з ним фондової біржі ПФТС може відчутно ослабнути (голова правління Укрсоцбанку Борис Тімонькін сьогодні очолює спостережну раду і біржі, і депозитарію одночасно).

Учасники ринку неохоче коментують президентський указ, звертаючи увагу на нелогічність і надуманість окремих його пунктів.

Найбільш вигідним рішення Ющенка здається саме для американського федерального агентства USAID, який щорічно витрачає мільярди доларів американських платників податків на гуманітарну і технічну допомогу країнам, що розвиваються. Ні для кого не секрет, що з моменту створення МФС (1997 рік) і донині USAID є основним ідеологом і лобістом його інтересів. Після того як у минулому Україна в однобічному порядку розірвала меморандум про створення за гроші USAID клірингового депозитарію, позиції американських "батьків" МФС в Україні серйозно похитнулися.

Щоправда, схоже, розірвання договору з українською владою представників USAID особливо не засмутило. Через лише два дні після опублікування указу Ющенка компанія FMI (офіційний партнер USAID) у приміщенні Держкомісії цінних паперів провела презентацію проекту чергової технічної допомоги депозитарію МФС. Мета проекту - сприяння ДКЦПФР і МФС у встановленні кореспондентських відносин з іноземними депозитаріями. Примітно, що ця функція, відповідно до закону "Про національну депозитарну систему...", а також цілої низки рішень ДКЦПФР, належить до виняткової компетенції НДУ. Інакше кажучи, тільки цей депозитарій може відкривати коррахунки, через які здійснюється трансфер цінних паперів між учасниками фондового ринку різних країн. Подібний договір Нацдепозитарій уклав тільки з одним великим російським кастодіальною установою - Росбанком. За інформацією джерел у НДУ, переговори про встановлення корвідносин ведуться з латвійськими і казахськими депозитарними установами, а також із центральним депозитарієм Австрії OeKB.

Говорити про якийсь активний попит з боку учасників ринку на подібні депозитарні послуги зважаючи на особливості українського валютного і податкового законодавства поки не доводиться. Проте можливість встановлювати кореспондентські стосунки з іноземними депозитаріями - питання досить принципове, особливо для МФС, що позиціює себе як центральний депозитарій. Незважаючи на те, що законодавчих можливостей встановлювати кореспондентські стосунки з іноземними депозитаріями для МФС на сьогоднішній день нема, його акціонери не опускають руки.

Президент ПФТС Ірина Зоря днями озвучила намір домагатися змін у законодавстві: "Треба змінювати в принципі закон про національну депозитарну систему - МФС необхідно дати можливість встановлювати кореспондентські стосунки з депозитаріями інших країн", - заявив керівник біржі. Чи вдасться власникам МФС пролобіювати нові повноваження для цього депозитарію - покаже час.

В'ячеслав Мироненко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Паперові війни» на Finance.UA - 2.0
В Контексті Finance.UA